ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 910/11077/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б.

судді: Данилова М.В., Швець В.О.

розглянувши матеріали касаційної скаргиКиївської міської ради

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р.

у справі господарського суду№910/11077/15 міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "АТП-1"

доКиївської міської ради

треті особи1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради "Київської міської державної адміністрації) 2) Головне управління державної казначейської служби України в місті Києві 3) Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

за участюпрокуратури міста Києва

про стягнення 15686423,29грн. за Договором купівлі- продажу земельної ділянки від 21.05.2008р,

за участю прокуратури представників сторін: позивача - відповідача - третіх осіб - Прокурор відділу Генеральної прокуратури Суходольський С.М. Василенко А.С. дов. б/н від 11.12.15 Красько О.В. дов. б/н від 11.12.2015 Данічев В.М. - директор Дорошенко О.С. дов.№225-кнг-720 від 09.03.2016 1)Трохлюк А.М. дов. №05703-14005 від 04.08.2015 2)Не з'явився 3)Заболотний С.В. дов. №054-9-07/654 від 02.03.16

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Корсака В.А. розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 18.04.2016 №08.03-04/1216 було призначено автоматичну зміну складу колегії судів у справі №910/11077/15, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2016 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б. (доповідач), судді Данилова М.В., Швець В.О.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 Публічне акціонерне товариство "АТП- 1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про стягнення 15686423,29грн., сплачених як часткова оплата вартості земельної ділянки на підставі Договору від 21.05.2008 купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008 №898 було розірвано в судовому порядку у зв'язку із істотним порушенням його умов зі сторони Київської міської ради, що встановлено судовими рішеннями у справі №910/9122/13 господарського суду м.Києва, і на цих підставах ПАТ "АТП-1" просило повернути сплачений аванс в сумі 15686423,29грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві та Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2015 (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 ( суддів Ільєнок Т.В., Корсакової Г.В., Яковлєва М.Л.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача Київської міської ради на користь позивача ПАТ "АТП-1" 15686423,29 грн. боргу.

Судові рішення вмотивовані тим, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008 №898 було розірвано в судовому порядку у зв'язку із істотним порушенням його умов зі сторони Київської міської ради, тому на підставі п.4.5 Договору ПАТ "АТП-1" має право на повернення від Київської міської ради сплачених на виконання договору грошових коштів, включаючи суму авансу в повному розмірі.

Не погоджуючись із судовими рішеннями по справі, Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення по справі скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Касаційна скарга вмотивована тим, що Київська міська рада не є стороною угоди №93 від 29.08.2007 про сплату авансового внеску, не брала на себе жодних зобов'язань та не отримувала на свої рахунки від позивача коштів, які були направлені до місцевого і Державного бюджетів. Порушенням норм права Київська міська рада вважає незастосування судами порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "АТП-1" проти доводів касаційної скарги заперечує, наполягає, що згідно з умовами Договору саме Київська міська рада повинна повернути покупцю всі сплачені грошові кошти, в тому числі аванс, просить судові рішення залишити в силі, а касаційну скаргу без задоволення.

Департамент фінансів Київської міської ради (КМДА) надав Вищому господарському суду України пояснення щодо стягнення суми з продажу земельної ділянки, в якому зазначив, що у разі, коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, безспірне списання таких коштів здійснюється зі зміненого рахунка, на якому обліковується надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень.

Станом на 1 лютого 2016 року рахунки було змінено, в органах казначейства відкриті наступні рахунки Головного управління казначейства у м.Києві код класифікації доходів бюджету 33010400, код ЄДРПОУ 3799783, номер рахунка 31517943700001 - 90% відсотків від суми стягнення та відповідно рахунок для обліку доходів Державного бюджету України код класифікації доходів бюджету 33010400, код ЄДРПОУ 3799783, номер рахунку 31119114700001 - 10 % відсотків від суми стягнення.

Заслухавши присутніх представників сторін та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.05.2008 між Відкритим акціонерним товариством "АТП-1", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариством "АТП-1" (покупець) та Київською міською радою (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який був посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за №898.

Відповідно до цього Договору продавець на підставі Рішення Київської міської ради від 27.12.2007 №1580/4413 продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на вулиці Промисловій, 1 у м. Києві, кадастровий номер 8000000000:90:115:0018, площею 8,0386 га, у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки.

У пункті 2.1 Договору визначена ціна продажу земельної ділянки за цим Договором, яка становить 72506601грн.

У пункті 2.1 Договору зазначено, що в рахунок цієї суми відповідно до Угоди №93 від 29.08.2007 (укладеною між покупцем та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) покупцем було сплачено продавцеві аванс у розмірі 4321187,73 грн., тобто умови Угоди про сплату авансового платежу включені в Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008.

