ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 925/1460/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого),

Куровського С.В.,

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргуПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року Господарського суду Черкаської області від 19.01.2016 року (в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк")

у справі Господарського суду№ 925/1460/15 Черкаської області

за заявоюДПІ у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області

доПриватного підприємства "Вулкан-2"

про визнання банкрутом

розпорядник майнаМельник В.О.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича: Лисенко В.М. (довіреність від 31.03.2016 року),

ДПІ у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області: не з'явилися,

Приватного підприємства "Вулкан-2":не з'явилися.

ВСТАНОВИВ :

у провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №925/1460/15 про банкрутство Приватного підприємства "Вулкан-2" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 15.10.2015 року за заявою ДПІ у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство); цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мельника В.О. (том 2, а.с. 158 - 167).

Оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Вулкан-2" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 19.10.2015 року (том 2, а.с. 168).

10.11.2015 року до господарського суду надійшла заява ПАТ "Дельта Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 379 753, 15 грн., що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо як вимоги, забезпечені нерухомим майном боржника, переданим в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" за договором іпотеки №16343 від 31.10.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 з повернення кредитних коштів за кредитним договором №11407653000 від 31.10.2008 року, з подальшим придбанням прав іпотекодержателя за цим договором ПАТ "Дельта Банк", а також на суму 2 436 грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами у першу чергу задоволення (вх. №26100/15) (том 2, а.с. 172 - 217).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.01.2016 року (суддя Хабазня Ю.А.) за результатами розгляду по суті грошових вимог кредиторів затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами ініціюючого кредитора на суму 774 706, 26 грн. податкових зобов'язань (третя черга) та 336, 67 грн. штрафних санкцій (шоста черга); ТОВ "Українська спілка соціального розвитку" на суму 2 436 грн. судового збору (перша черга) та на суму 46 739 грн. вимог, не забезпечених заставою (четверта черга); зобов'язано розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів вимоги, визнані цією ухвалою, окремо - відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, та відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника; зобов'язано розпорядника майна протягом п'яти днів з дня складення повного тексту цієї ухвали надати суду реєстр вимог кредиторів з відомостями про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги; визначено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів - 08.02.2016 року та дату проведення підсумкового судового засідання - 11.02.2016 року; відмовлено у визнанні забезпеченими вимог ПАТ "Дельта Банк" на суму 1 379 753, 15 грн.; зобов'язано учасників провадження у справі про банкрутство боржника, які будуть обрані головою зборів кредиторів та/або головою комітету кредиторів, направляти до господарського суду для приєднання до матеріалів справи копії протоколів зборів, на яких вирішені питання про кількість, склад та голову комітету кредиторів (том 3, а.с. 232 - 238).

Не погоджуючись з результатом розгляду його кредиторських вимог, ПАТ "Дельта Банк" (далі - скаржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 19.01.2016 року та прийняти нове рішення про визнання ПАТ "Дельта Банк" заставним кредитором у справі про банкрутство Приватного підприємства "Вулкан-2" з вимогами на загальну суму 1 379 753, 15 грн. із зобов'язанням розпорядника майна Мельника В.О. окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом іпотеки згідно з державним реєстром речових прав на нерухоме майно за договором іпотеки від 31.10.2008 року, реєстраційний номер 16395, мотивуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неналежною оцінкою доказів, наданих ПАТ "Дельта Банк" на підтвердження правової природи його кредиторських вимог як таких, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково; ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.01.2016 року скасовано в частині відмови у визнанні забезпеченими вимог ПАТ "Дельта Банк" на суму 1 379 753, 15 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано ПАТ "Дельта Банк" забезпеченим кредитором Приватного підприємства "Вулкан-2" на суму 432 000 грн.; зобов'язано розпорядника майна Приватного підприємства "Вулкан-2" окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а саме вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 432 000 грн., а також відомості про майно, яке є предметом застави згідно з договором іпотеки від 31.10.2008 року (реєстраційний номер 16395) (том 4, а.с. 67 - 72).

