Справа 22- 1024-ас                          Головуючий першої інстанції Шишова О.О..

Категорія 27                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА Іменем України

5 червня 2006 року   Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

судді Лоленко А.В. Осипчук О.В.

при секретарі Проляпа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1

на постанову Будьоннівського районного суду м.Донецька

23 січня 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районной ради м.Донецька про стягнення недоплати щорічної компенсації на оздоровлення.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просе скасувати постанову Будьоннівського районного суду м.Донецька від 23 січня 2006 року, якою стягнуто на його користь недоплату компенсації на оздоровлення за 2005 рік 59,30грн., а за 2002-2004 роки відмовлено, посилаючись на те, що він є евакуйованим з Припяті 2-ї категорії і має право на щорічну матеріальну компенсацію на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Фактично йому виплачено за 2002-2005 роки по 15,70грн., недоплата складає 2 688,20 грн. Суд дав неправильну оцінку доказам і неправильно застосував закон.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 евакуйований з Припяті-району Чорнобильської АС і має право на щорічну одноразову матеріальну компенсацію на оздоровлення, яка Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі трьох мінімальних розмірів мінімальної зарплати. Однак відповідними законами про державний бюджет на 2002-2004 роки встановлено, що Кабінет Міністрів встановлює порядок виплат у відповідності з фінансуванням. Тому позивачу виплачувалися відповідні суми по 15,70 грн. на 2005 рік постановою КМ України від 12 липня 2005 року №526 встановлено суму виплат для категорії, до якої відноситься позивач, в сумі 75 грн., позивачу недоплачено 59,30 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є евакуйованим із м.Припяті району Чорнобильської катастрофи і відповідно вказаного закону має право на щорічну одноразову допомогу на оздоровлення. На підставі законів про державний бюджет на 2002-2004 роки КМ України встановлені конкретні суми виплат, які позивач отримав. На 2005 рік встановлено виплати по 75 грн., а позивачу виплачено 15 грн., тому суд стягнув на користь позивача недоплату 59,30 грн.

Висновки суду відповідають обставинам справи, представленим доказам і позивачем не представлено доказів, які б спростовували висновки суду.

Тому постанова суду постановлена у відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону і підстав для її скасування не знайдено.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205 КАС України апеляцйний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Будьоннівського районного суду м.Донецька від 23 січня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом одного місяця безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України.