Згідно з п. 2.2 Договору сума 68185413,27 грн. може сплачуватися у розстрочку протягом одного року рівними частками до двадцять п'ятого числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно з п. 3.2 Договору продавець зобов'язується після повної сплати позивачем суми, зазначеної у розділі другому цього договору, та пені за прострочення платежів (при наявності такої пені), оформити та видати впродовж тридцяти календарних днів позивачу державний акт на право власності на земельну ділянку.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що при розірванні цього Договору з вини продавця суми, сплачені покупцем продавцю на виконання цього Договору, включаючи суму авансу(ів), повертаються йому продавцем в повному обсязі. Покупець також має право на компенсацію збитків, спричинених розірванням цього Договору з вини продавця.

Згідно з п. 6.1 Договору обов'язок продавця передати земельну ділянку покупцю вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до позивача після одержання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно з п. 9.2 Договору розірвання цього Договору здійснюється у випадках та в порядку, передбачених законодавством України.

17.11.2009 Київською міською радою і ВАТ "АТП-1" був підписаний Договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, який було посвідчено нотаріально та зареєстровано у реєстрі за №794.

Згідно з п.1.1 Договору про внесення змін в підпункті 2.2 пункту 2 договору, слова "одного року " було замінено на слова "п'ять років ".

Відповідно до п.1.2 Договору про внесення змін підпункт 3.2 пункту 3 Договору викладено в наступній редакції: "Після сплати покупцем першого платежу оформити та видати покупцеві державний акт на право власності на земельну ділянку".

На виконання умов Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008 позивачем ВАТ "АТП-1" було сплачено грошові кошти в загальній сумі 15686423,29грн. на рахунок Головного управління земельних ресурсів, зазначений у Договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

17.02.2011 листом №119 ПАТ "АТП-1"звернулось до Київської міської ради із вимогою про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки покупцем були виконані всі зобов'язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки, з урахуванням п.1.2 Договору від 17.11.2009 про внесення змін у підпункт 3.2 пункту 3 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008.

Проте, листом від 16.03.2011 №09-453/7098 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відмовило ПАТ"АТП-1" у видачі державного акту, мотивуючи відмову недотриманням покупцем вимог постанови Кабінету Міністрів України №381 від 22.04.2009.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 у справі №910/9122/13, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013, Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008 розірвано, у зв'язку з істотним порушенням Київрадою умов Договору.

По справі №910/9122/13 судовими рішеннями встановлено порушення Київською міською радою істотних умов Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, зокрема, пункту 3.2 Договору купівлі-продажу. При цьому, судами зазначено, що внаслідок порушення Київською міською Радою умов спірного Договору купівлі-продажу від 21.05.2008, а саме в частині відмови видати Державний акт на право власності на земельну ділянку, ПАТ "АТП-1" було позбавлено того, на що товариство розраховувало при укладенні Договору, зазначене порушення є істотним. За таких обставин, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для розірвання Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008, який було посвідчено нотаріально та зареєстровано у реєстрі за номером №898, у зв'язку з порушенням Київською міською радою істотних умов вказаного Договору.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

18.08.2014 позивачем ПАТ"АТП-1" був направлений на адресу Київської міської ради лист №451 з вимогою на підставі п. 4.5 Договору купівлі продажу від 21.05.2008 повернути грошові кошти в розмірі 15686423,29 грн., у відповідь на який Департамент земельних ресурсів в листі від 19.08.2014 повідомив про відсутність наслідків розірвання Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 21.05.2008 №898 у рішеннях суду.

02.04.2015 позивачем ПАТ"АТП-1" на адресу Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) були надіслані вимоги №178, №177 про повернення грошових коштів в розмірі 15686423,29грн., що підтверджується описом вкладення від 02.04.2015, фіскальним чеком пошти від 02.04.2015 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте такі вимоги залишені без відповіді і виконання.

Відмова Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повернути сплачену суму авансу і стали підставою для звернення ПАТ"АТП-1" з позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій розглянули і відхилили заперечення відповідача щодо необхідності застосування до даних правовідносин сторін Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 №381 "Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності", якими останній також обґрунтовував свої заперечення при розгляді пов'язаної справи №910/9122/13.

Так, у Постанові Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 у пов'язаній справі №910/9122/13, залишеної без змін Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013, зазначено, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки між сторонами було укладено 21.05.2008, тобто, правовідносини щодо купівлі-продажу земельної ділянки виникли саме з 21.05.2008. Уклавши Договір від 17.11.2009 про внесення змін до Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, між сторонами не виникло нових правовідносин щодо купівлі-продажу, оскільки за Договором про внесення змін сторони лише додатково врегулювали вже існуючі правовідносини за основним Договором. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 №381 набрала чинності 30.04.2009.

Таким чином, зважаючи на те, що правовідносини з приводу купівлі-продажу земельної ділянки виникли між сторонами до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №381 від 22.04.2009, зазначена Постанова не може бути застосована до правовідносин у даній справі.

