Справа 22- 5669                                                   Суддя Інстанції Наумик О.О.

Категорія 19                                                           Доповідач Бугрим Л.М.

УХВАЛА Іменем   України

 5 червня 2006 року року Апеляційний Донецької області у складі суддів

Головуючого Бугрим Л.М.

Суддів Зінов"євої А.Г,Прокопчук Л.М.

При секретарі Бакланової Ю.В

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Микитівському районі м. Горлівки на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 13 квітня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Микитівському району м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди

Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення    представника фонду Сазоновой М.О.,перевіривши матеріали справи, апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 13 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.На користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки /далі фонду / стягнуто 17500 грн.

На зазначене рішення фондом була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення та про відмову у задоволенні позову.В обгрунтування доводів скарги апелянт посилався на відсутність доказів з приводу спричинення моральної шкоди, зокрема відсутності висновку МСЕК. Окрім того, позивач пропустив 3-х місячний строк для звернення до суду.

У судовому засіданні представник фонду Сазонова М.О. підтримував доводи апеляційної скарги,просив рішення суду скасувати та відмовити у позові з наведених підстав

Позивач у судове засідання не з"явився,про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни з наступних підстав.

Розглядаючи справу суд повно та всебічно дослідив обставини справи,надані докази та вірно визначив характер правовідносин.

Зокрема, судом встановлено, що позивач з 1979 року по 1993рік працював на підприємствах вугільної галузі у шкідливих умовах праці з повним робочим днем . У зв"язку із впливом шкідливих умов на стан здоров"я позивач захворів. Відповідно до висновку Донецької обласної клініки профзахворювань у позивача у січні 2002 року встановлено профзахворювання вібраційну хворобу другого ступеню, а згідно з висновком Інституту медицини праці АМН України у позивача 21 жовтня 2003 року встановлено професійне захворювання пневмоконіоз

Згідно з висновком МСЕК від 20.06.2002 року у позивача у зв"язку з профзахворюванням : вібраційна хвороба вперше встановлено втрату 25 % професійної працездатності, а висновком МСЕК 26.01.04 року у нього вперше встановлено втрату професійцної працездатності по професійному захіворюванню пневоконіоз =- 25 %. По сукупності захворювань встановлено втрату професійної

працездатності на 50%   

Із пояснень позивача вбачається, що через наявність професійного захворювання його звільнено з роботи на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України у зв"язку з неможливістю виконувати трудовів функції за станом здоров"я , він відчуває слабкість ,не може виконувати тяжку працю.

За таких обставин ,суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те,що у зв"язку з наявністю профзахворювань позивач вимущенний докладати зусиль для організації життя,а тому йому спричинена моральна шкода ,яка підлягає відшкодуванню у відповідності з вимогами ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України,які спричинили втрату працездватності"

Розмір моральної шкоди судом визначений з врахуванняи конкретних обставин справи та в межах розміру передбаченного ст. 34 п. З цього закону.

Доводи апеляційної скарги, про те,що позивач не довів наявність моральної шкоди є непереконливими,законом не передбачено витребуваання висновку МСЕК при наявності втрати професійної працездатності.

Також є такими ,що не заслуговють на уваги доводи апеляційної скарги про те ,що позивачеві слід відмовити у позову у зв"язку з спливом строку позовної давності, оскільки на дані правовідносини строк позоваоної давності не пощирюється,що випливає з вимог ст. 268 ч.1 п. З ЦК України.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального зпакону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст ст. 307 ч.1 п.1 308,313,314 ч. 4.1 п.1,315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України у Микитівському районі м. Горлівки відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 13 квітня 2006 року,постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Микитівському районі м.Горлівки про стягнення моральної шкоди залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.