Справа № 2-1131/09

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

 

25 червня 2009 року                                                                                           м. Шостка

          Шосткинський міськрайонний суд  Сумської області у складі:

головуючого: судді Чернобая О.І.,

при секретарі Ніколаєнко В.В.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні у приміщенні Шосткинського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Шосткинського відділення № 10 Сумської філії ТОВ «Укрпромбанк» про розірвання договору банківського вкладу «Депозитний» та стягнення грошових сум,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом в якому зазначила, що 12.02.2008 р. між нею та Шосткинським відділенням № 10, Сумської філії ТОВ «Укрпромбанк» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті в сумі 10000 доларів США, строком на 1095 днів, з 12.02.2008 р. по 10.02.2001 року.

На виконання цього договору, вона внесла готівкою на депозитний рахунок на своє ім’я вказану суму в іноземній валюті.

Згідно умов договору, вона мала право на дострокове розірвання договору з поверненням вкладу.

20.10.2008 р., вона вирішила зняти всю суму вкладу і з цього приводу подала до банку письмову заяву, як того вимагали умови договору.

Однак, незважаючи на це, відповідач відмовився виконати взяті на себе договірні зобов’язання по розірванню договору і поверненню банківського вкладу, пославшись на постанову Правління НБУ від 04.12.2008 року, якою банкам було заборонено  робити дострокове повернення депозитів.

    Вважає вказане рішення відповідача неправомірним та таким що не відповідає цивільному законодавству, умовам вищевказаного договору, грубо порушує її права як вкладника, звернулась до суду з даним позовом.

    В подальшому позивачка збільшила свої позовні вимоги, подавши додаткову позовну заяву, в якій просить окрім банківського вкладу стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 10000 грн.

    У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 ., позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить суд розірвати договір банківського вкладу і стягнути з відповідача на користь позивачки банківський вклад в іноземній валюті в сумі 10000 доларів США та моральну шкоду.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, до суду надійшли заперечення відповідача проти позову, які мотивуються тим, що позов задоволенню не підлягає, оскільки згідно рішення Правління НБУ був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому у банка не має ніяких підстав для задоволення вимог позивачки, крім цього, позивачка просить стягнути суму банківського вкладу в іноземній валюті, а чинним законодавством України не передбачено стягнення грошових коштів в іноземній валюті, у тому числі і за рішенням суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши заперечення відповідача та матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Так, по справі встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

12.02.2008 р. між позивачкою ОСОБА_2  та Шосткинським відділенням № 10 Сумської філії ТОВ «Український промисловий банк» був укладений договір банківського вкладу «Депозитний», строком до 10.02.2011 року, згідно якого позивачка передала, а банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті в сумі 10000 доларів США. /а.с.4-5/

20.10.2008 р., позивачка звернулась до відповідача з письмовою заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу і повернення суми вклад. /а.с.7/

Однак вимоги позивачки задоволені не були.

06.11.2008 р., позивачка повторно звернулась до відповідача з аналогічною письмовою заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу і повернення грошових коштів і банк отримав її заяву, що підтверджується поштовим повідомленням. /а.с.8-9/

04.12.2008 р., позивачка втретє звернулась до відповідача з письмовою вимогою про виплату грошових коштів в порядку досудового вирішення спору. /а.с.14-15/

Однак, відповідач, щоразу, відмовляв позивачки у розірванні вказаного договору та виплати суми банківського вкладу, мотивуючи свою відмову тим, що згідно рішення Правління НБУ, кошти в іноземній валюті виплачуються лише в разі настання строку завершення зобов’язань та ці кошти будуть сплачуватись відповідно до дозволів та роз’яснень, які будуть надані Банку від НБУ. /а.с.16-17/

Співвіднісши прохання позивача та відмову відповідача з вимогами законодавства, суд вважає, що відмова відповідача у достроковому розірванні договору є незаконною, а обґрунтування Банком цієї відмови не відповідає умовам договору та вимогам діючого законодавства України.

Так, згідно п.2.4.4. вищевказаного договору, вкладник, (тобто позивачка) має право достроково розірвати Договір і отримати суму Вкладу та проценти в порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору.

В свою чергу розділ 4 Договору, передбачав, що у випадку дострокового розірвання Договору, Вкладник письмово повідомляє Банк не менш, як за 2 банківські дні, не враховуючи день подання письмового повідомлення (заяви).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка тричі повідомляла відповідача про свій намір достроково розірвати Договір більш ніж за 2 банківські дні, але їй було відмовлено в цьому.

Таким чином, суд робить висновок, що позивачка діяла відповідно до умов п.2.4.4 та вимог розділу 4 цього Договору, тим самим виконала всі умови Договору.

В свою чергу, відповідач, порушив вимоги п.2.4.4 Договору та розділу 4 цього ж Договору, відмовивши позивачки в задоволенні її вимог щодо дострокового розірвання Договору та виплати грошових коштів в іноземній валюті.

Відмова Банку у задоволенні прохання позивачки, з посиланням  на складне фінансове становище, призначення в Банку тимчасової адміністрації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, та на вказівку НБУ не видавати депозити до закінчення термінів їх зберігання, на думку суду, є безпідставною виходячи з наступного.