Крім того, місцевим господарським судом розглянуті і заперечення відповідача стосовно ненадходження спірних грошових коштів на рахунки саме Київської міської ради з посиланням на Лист управління фінансового забезпечення та звітності Секретаріату Київської міської ради №08/235-235 від 17.06.2015.

Як встановлено судами і вбачається з матеріалів справи, грошові кошти в загальній сумі 15686423,29грн., які надійшли від ПАТ "АТП - 1" в рахунок сплати вартості земельної ділянки, обумовленої Договором купівлі-продажу, були перераховані на рахунок №33119327700001 ГУ ДКСУ у м. Києві, що підтверджується Листом №05710-10707 від 17.06.2015 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно, зокрема, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 №460/20, визначено, що Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Відповідно до п. 4 названого Положення Казначейство України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю; проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством; веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього.

Приймаючи судові рішення у справі, суди виходили з пункту 4.5 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008, яким передбачено, що при розірванні цього Договору з вини продавця суми, сплачені покупцем продавцю на виконання цього Договору, включаючи суму авансу(ів), повертаються йому продавцем (Київською міською радою) в повному обсязі.

Як зазначалось вище, Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008, укладений між ВАТ "АТП-1", правонаступником якого є ПАТ "АТП -1", та Київською міською радою, було розірвано у зв'язку з порушенням саме Київською міською радою істотних умов Договору, зокрема, пункту 3.2 Договору, в частині відмови ПАТ "АТП-1" у видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку, тим самим позбавивши останнього того, на що він розраховував при укладенні Договору, зокрема, можливості реалізації свого права власності на земельну ділянку.

Враховуючи наведений п. 4.5 Договору, суди дійшли висновку, що ПАТ "АТП-1" відповідно до умов Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008 має право на повернення від Київської міської ради сплачених на виконання умов вказаного Договору грошових коштів, включаючи суму авансу, у повному розмірі.

Однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів згідно статей 33, 34, 36 ГПК України на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів ПАТ"АТП-1" в сумі 15686423,29 грн.

На цих підставах суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки відповідач, в порушення умов Договору купівлі-продажу, не здійснив повернення грошових коштів, тобто, не виконав свої зобов'язання належним чином, то позовні вимоги щодо стягнення 15686423,29грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи Київської міської ради в касаційній скарзі про те, що кошти від продажу земельної ділянки надійшли до місцевого бюджету, а не на рахунки Київської міської Ради, в зв'язку з чим судом неправомірно стягнуто кошти саме з Ради як юридичної особи. Скаржник наголошує, що гроші в сумі 15686423,29 грн., які надійшли від ПАТ "АТП-1" як плата за земельну ділянку, надійшли до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (КМДА). Їх було перераховано на рахунок №33119327700001 ГУ ДКСУ у м. Києві та подальше спрямування цих коштів до місцевого і державного бюджетів у пропорції 10% і 90% здійснювалось саме Головним управлінням Державної Казначейської служби України у м. Києві. Відтак, кошти було скеровано до Казначейської служби та розподілено у пропорції 10% і 90%, то повернення їх повинна здійснювати та юридична особа, яка їх отримала.

Ці доводи Київської міської ради також були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.

За приписами ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, зокрема є доходи місцевих бюджетів та інші кошти. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Згідно п. 12 ст. 1 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. В силу приписів п. 3 ч. 2 вказаної статті Бюджетного кодексу головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про гарантії виконання судових рішень" визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок), визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з п. 26 цього Порядку безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (п. 48 Порядку).

На цих підставах апеляційний суд зазначив, що за рішенням, яке переглядається, не вказано, що відповідне стягнення має відбутись саме з рахунку Київської міської ради, а тому, з урахуванням наведених положень, позивач (стягувач) не буде позбавлений можливості стягнути борг Київської міської ради з відповідних рахунків головного розпорядника коштів місцевого чи державного бюджету у визначеному законодавством порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Головне управління державної казначейської служби України в місті Києві має врахувати, що станом на 1 лютого 2016 року рахунки було змінено, в органах казначейства відкриті наступні рахунки Головного управління казначейства у м.Києві код класифікації доходів бюджету 33010400, код ЄДРПОУ 3799783, номер рахунка 31517943700001 - 90% відсотків від суми стягнення та відповідно рахунок для обліку доходів Державного бюджету України код класифікації доходів бюджету 33010400, код ЄДРПОУ 3799783, номер рахунку 31119114700001 - 10 % відсотків від суми стягнення.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Київської міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 у справі №910/11077/15 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 14.03.2016 у справі №910/11077/15 Господарського суду міста Києва в частині зупинення виконання рішення господарського суду м. Києва від 16.07.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 вважати такою, що втратила чинність.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Швець