№2-а-1917/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 року Прилуцький міськрайсуд Чернігівської області в складі: головуючого судді: Галича А.І. ,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуки про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1, 1943 року народження, відповідно до ст.1 ЗУ «про соціальний захист дітей війни » від 18.11.2004 року є „дитиною війни ” , у зв‘язку з чим, на підставі ст.6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни ” їй відповідачем повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідач таких нарахувань та виплат у 2008 році не здійснював .
Всупереч положень ст.22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, п.41 Розділу ІІ ЗУ ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28.12.2007р., положення ст.6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.
Однак рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., вищевказані положення, що призупиняли дію ст.6, визнано неконституційними, у зв‘язку з чим вони втратили свою чинність з дня ухвалення таких рішень.
Всупереч того, що виплата державних соціальних гарантій дітям війни, встановлених ч.2 ст.3 Закону, не може бути обмежена чи скасована іншими нормативно-правовими актами, відповідачем розмір пенсії протиправно не підвищувався щомісячно на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач вважає дії Управління щодо невиплати належних йому нарахувань за 2008 рік неправомірними, зазначаючи, що розмір надбавки до пенсії відповідно до ст.6 Закону складає 30% мінімальної пенсії за віком, що відповідно до ст.28 ЗУ ?ро загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та який становить наступні розміри, виходячи із ЗУ «Про державний бюджет» на 2008 рік, з
1 січня - 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Тому позивач і просить суд зобов‘язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2008 рік. в сумі 1737, 90 грн.
В судове засідання позивач не з‘явився, однак у позовній заяві просив задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі та слухати справу за його відсутності у письмовому провадженні.
Представник Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуки до суду також не з‘явився, але подав письмове клопотання про розгляд даної справи у письмовому провадженні. А у поданому запереченні посилався на ті обставини, що Управління в 2008 році щомісячно виплачувало надбавку , у розмірі встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму, встановленого ЗУ «Про державний бюджет» на 2008 рік» для осіб , які втратили працездатність. Додаткові кошти на фінансування виплат, зазначених у позові, Державним бюджетом України виділені не були.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Так, ОСОБА_1, 1943 року народження, відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни » від 18.11.2004 року є „дитиною війни ” , що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до положень ст.6 вищезазначеного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.
За відсутності інших нормативно-правових актів, чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України ?ро загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування ”, та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
п.41 Розділу ІІ ЗУ ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28.12.2007р., положення ст.6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено, тобто в 2008 році здійснювалася виплата підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність на 2008 рік, згідно ч.4 ст.14 ЗУ ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” від 22.10.1993р., як і попередні бюджетні закони, та внесення відповідних змін до ст.6 Закону через наявність нижчої юридичної сили відносно спеціального Закону та Конституції України з врахуванням положень ст.22 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., за яким законами про Держбюджети не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію або скасовувати.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. це обмеження було визнано таким, що не відповідають Конституції України
(є неконституційними) і згідно ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому позивач має право у 2008 році на підвищення своєї пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року.
Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантується і не можуть бути скасовані . При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
згідно ч.2 ст.3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Саме тому суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки «дітей війни» виходити з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », яким виплата державної соціальної допомоги передбачена у значно менших розмірах , оскільки Конституція України має вищу юридичну силу , порівняно з іншими Законами України.
Оскільки адміністративний позов фактично надійшов в межах встановленого строку для звернення до суду, але у зв‘язку з технічною завантаженість не був зареєстрований вчасно вважати, що річний строк звернення до суду не пропущений.
Таким чином, відповідач зобов‘язаний був нарахувати та виплатити позивачу щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року, згідно чинної ст.6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни ”.
А тому, на підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.122 ч.3, 158-164,167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуки про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2008 рік - задовольнити частково.
Зобов‘язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуки здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги потягом двадцяти днів Київському апеляційному адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: