КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/17/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаря представника позивача представника третьої особи - ОСОБА_2Борисюк Л.П., Вівдиченко Т.Р., Собківа Я.М. Приходько К.М. ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за позовом Заступника прокурора Чернігівської області Калашнікова Руслана Станіславовича до Чернігівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2016 року Заступник прокурора Чернігівської області Калашніков Р.С. звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Чернігівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 09.08.2011 № 459 про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 215 га пасовищ та 12,5 га багаторічних насаджень на території Черниської сільської ради Чернігівського району.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року позов задоволено.

ОСОБА_2, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у 2011 році ОСОБА_2 звернувся до Чернігівської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Черниської сільської ради для ведення фермерського господарства.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_2, керуючись статтями 17, 31, 93, 123, 124, 125, 126 та п. 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 26.05.2004 № 677, Чернігівською РДА було прийнято розпорядження від 09.08.2011 № 459 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства», яким надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду строком на 5 років орієнтовною площею 215,00 га пасовищ за рахунок земель запасу для ведення фермерського господарства на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та 12,5 га багаторічних насаджень за рахунок земель запасу для ведення фермерського господарства на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с.18).

Відповідно до листа Чернігівської РДА від 24.11.2015 № 02-13/2316, інформація про укладення між Чернігівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 договорів оренди землі на території Черниської сільської ради відсутня (а.с.14).

Згідно з листом Управління держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області від 30.11.2015 № 10-28-0.2-1207/15-15 згідно з даними Національної кадастрової системи, інформація про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам загальною площею 215 га пасовищ та 12,5 га багаторічних насаджень на території Черниської сільської ради Чернігівського району запроектованих для передачі ОСОБА_2 в управлінні відсутня. Проекти відведення на вищевказані земельні ділянки у період з жовтня 2013 року по цей час не погоджувались, інформація про розроблення відповідних проектів в управлінні відсутня. Інформація, чи передавалися зазначені земельні ділянки іншим особам в управлінні відсутня (а.с.20-21).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.11.2015 № 10-25-7777.3-9374/19 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області не приймались накази про передачу в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 215 га пасовищ та 12,5 га багаторічних насаджень на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, відповідно договори оренди не укладались (а.с.23).

Згідно листа Черниської сільської ради від 12.11.2015 № 03-08/187 ОСОБА_2 не виготовляв проектів землеустрою, земельні ділянки не обробляє, однак місцеві жителі також не користуються цими землями (а.с.25).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Статтею 17 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України.

Так, положеннями частини другої та третьої вказаної статті визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Водночас, особливості надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначені Законом України «Про фермерське господарство». Зазначений Закон має спеціальний порівняно із Земельним кодексом України статус, тобто, під час розгляду компетентними органами питання про передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства повинен мати пріоритетне значення.

Так, Закон України «Про фермерське господарство» визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Частиною першою та другої статті 1 вказаного Закону передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про фермерське господарство», відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Положеннями статті 7 зазначеного Закону передбачено порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Так, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 09.08.2011 № 459 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства» надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду строком на 5 років орієнтовною площею 215,00 га пасовищ за рахунок земель запасу для ведення фермерського господарства на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та 12,5 га багаторічних насаджень за рахунок земель запасу для ведення фермерського господарства на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с.18).

Однак, про неефективність, недоцільність та неекономність подальшого існування розпорядження відповідача свідчить той факт, що воно залишається нереалізованим з моменту прийняття і до цього часу, земельні ділянки не обробляються, державний бюджет зазнає втрат, оскільки плата за землю не справляється відповідно до закону.

Оскаржуване розпорядження суперечить ст. 91 та ст. 96 Земельного кодексу України, відповідно до яких обов'язками власників і користувачів земельних ділянок є забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог законодавства про охорону довкілля; сплата земельного податку; підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі; своєчасне надання відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом, та ін.

Земельні ділянки щодо яких оскаржуваним розпорядженням затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду земельні ділянки, до цього часу фактично не використовуються, що призводить до погіршення її якості та властивостей в цілому, ставить під загрозу її подальше ефективне використання, забезпечення збереження та відтворення природної цінності.

Водночас, ненадходження клопотань від інших осіб щодо надання в оренду цих земельних ділянок і є саме наслідком існування оскаржуваного розпорядження, адже з його врахуванням райдержадміністрація не може прийняти іншу заяву та передати землю іншій особі.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи доведено, що оскаржуване розпорядження, яке є чинним, не створило для сторін жодних правових наслідків, не реалізувало основну мету - ефективне та раціональне використання землі, є неекономним, оскільки не забезпечило надходження коштів до бюджету, є недоцільним, оскільки договори оренди на спірні земельні ділянки не укладено до цього часу, а тому таке розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задоволено позов Заступника прокурора Чернігівської області Калашнікова Р.С.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк Т.Р. Вівдиченко Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 22.04.2016

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Собків Я.М.