Закон України «Про банки та банківську діяльність» дійсно передбачає призначення тимчасової адміністрації постановою НБУ та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у випадку загрози неплатоспроможності банку.

В той-же час, введення мораторію, як тимчасової міри, що звужує права кредиторів банку, повинно відбуватись у чіткому правовому полі, відповідно до діючого законодавства України.

Так, Указом Президента України № 493/92, від 03.10.1992 року, «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» передбачено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації у Міністерстві Юстиції України.

Згідно ст.3 вищеназваного Указу Президента України, нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 731, від 28.12.1992 року, державна реєстрація нормативно-правових актів полягає у проведенні правової експертизи на відповідність їх Конституції України, законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, протоколам до неї, міжнародними договорами України а також практиці Європейського Суду з прав людини.

Після прийняття рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акту, йому присвоюється реєстраційний номера та він заноситься до єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Як видно з тексту Постанови правління НБУ № 308, від 07.102008 року, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану «Укрпромбанку» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців,  з 07.10.2008 року до 06.04.2009 року.

Таким чином, вказана  Постанова правління НБУ, напряму зачіпає права свободи та законні інтереси громадян, вкладників «Укрпромбанку», у тому  числі і права позивачки.

Однак, державна реєстрація вказаної  Постанови НБУ у Міністерстві Юстиції України проведена не була, цього не заперечує і сам відповідач по справі, крім того немає відомостей і про її оприлюднення в установленому законом порядку через засоби масової інформації.

У цьому разі, вважати її чинною неможливо та суд не може погодитись з позицією відповідача про те, що ця постанова є внутрішнім документом НБУ, що вказує напрямок  роботи "Промінвестбанку" та вона не підлягає реєстрації у Міністерстві Юстиції України.

Стаття 56 Закону України "Про Національний банк України", вказує на те, що нормативно-правові акти Національного банку України видаються у формі Постанов Правління НБУ, інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління національного банку України. Ці нормативно-правові акти не можуть суперечити Законам України та вони підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві Юстиції України.

 Тобто, спеціальний Закон, що визначає повноваження Національного банку України, прямо вказує на те, що нормативно-правові акти НБУ підлягають обов’язковій державній реєстрації.  

Посилання відповідача на Постанову НБУ № 319, від 11.10.2008 року, як на підставу відмови позивачу у достроковому розірванні договору, суд також не може прийняти до уваги, оскільки у цій постанові напряму не вказувалось на заборону видачі депозитів, банкам було рекомендовано проводити роботу з клієнтами з метою недопущення дострокового зняття  вкладів. Вказана постанова, у Міністерстві Юстиції України також зареєстрованою  не була, крім того, Постановою НБУ № 413, від 04.12.2008 року, постанова № 319 визнана такою, що втратила чинність.

Під час розгляду справи встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, взаємні зобов'язання сторін були напряму вказані у договорі банківського вкладу «Депозитний».

За загальними умовами виконання зобов'язань, які передбачені ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060  ЦК України, за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта в будь-який час.

Відповідно до вимог п. 1.6. Положення «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. N 516, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за N 1256/8577, банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти: у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Таким чином, оскільки на думку суду, дії відповідача суперечили діючому цивільному законодавству, умовам договору, вони порушили права позивачки то ці її права підлягають поновленню у судовому порядку, депозитний договір підлягає розірванню, в силу невиконання його умов, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у розмірі депозитного вкладу в іноземній валюті.

Вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки статтею 4 Закону України «Про захист прав споживача», на який посилається позивачка, споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством, дана норма Закону не стосується вказаних договірних відносин.

Згідно ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, в даному випадку від імені юридичної особи відповідача, виступало Шосткинське відділення №10 Сумської філії ТОВ «Укрпромбанк» і договір банківського вкладу з позивачкою укладався в м.Шостка, у відділенні № 10, тому позивачка мала право на звернення до суду з даним позовом до Шосткинського міськрайонного суду.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача, в дохід держави, підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1 відсотку від грошової суми, що підлягає стягненню в іноземній валюті, що становить 100 доларів США, але стягненню підлягає судовий збір в національній валюті, що становить 762, 35 грн. (еквівалент 100 доларам США по курсу НБУ на 25.06.2009 р.),  та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 110 п.7, 212-215 ЦПК України, ст.ст.93, 526,  1060, 1074, 1075 ЦК України, ст. 56 Закону України "Про Національний банк України", Указом Президента України № 493/92, від 03.10.1992 року,  "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", "Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 731, від 28.12.1992 року,

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_2  задовольнити частково.

    Розірвати договір  №-1010/0404593000110001, від 12 лютого 2008 року, про банківський вклад "Депозитний",  укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі відділення № 10 Сумської філії ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі відділення № 10 Сумської філії ТОВ «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_2  суму вкладу по договору "Депозитний" у розмірі 10000 (десять тисяч доларів США).

В інший частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі відділення № 10 Сумської філії ТОВ «Укрпромбанк» в дохід держави судовий збір в сумі 762, 35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.

           Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області, через Шосткинський міськрайсуд,  шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, а апеляційна скарга не була подана у строк визначений законом, рішення набирає законної сили по закінченню цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Суддя:                                                                                               О.І.Чернобай