Не погоджуючись з результатом розгляду його кредиторських вимог судами попередніх інстанцій, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 23.02.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 19.01.2016 року, прийняти нову постанову, якою визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором Приватного підприємства "Вулкан-2" (майнового поручителя) на загальну суму 1 379 753, 15 грн. із зобов'язанням розпорядника майна Мельника В.О. окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом іпотеки, згідно з державним реєстром речових прав на нерухоме майно за договором іпотеки від 31.10.2008 року, реєстраційний номер 16395.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами положень статей 512 - 514, 516, 517, 526, 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 23 Закону про банкрутство, статей 7, 11 Закону України "Про іпотеку", статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у неповноті дослідження обставин, що мають значення для справи, та неналежній оцінці наданих ПАТ "Дельта Банк" доказів на підтвердження набуття ним прав іпотекодержателя у правовідносинах за договором іпотеки від 31.10.2008 року, за умовами якого нерухомим майном підприємства-боржника вартістю 3 668 540 грн. забезпечено кредитне зобов'язання третьої особи-позичальника перед банком-кредитором, яке станом на 14.10.2015 року становило 1 379 753, 15 грн. (основний борг, проценти за користування кредитом та нараховані на їх суми штрафні санкції та 3% річних).

У засіданні суду касаційної інстанції від 12.04.2016 року оголошувалася перерва до 19.04.2016 року 11 год. 50 хв.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "Дельта Банк" - Лисенка В.М., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Положеннями статей 572, 574, 575, 583, 584 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає, зокрема, на підставі договору, у якому визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі статтею 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Положеннями статті 24 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частинами 1, 2, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Згідно з частиною 9 статті 45 Закону про банкрутство, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Отже, правомірність та обґрунтованість включення окремо до реєстру вимог забезпеченого кредитора перевіряється судом з винесенням рішення (ухвали) по вимогах такого кредитора, незалежно від чи подано ним заяву з кредиторськими вимогами до суду, оскільки в реєстрі такі вимоги обліковуються за забезпеченим кредитором розпорядником майна, виходячи з даних обліку боржника. Також, згідно особливостей провадження у справі про банкрутство, критерієм для внесення окремо до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, є наявність в державному реєстрі застав відомостей про майно боржника, яке є предметом застави (іпотеки). Відтак, включаючи до реєстру окремо або відмовляючи у визнанні забезпечених заставою вимог до боржника, судам належить встановити юридичні факти, з якими законодавець пов'язує набуття заставним кредитором певного правового статусу у справі про банкрутство (перевірити обставини перебування майна боржника, як предмета застави, у державному реєстрі застав).

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду від 15.10.2015 року порушено справу про банкрутство за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мельника В.О., оголошення про що оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 19.10.2015 року (том 2, а.с. 158 - 168).

Судами встановлено, що 10.11.2015 року з дотриманням визначеного законодавством про банкрутство строку для подання грошових вимог конкурсними кредиторами до господарського суду звернулося ПАТ "Дельта Банк" зі заявою про визнання кредитором боржника з вимогами на суму 1 379 753, 15 грн. заборгованості за договором іпотеки №16343 від 31.10.2008 року та 2 436 грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами (том 2, а.с. 172 - 217).

Суди встановили, що в обґрунтування спірних кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" зазначило про укладення між АКІБ "УкрСиббанк" (банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (позичальник) кредитного договору №11407653000 від 31.10.2008 року, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит в сумі ліміту кредитної лінії в розмірі 423 000 грн., а також сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, сплачувати штрафні санкції та здійснювати інші грошові платежі згідно умов договору на користь банку; термін користування кредитом визначено до 28.10.2011 року (пункти 1.1., 1.2. договору); в підтвердження обставин виникнення кредитного зобов'язання банком-кредитором надано копії зазначеного договору та платіжного документа про перерахування позичальнику суми кредиту (том 2, а.с. 176 - 179, том 3, а.с. 147).

