Справа № 22-946ас/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Березкіна О.В.
Категорія 42 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П. суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г.
при секретарі Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 5 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області про визнання дій неправомірними,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 5 квітня 2006 року, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено,- та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, визнавши неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве та зобов'язавши його призначити страхові суми із середнього заробітку по професії забійника.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилався на те, що судом безпідставно не прийнято до уваги висновок обласної профпатологічної МСЕК від 25 серпня 2005 року про причинний зв'язок професійного захворювання за професією забійника та ГРОЗ. Вважає, що основною професією, яка безпосередньо передувала професійному захворюванню і за якою нараховуються страхові виплати, слід вважати ту, що виконувалась найбільш тривалий час. Оскільки забійником він пропрацював більше двадцяти років, то страхові виплати повинні визначатись із середнього заробітку саме по професії забійника.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно висновку лікарсько-експертної комісії Донецької обласної клінічної лікарні профзахворювань від 10 серпня 2005 року ОСОБА_1 був обстежений і встановлені професійні захворювання: первинно - антракоз і вдруге - вібраційна хвороба. Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 22 серпня 2005 року у ОСОБА_1 встановлено захворювання антракоз за професією ГРОЗ. Висновком МСЕК від 25 серпня 2005 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю хвороб: 25% у зв'язку із
вібраційною хворобою, вдруге, з 16 вересня 1998 року та 25% у зв'язку із хворобою антарокоз, первинно, з 10 серпня 2005 року, отриманих за професіями ГРОЗ-забійник.
Судом також встановлено, що з моменту встановлення первинного захворювання у ОСОБА_1 у 1998 році, йому були нараховані страхові виплати за професією забійника, виходячи із 25% втрати працездатності. З 29 жовтня 1998 року ОСОБА_1 переведений учнем ГРОЗ, а з 15 червня 1999 року - підземним ГРОЗ, з 17 жовтня 1999 року звільнений за власним бажанням. Таким чином судом встановлено, що останнім місцем роботи ОСОБА_1 до ушкодження здоров'я у зв'язку із захворюванням антракозом, була робота позивача на шахті ім.Карла Маркса за професією гірночоробочого очисного вибою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я, який визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для віплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 35 зазначеного Закону для розгляду справи про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування професійного захворювання за встановленою формою та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого.
Згідно п.12 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМ України №1266 від 26 вересня 2001 року, якщо на дату звернення за страховою виплатою особа, яка має у зв'язку з ушкодженням здоров'я право на отримання страхових виплат вже не працює на виробництві, з яким пов'язана втрата працездатності, середня заробітна плата обчислюється виходячи з середньої заробітної плати відповідного працівника за тією професією на підприємстві, де працювала зазначена особа до моменту ушкодження здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи висновком МСЕК від 25 серпня 2005 року ОСОБА_1 вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв'язу із професійним захворюванням - антракозом. В акті розслідування хронічного професійного захворювання від 22 серпня 2005 року професія ОСОБА_1 зазначена ГРОЗ. На період складання акту і встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності ОСОБА_1 не працював. До моменту зазначеного ушкодження здоров'я ОСОБА_1 працював підземним гірничоробочим очисного вибою на шахті ім.К.Маркса ВО „Орджонікідзевугілля", звільнений 17 жовтня 1999 року. За професією забійника ОСОБА_1 працював в період з 1976 року по 1996 рік на шахті „Булавінська" ВО „Орджонікідзевугілля".
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечння сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача є безпідставними і не грунтуються на Законі. Висновки суду відповідають вимогам законодавства, що регулює правовідносини по захисту прав осіб у зв'язку з професійним захворюванням.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на п.3.7 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної прцездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністертсва охорони здоров'я України від 22 листопада 1995 року є безпідставним, оскільки порядок обчислення середньомісячного заробітку встановлений постановою КМ України №1266 від 26 вересня 2001 року, в якій не передбачено обчислення середнього заробітку за професією, яка виконувалась найбільш тривалий час.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 198 ч.1 п.1, 200,204 ч.1 п.1 206 КАС України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 5 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного мясяця після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.