Справа № 2-673-08 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Сербіної Н.Г.,
при секретарі: Карпенко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до закритого акціонерного товариства " Лігобуд" про стягнення належних коштів при звільненні та середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 серпня 2005 року, згідно наказу № 1684-к від 08.08.20005 року він був прийнятий на роботу на посаду майстра будівельної дільниці в закрите акціонерне товариство "Лігобуд". На підприємстві працював до 17 квітня 2007 року, після чого був звільнений наказом № 131-к від 17 квітня 2007 року, за ст. 38 КЗпП України.
В день звільнення звернувся до керівництва підприємства з вимогою провести розрахунок, але порушуючи ст. 116 КЗпП України, з ним не розрахувались, посилаючись на те, що немає коштів і запропонували зателефонувати через декілька днів. Неодноразові телефонні бесіди результатів не дали. Під час звільнення вважає, що йому повинні були виплатити заробітну плату за 11 робочих днів в сумі 682 грн., а також грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, що складає 1488 грн.
Просив стягнути з відповідача заробітну плату за 11 робочих днів в сумі 682 грн., за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 1488 грн., стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, моральну шкоду в сумі 4000 грн., яку він обґрунтовує тим, що порушення його законних прав з боку відповідача привело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Просить також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн. та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи.
В ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заробітну плату за 3 робочі дні та 9 лікарняних в сумі 536,04 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, що складає 1000,80 грн., стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягнути моральну шкоду в сумі 1500 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з тих же підстав просив позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що позивач працював у відповідача з 01 серпня 2005 року по 17 квітня 2007 року на посаді майстра будівельної дільниці. В день звільнення йому не було видано розрахунок при звільненні, оскільки він написав заяву про звільнення і був звільнений 17.04.2007 року, тому не було реальної можливості видати йому розрахунок в день звільнення. Позивач по телефону попросив видати йому розрахунок 20.04.2007 року. Однак, 20.04.2007 року для отримання коштів не з"явився. Оскільки вини підприємства в тому, що заробітна плата не виплачена в строк немає, вимога позивача про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку є безпідставною.
Крім того, відповідач не вірно вирахував суму, яка належить йому до виплати під час звільнення. Заробітна плата, яка підлягає видачі відповідачу при звільненні становить 1311,19 грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди просить також відмовити, оскільки ніяких порушень законодавства з боку підприємства не було.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні позивач працював у відповідача на посаді майстра будівельної дільниці з 01.08.2005 року, наказ № 1684-к від 08.08.2005 року.
Наказом № 131-к від 17.04.2007 року позивача було звільнено з займаної посади з 17.04.2007 року на підставі ст. 38 КЗпП України ( а.с.57).
При звільненні позивачу належало до виплати 1311,19 грн. ( а.с.52), однак в день звільнення розрахунок позивачу виплачено не було..
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що в день звільнення позивачу не було виплачено розрахунок. Відповідач письмово не повідомляв позивача про нараховані суми, належні останньому при звільненні.
Сума належних позивачу коштів становить 1311,19 грн.. З вказаною сумою в судовому засіданні представник позивача погодився.
Суд вважає, що належні позивачу суми при звільненні в строки, передбачені ст. 116 КЗпП України не виплачені з вини відповідача.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток позивача, згідно довідки від 17.06.2008 року ( а.с. 71) становить 1489 грн. 48 коп., середньоденний становить 67,39 грн. ( 1489,48 грн.: 22 = 67,39 грн.).
Таким чином, позивачу необхідно виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 22476, 97 грн. (15 міс. х 1489,48 грн. = 22342,20 грн.; 2 дн. х 67,39 грн. = 134,77 грн.; 22342,20 + 134,77 грн. = 22 476,97 грн.).
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то на думку суду, позивач не надав доказів заподіяння йому такої шкоди відповідачем, а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн., однак ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не обґрунтовано та не надано доказів того, що саме така сума витрачена на надання юридичної допомоги.
На підставі викладеного, ст. ст. 116,117, 232, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 84, 88, 209,213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
РІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Лігобуд" на користь ОСОБА_1розрахунок при звільненні в сумі 1311 грн. 19 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 22476 грн. 97 коп., а всього стягнути 23788 грн. 16 коп. ( двадцять три тисячі сімсот вісімдесят вісім грн.. 16 коп.) В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства Лігобуд" на користь держави судові витрати в сумі 237 грн. 88 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. стягнути з ЗАТ "Лігобуд" на користь ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.