Справа № 22-ас-236 2006 року             Головуючий суддя у І інстанції - Бондаренко Н.В.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк З.І.

У ХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРА ЇНИ

29 червня 2006 року                                                                                    місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого Буцяка З.І.

суддів Шимківа С.С., Ковалевича С.П.

при секретарі Івановій І.С.

з участю апелянта та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Здолбунівського районного суду від 6 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Здолбунівської міської ради, тре­тя особа на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення,

встановила:

Постановою Здолбунівського районного суду від 6 травня 2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до Здолбунівської міської ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання протиправ­ним та скасування рішення органу опіки і піклування від ІНФОРМАЦІЯ_1, яким його покійній матері ОСОБА_3 був даний дозвіл на відчуження належної йому, тоді ще неповнолітньому, АДРЕСА_1.

В поданій апеляційній скарзі третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_1 посилається на те, що справа безпідставно вирішена місцевим судом за правилами адміністративного судочинства. Вважає, що позивачем строк звер­нення до суду пропущений без поважних причин.

Просить апеляційний суд постанову суду першої інстанції скасувати і винести но­ву про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія су­ддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких під­став.

Відповідно до ст. 128 КзШС України та Правил опіки та піклування, які були чинними на час ухвалення відповідачем спірного рішення, опіка і піклування являли со­бою особливу форму державної турботи про неповнолітніх дітей та встановлювалися, зокрема, для захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх дітей.

Згідно з п. 6.1. Правил опіки та піклування на органи опіки та піклування покла­далося вирішення питань щодо збереження за неповнолітніми житла.

Між тим, судом встановлено, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 дав дозвіл матері позивача на відчуження частини АДРЕСА_1, що належала її неповнолітньому сину ОСОБА_2, на підставі одного лише клопотання ОСОБА_3 і незважаючи на те, що у неповнолітнього було відсутнє інше житло.

Таке рішення відповідача призвело до втрати неповнолітнім належного йому майна у вигляді квартири, та до його виселення із цього житлового приміщення без на­дання іншого.

З урахуванням цих обставин, на переконання апеляційного суду, місцевий суд відповідно до вимог зазначених вище нормативних актів прийшов до правильного ви­сновку про незаконність ухваленого 24.01.2001 р. відповідачем рішення стосовно пози­вача, житлові та майнові права якого зазначеним рішенням органу опіки та піклування були грубо порушені.

Доводи поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги не грунтуються на законі та не відповідають встановленим обставинам у даній справі, не спростовують зробленого судом першої інстанції висновку, а тому колегією суддів як безпідставні відхиляються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 138, 195, 198, 200, 205 КАС Украї­ни, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Здолбунівського районного суду від 6 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду Украї­ни протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.