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини укладення сторонами кредитного договору додаткової угоди №1 від 08.12.2009 року, якою змінено графік погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору про надання споживчого кредиту №11407653000 від 31.10.2008 року (том 2, а.с. 180).

Судами встановлено, що 31.10.2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи-позичальника ОСОБА_8 за договором про надання споживчого кредиту №11407653000 від 31.10.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та Приватним підприємством "Вулкан-2" (боржник у даній справі) укладено договір іпотеки №16343, згідно з яким боржником, як іпотекодавцем, передано в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: головний корпус літ. А-2а, А-1, А2-1, А3-1, загальною площею 838,6 кв.м., склад літ. Е, майстерню літ. Л-І, заг. площею 742,1 кв.м., бензосховище літ. Н, операторську літ. П, огорожу №2, 3, 5, пірс №4, бензоколонки №6-8, замощення І, ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю Приватного підприємства "Вулкан-2" відповідно до Свідоцтва про право власності від 22.06.2005 року НОМЕР_1, виданого Виконкомом Черкаської міської ради (пункт 1.1 договору) (том 2, а.с. 181 - 182).

Апеляційним судом встановлено, що за домовленістю сторін предметом іпотеки за договором від 31.10.2008 року забезпечується виконання позичальником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 умов кредитного договору №11407653000 від 31.10.2008 року щодо повернення 432 000 грн. кредитних коштів та інших платежів за цим зобов'язаннями (том 4, а.с. 68 - зворот, 69).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 08.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк", яке є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", як продавцем, та ПАТ "Дельта Банк", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким продавець продав, а покупець купив права вимоги продавця за кредитами до позичальників, а також до осіб, що надають забезпечення за відповідними договорами забезпечення; 19.12.2011 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, якою доповнили текст основного договору Додатком XI (Форма Додатку I на дату закриття) в редакції, що додана до цієї угоди, яким визначено перелік прав вимоги ПАТ "Дельта Банк", як покупця, за кредитними договорами та договорами застави (іпотеки), укладеними АКІБ "УкрСиббанк" з третіми особами, в тому числі із ОСОБА_8 та Приватним підприємством "Вулкан-2" (том 2, а.с. 183 - 207).

Судами встановлено, що рішенням суду від 03.11.2011 року у господарській справі №16/5026/1809/2011 у зв'язку з невиконанням основним боржником ОСОБА_8 кредитних зобов'язань стягнено з Приватного підприємства "Вулкан-2", як майнового поручителя, на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №11407653000 від 31.10.2008 року на загальну суму 519 172, 60 грн. ( 346 549, 16 грн. тіла кредиту, 143 823, 26 грн. простроченої заборгованості по процентах, 16 053, 69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 7 372, 50 грн. пені за прострочення сплати процентів, 5 373, 99 грн. судових витрат) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №16343 від 31.10.2008 року; в подальшому, ухвалою суду від 10.08.2012 року у зазначеній справі здійснено процесуальну заміну ПАТ "УкрСиббанк", як позивача, його правонаступником - ПАТ "Дельта Банк".

Також, судами встановлено обставини стягнення за рішенням від 21.12.2011 у господарській справі №02/5026/2640/2011 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, як основного боржника, на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором №11407653000 від 31.10.2008 року на суму 614 474, 08 грн., з яких 346 549, 16 грн. боргу за кредитом, 203 344, 08 грн. процентів, 52 532, 33 грн. пені, 12 048, 51 грн. витрат зі сплати судового збору.

При цьому, суди встановили, що на момент звернення ПАТ "Дельта Банк", як нового кредитора у зобов'язанні за договором іпотеки, до господарського суду з кредиторськими вимогами до Приватного підприємства "Вулкан-2", як майнового поручителя, основне зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не було виконане як позичальником-третьою особою, так і майновим поручителем, щодо якого порушено дану справу про банкрутство ухвалою від 15.10.2015 року.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що станом на 14.10.2015 року банком нараховано боржнику-майновому поручителю заборгованість позичальника за кредитним договором на загальну суму 1 379 753, 15 грн., яка складається з 346 549, 16 грн. основного боргу, 27 305, 19 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 953 969, 56 грн. прострочених відсотків за кредитом, 39 376, 66 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 5 212, 48 грн. - 3% річних від суми простроченого боргу, 2 340, 10 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів та 5 000 грн. штрафу, та заявлено такі вимоги як забезпечені заставою майна боржника (том 2, а.с. 172 - 174).

