Справа № 745                                                       Головуючий у 1 інстанції:

Категорія:                                                            Кудрявцев І.В.

Доповідач: Маляренко І.Б.

УХВАЛА Іменем України

" 21 " червня  2006 року                                 колегія суддів судової палати з цивільних

справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Маляренко І.Б.

Суддів: Борисова Є.А., Гаврилюка В.К.

За участю секретаря: Дорошенко Ю.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 19 грудня 2005 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поновлення строку позовної давнини для звернення до суду, стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, суд:

·   поновив ОСОБА_2 строк строк позовної давнини для звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу;

·   стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 14 000 (чотирнадцать тисяч) гривень;

·   стягнув з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  судові  витрати у  вигляді сплаченого, судового збору у розмірі 140 (сто сорок)гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення

Старобільського районного суду Луганської області від 19 грудня 2005 року як такого, що прийняте а порушенням: 1) норм матеріального права в частині застосування ЦК УРСР в редакції 1963 року; поновлення строку позовної давнини для звернення до суду; норм процесуального права в частині застосування ст.ст. 60 та 222 ЦПК України, і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.б ст. 74 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

З 27 лютого 2006 року розгляд справи неодноразово відкладався у зв"язку з неявкою до суду відповідача ОСОБА_1

08 червня 2006 року на його адресу судом апеляційної інстанції було направлено чергову телеграму про те, що розгляд справи відбудеться 21 червня 2006 року, дана телеграма мала всі реквізіти судової повістки.

Але відповідно до повідомлення СЦ ЛФ Укртелеком, вищезазначену телеграму не було вручено у зв"язку з тим, що ОСОБА_1 за вказаною ним адресою не проживає.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1

Суд 1 інстанції встановив, що 25.05.2001 року ОСОБА_1 за договором позики взяв в борг у ОСОБА_2 строком на 10 місяців, тобто"до 25.03.2002 року, 14000 грн.

Дана обставина підтверджується борговою розпискою, складеною і підписаною ОСОБА_1 (а.с. 3).

Дата складення розписки - 25 травня 2001 року підтверджена самим відповідачем у судовому засіданні 19.12.2005 року (а.с.12 зв.), зауважень на протокол судового засідання ним не подавалося.

Суд 1 інстанції поновив ОСОБА_2 строк на звернення до суду як пропущений з поважних причин, і судова колегія, виходячи з обставин справи, вважає за можливе погодитися з його висновком.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду передбачених законом доказів того, що повернув взяту у борг суму грошей, внаслідок чого у суда 1 інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Між тим, судова колегія вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини оскаржуваного рішення посилання суду на норми ЦК УРСР в редакції 1963 року, оскільки сума боргу у встановлений строк позивачу повернена не була, а отже правовідносини між сторонами продовжувалися і під час дії ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004 р.

Згідно із ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Ст. 1049 цього ж Кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зазначені статті ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, за своїм змістом тотожні відповідним нормам ЦК УРСР в ред 1963 року, тому судова колегія вважає, що норми ст. 309 ЦПК України в даному випадку застосовані бути не можуть.

Ч. 5 ст. 267 ЦК України, на яку посилається апелянт, передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давнини, порушене право підлягає захисту.

Крім того, згідно із ч.І ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі апелянт просив скасувати оскаржуване рішення і направити справу на новий розгляд.

Вичерпний перелік підстав, за яких суд апеляційної інстанції може скасувати рішення суду 1 інстанції і направити справу на новий розгляд, передбачений ст. 311 ЦПК України.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 доводів на підтвердження жодної з цих підстав не містить, а отже, із врахуванням вищенаведеного, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, рішення Старобільського районного суду Луганської області від 19 грудня 2005 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поновлення строку позовної давнини для звернення до суду, стягнення суми боргу -залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.