ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 квітня 2016 року Справа № 904/8842/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого,

Губенко Н.М.,

Плюшка І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016

у справі№904/8842/15

господарського судуДніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"

доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Головний Інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України"

простягнення 718 403 грн. 50 коп.

за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Головний Інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України"

провизнання правочинну недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 904/8842/15 господарського суду Дніпропетровської області.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015, яким до Закону України "Про судовий збір" було внесено зміни, зокрема, щодо розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, пп. 5 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з касаційних скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Судові рішення у даній справі прийняті за результатом розгляду первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення 718 403 грн. 50 коп. та зустрічного позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" про визнання правочинну недійсним.

Отже, при зверненні до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у даній справі заявник повинен був сплатити судовий збір за ставками, розрахованими, виходячи із суми судового збору, яка підлягала сплаті як за подання первісного, так і за подання зустрічного позову.

У редакції Закону України "Про судовий збір" від 03.09.2015, чинної на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" із первісним позовом та Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" із зустрічним, ставки судового збору становили: за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати та за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати відповідно.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" статтею 8 встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 218 грн.

Таким чином при подачі первісної позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 10 776 грн. 05 коп., а при подачі зустрічного позову - 1 218 грн.

Отже, при зверненні до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у даній справі заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 12 931 грн. 26 коп. (за перегляд судового рішення в частині вирішення первісного позову) та 1 461 грн. 60 коп. (за перегляд судового рішення в частині зустрічного позову), а всього - 14 392 грн. 86 коп.

Натомість, згідно доданого до касаційної скарги платіжного доручення № PROM1B7RIJ від 01.04.2016 року скаржником був сплачений судовий збір у розмірі 1 461 грн. 60 коп., тобто за ставкою меншою, ніж передбачено Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 904/8842/15 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Н. Губенко

І. Плюшко