Справа № 2-808-08 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКАЇНИ
25 липня 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Сербіної Н.Г.,
при секретарі: Карпенко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-тя особа: Київське міське управління юстиції про визнання права власності на 1/2 частину квартири, про визнання спадкоємцем першої черги та визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з вересня 1996 року перебувала в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3. Шлюб хотіли зареєструвати, однак не наважувались, зважаючи на вік. 27.08.1997 року квартира АДРЕСА_1 була приватизована на ім"я ОСОБА_3., при цьому вона запропонувала останньому приватизувати квартиру, вони разом зібрали всі документи на приватизацію і всі офіційні платежі з приводу приватизації вказаної квартири сплачувалися з сімейного бюджету. Всі платежі за комунальні послуги та інші витрати на квартиру також сплачували з спільного сімейного бюджету.
01.09.2007 року ОСОБА_3. стало зле, він був госпіталізований, а ІНФОРМАЦІЯ_1року помер.
Похованням ОСОБА_3. займалась вона та її донька, на її ім"я видавались з цього приводу документи.
Після смерті ОСОБА_3. відкрилась спадщина - квартира АДРЕСА_1.
Відповідачка по справі є сестрою померлого і спадкоємицею другої черги, вона звернулась до нотаріальної контори з приводу отримання спадщини.
Вона, позивачка, вважає, що на 1/2 частину спірної квартири, яка належала при житті покійному ОСОБА_3. вона має право, як на майно нажите жінкою та чоловіком, які проживали однією сім"єю, але не перебували між собою в шлюбі, оскільки відповідно до наведеного, початок їх спільного життя датується вереснем 1996 року, а квартира АДРЕСА_1 була набута ОСОБА_3. у приватну власність 27 серпня 1997 року, тобто в період спільного проживання.
Оскільки їх сумісне проживання з відповідачем є фактичним шлюбом, вважає, що може бути визнана за рішенням суду спадкоємцем першої черги ОСОБА_3., як переживша дружина.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/2 частину спірного майна - квартири АДРЕСА_1.
Оскільки відповідачка є спадкоємцем другої черги, як сестра покійного, то вказана частина спірної квартири повинна успадковуватись нею.
Таким чином за нею повинно бути визнано право власності на спірну квартиру.
Просить визнати спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які проживали однією сім"єю, її та ОСОБА_3., квартиру АДРЕСА_1, визнати її спадкоємцем першої черги, як пережившу дружину, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як на частину спільного майна та на 1/2 частину вказаної квартири, як на частину спадкового майна, всього на всю вказану квартиру як на одне ціле.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав, просили позов задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представники відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1. не визнали, оскільки вважають, що вимоги позивачки не ґрунтуються на законі і є безпідставними.
Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представників відповідачки, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1року помер ОСОБА_3( а.с.7), якому згідно свідоцтва про право власності на житло, видане 27.08.1997 року відділом приватизації Подільської райдержадміністрації належала квартира АДРЕСА_1 на праві власності ( а.с.12).
Після його смерті з заявою про прийняття спадщини до третьої Київської держнотконтори звернулась ОСОБА_2., відповідачка по справі, яка є рідною сестрою померлого( а.с. 29).
Спадковим майном є квартира АДРЕСА_1.
Як пояснила у судовому засіданні позивачка, вона проживала з вересня 1996 року разом з ОСОБА_3. однією сім"єю, не перебуваючи в шлюбі. Спірна квартира була приватизована, набута ОСОБА_3. у приватну власність 27 серпня 1997 року, тобто в період їх спільного проживання. Позивачка вважає, що вона має право на 1/2 частину спірної квартири як на майно, нажите жінкою та чоловіком, які проживали однією сім»єю, але не перебували в шлюбі.
З такими твердженнями позивачки суд не погоджується, оскільки вони не обґрунтовані.
З пояснень позивачки вбачається, що з померлим ОСОБА_3. вони стали проживати однією сім»єю з вересня 1996 року.
На той час діяв Кодекс про шлюб та сім»ю, який визначав правовий статус позивачки як особи, яка проживала разом з покійним без реєстрації шлюбу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім»ю України» на позивачку норма ст. . 22, 28, 29 КпШС України не поширюється.
Такі спори повинні вирішуватись відповідно до Закону «Про власність» та відповідних норм ЦК.
Відповідно до п.6,7 Перехідних положень до Сімейного Кодексу України, СК не має зворотної сили, не може поширюватися на відносини, які виникли до цього моменту.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. . 1259 цього Кодексу.
Відповідачка по справі ОСОБА_2. є спадкоємицею другої черги та звернулась до нотконтори з приводу прийняття спадщини. Своєї згоди на зміну черги спадкоємців за законом не давала.
Стаття 1264 ЦК України передбачає четверту чергу спадкоємців за законом, до якої відносяться особи, які прожили із спадкодавцем однією сім»єю не менш ніж п»ять років до часу відкриття спадщини.
У постанові № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування», п.21 вказано, що проживання однією сім»єю жінки і чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.
Враховуючи наведене суд не має підстав для визнання позивачки спадкоємцем першої черги та визнання за нею права власності на 1/2 частину спірної квартири як на частину
спільного майна та на 1/2 частину вказаної квартири, як на частину спадкового майна та вважає необхідним відмовити в задоволенні позову.
На підставі викладеного, ст. 1258, 1261, 1264 ЦК України, ст. .п.6,7 Перехідних положень до Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верхового Суду України від 30 травня 2008 року №7 « Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
РІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-тя особа: Київське міське управління юстиції про визнання права власності на 1/2 частину квартири, про визнання спадкоємцем першої черги та визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.