Справа №2-2517-08 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 липня 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судці: Сербіної Н.Г.,

при секретарі:  Карпенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 серпня 2001 року між нею та ОСОБА_2. був укладений договір позики у письмовій формі, згідно якого вона передала відповідачці 21 480 грн., строком на п"ять років з дня передачі грошей. ОСОБА_2 зобов"язалась повернути борг 17 серпня 2006 року. Договір позики засвідчений приватним нотаріусом. На підтвердження укладеного договору позики відповідачка видала також розписку від 17.08.2001 року.

У встановлений строк, тобто 17 серпня 2006 року відповідачка борг не повернула.

Просить стягнути з відповідачки основну суму боргу 21480 грн., 3% річних в сумі 344 грн. 27 коп., інфляційний борг в сумі 1864 грн. 46 коп., а також відсотки на рівні облікової ставки Національного банку України в сумі 5804 грн. 57 коп., а всього стягнути 29493 грн. 30 коп., а також судові витрати.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги з тих же підстав, просила позов задовольнити.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов визнала частково в розмірі отриманої відповідачкою позики. В задоволенні інших позовних вимог просила відмовити, оскільки вважає, що позовні вимоги щодо стягнення процентів в сумі 5804, 57 грн. є необґрунтованими, оскільки на момент укладення договору позики позивачем та відповідачем було досягнуто всіх істотних умов по його укладенню і виконанню. Сторонами було визначено, що укладений договір позики є безвідплатним. Тому нараховані проценти за користування позикою протирічать суті, предмету та домовленості сторін щодо надання та користування позикою. Що стосується інфляційних виплат, то вважає, що індекс інфляції має застосовуватись з вересня 2006 року, а не з серпня 2006 року, а 3% річних повинні нараховуватись з 18.08.2006 року, а не з 17.08.2006 року.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідачки.

Заслухавши позивачку, представника відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні 17 серпня 2001 року між позивачкою та відповідачкою було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_1передала ОСОБА_2. 21480 грн. строком на п"ять років з дня передачі грошей. Відповідачка зобов'язалась повернути борг 17 серпня 2006 року. Вказаний договір позики був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федорішиною А.Г. та зареєстрований в реєстрі під № 3031 від 17.08.2001 року ( а.с.6).

17.08.2001 року відповідачкою була видана розписка позивачці на підтвердження договору позики ( а.с.7).

У встановлений договором строк відповідачка борг позивачці не повернула.

Відповідно до ст.  1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.  625 ЦК Кодексу.

Ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов" язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачка просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики, яка утворилась станом на 01.03.2007 року.

Станом на 01.03.2007 року заборгованість по договору займу від 17.08.2001 року становить 21 480 грн..

3% річних за період з 18.08.2006 року по 01.03.2007 року становить 344 грн. 27 коп., за 195 днів просрочки (21480 грн. - сума боргу : 365 днів х 195 днів : 100 х 3% = 344 грн. 27 коп.)

Сума боргу з урахуванням 3% річних складає 21824 грн. 27 коп.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції з 17.08.2006 року по 01.03.2007 року становить 23344,46 грн. ( 21480 х 108,68 % : 100).

Згідно ст.  1048 ЦК України кредитор має право на отримання від позичальника відсотків від суми позики. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За період з 01.04.2004 року по 01.03.2007 року розмір відсотків від суми позики, з урахуванням облікової ставки НБУ становить 5804, 57 грн..

Таким чином, загальна сума заборгованості з урахуванням 3% річних, інфляційних та відсотків по обліковій ставці НБУ складає 29493 грн. 30 коп. ( 21480+ 344,27+ 1864,46+ 5804,57= 29 493,30 грн.).

Твердження представника відповідачки про те, що позивачкою не правильно проведені розрахунки 3% річних та розрахунки індексу інфляції не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема самими розрахунками та висновком незалежного аудитора ( а.с. 24-25).

З урахуванням вищенаведеного суд і прийшов до висновку про задоволення позову.

Підлягають стягненню з відповідачки і судові витрати відповідно до ст.  88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.  ст.  526, 625,1046-1050 ЦК України, керуючись ст.  ст.  88,209,213,214,215,218 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 борг в сумі 29 493 грн. 30 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 294 грн. 93 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього стягнути 29818 грн. 23 коп.( двадцять дев"ять тисяч вісімсот вісімнадцять грн.. 23 коп.). Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.