Розглянувши спірні грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" у засіданні від 19.01.2016 року, суд першої інстанції відмовив у визнанні їх забезпеченими у зв'язку з недоведенням ПАТ "Дельта Банк" належними доказами факту набуття ним статусу заставного кредитора за вимогами до Приватного підприємства "Вулкан-2", як майнового поручителя, з огляду на відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за ПАТ "Дельта Банк" прав іпотекодержателя нерухомого майна боржника, переданого в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" за договором іпотеки №16343 від 31.10.2008 року (том 3, а.с. 232 - 238).

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк", не погодився з оцінкою місцевим господарським судом наданих ПАТ "Дельта Банк" доказів на підтвердження правової природи його грошових вимог до боржника, як забезпечених заставою, скасував результат розгляду судом першої інстанції кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" відповідно до ухвали від 19.01.2016 року та прийняв нове рішення про визнання ПАТ "Дельта Банк" забезпеченим кредитором Приватного підприємства "Вулкан-2" на суму 432 000 грн., оцінивши умови договору іпотеки №16343 від 31.10.2008 року такими, що передбачають відповідальність боржника перед банком за невиконання третьою особою кредитних зобов'язань виключно в межах ліміту кредитної лінії за кредитним договором №11407653000 від 31.10.2008 року на суму 432 000 грн. (пункт 1.1 кредитного договору).

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками апеляційного суду про обмеження майнової поруки боржника лімітом кредитної лінії, який було визначено пунктом 1.1 кредитного договору №11407653000 від 31.10.2008 року, та зазначає таке.

Апеляційним судом не досліджено та не дано жодної оцінки пункту 1.3. договору іпотеки №16343 від 31.10.2008 року про те, що: "Іпотекодавець та Іпотекодержатель ознайомлені з усіма умовами договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що іпотекою згідно цього Договору забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаного договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання" (том 2, а.с. 181).

За таких обставин, висновки апеляційного суду про обмеження зобов'язання за спірним договором іпотеки виключно лімітом кредитної лінії, визначеним пунктом 1.1 кредитного договору №11407653000 від 31.10.2008 року, прийнято судом з порушенням вимог 34, 43, 101 ГПК України, внаслідок чого апеляційний суд дійшов помилкового висновку про розмір вимог забезпеченого кредитора ПАТ "Дельта Банк" у справі про банкрутство Приватного підприємства "Вулкан-2".

З огляду на таке, постанову апеляційного суду від 23.02.2016 року слід скасувати з переданням справи №925/1460/15 на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи апеляційному суду слід дослідити в сукупності умови №16343 від 31.10.2008 року, визначити розмір предмета забезпечення іпотекою майна боржника та розмір дійсних вимог кредитора ПАТ "Дельта Банк" на момент подання ним вимог до боржника заявою від 06.11.2015 року (вхідний суду №26100/15 від 10.11.2015 року, том 2, а.с. 172 - 216) та дійти висновку про розмір вимог банку до боржника, як майнового поручителя третьої особи, які підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства "Вулкан-2".

Колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що розмір заявлених вимог до боржника-майнового поручителя може задовольнятися виключно за рахунок реалізації предмета іпотеки, оскільки відповідальність майнового поручителя обмежена вартістю предмета іпотеки, а не задоволені за наслідком реалізації предмета іпотеки вимоги до боржника-майнового поручителя припиняються та не можуть задовольнятися у четверту чергу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року у справі №925/1460/15 скасувати.

Справу №925/1460/15 передати на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко