Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-1942/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Мартинова Є.О.

при секретарі - Макаревич Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

21.04.2010 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 25 % всіх його доходів.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з квітня 2001 року по 9 липня 2003 року. В даному шлюбі у них народилась донька ОСОБА_3 08.12.2001 року. За період їх спільного проживання відповідач ОСОБА_2 не цікавився дитиною, не виховував її, не цікавився її здоров»ям, а в подальшому взагалі самоусунувся від виховання своєї дочки. Після народження дитини він зібрав свої речі та виїхав у невідомому напрямку. Вже більше дев»яти років відповідач проживає окремо, за цей час вона його жодного разу не бачила, без поважних причин не приймає участь у її вихованні, не відвідує та не утримує її.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити.

Представник Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти позбавлення його батьківських прав, пояснив, що він матеріально утримував сім»ю поки вони жили разом, після розлучення перестав утримувати. Дочку не бачив з 2002 року, перешкод у спілкуванні з дитиною йому ніхто не чинив, так сталось, в зв»язку з життєвими обставинами.

Представник третьої особи Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації на судовий розгляд справи не з»явився. Від начальника Служби у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації надійшла заява з проханням слухати справу у відсутність їх представника, у зв»язку з відсутністю коштів на відрядження та просили винести рішення в інтересах малолітньої дитини.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, думку представника Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області, та дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2, є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії-І-БК № 168303, та свідоцтвом про одруження ОСОБА_5 1-ОК № 000234, з якого вбачається зміна прізвища позивача з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 (а.с. 5,7).

09.07.2003 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис № 125, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу ОСОБА_5 – І-БК № 334658 (а.с. 6).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання сім’ї від 15.02.2010 року неповнолітня ОСОБА_3 проживає в будинку, що належить ОСОБА_6. Коротка характеристика умов проживання : квартира на 6-му поверсі 9-ти поверхового цегляного будинку, квартира в належному стані обладнана газово-теплопостачання та каналізацією. Загальний стан квартири задовільний. /а.с.-12/.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_5 класовода гімназії «Перспектива», в якому навчається малолітня ОСОБА_3, вона жодного разу не бачила батька дитини. До школи приходили її мама ОСОБА_1 та ОСОБА_6. До цього часу вона не знала, що ОСОБА_6 не є рідним батьком ОСОБА_7, оскільки він як батько весь час цікавився її навчанням, допомагав в ремонті класу, чергував в коридорі оберігаючи її від прикрих несподіванок на перервах, коли ОСОБА_3 зламала руку та відвідувала школу (а.с. 8).

Згідно пояснень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_2І залишив сім»ю після народження доньки, оскільки у них весь час виникали сварки, та поїхав у невідомому напрямку. З початку 2002 року він жодного разу не з»явився та не відвідав свою дочку.

З пояснень ОСОБА_10 вбачається, що між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 весь час виникали сварки, а після чергової сварки він залишив свою сім»ю та виїхав. З ОСОБА_1 він не проживає з 2002 року. За весь цей час вона жодного разу не бачила його.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України на батьків покладені рівні обов'язки щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з висновком органу опіки та піклування – Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 16.04.2010 року № 2266/14-20/20, зі слів гр. ОСОБА_1 фактично з 2002 року батько малолітньої дитини участі у її вихованні не приймає, не піклується про її здоров»я, не зустрічається з донькою, не цікавиться її навчанням, матеріально утримувати дитину не допомагає. Всі обов»язки по утриманню, вихованню та навчанню малолітньої ОСОБА_3 взяла на себе її мати ОСОБА_1 Згідно характеристики з гімназії «Перспектива», батько жодного разу навчанням доньки не цікавиться. ОСОБА_2 заперечував щодо позбавлення його батьківських прав відносно доньки, однак підтвердив те, що з часу розлучення не зустрічався і не спілувався з донькою, матеріальної допомоги не надавав. Щодо визначення способів участі у вихованні дитини до відповідних органів ОСОБА_2 не звертався. Враховуючи вищевикладене, та на підставі наданих документів, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 08.04.2010 року вирішено, що громадянин ОСОБА_2 може бути позбавлений батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 13).

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов»язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав, суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви в розмірі 8 гривень 50 копійок та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 25 % всіх його доходів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені при подачі позовної заяви судові витрати в розмірі 8 гривень 50 копійок державного мита та 120 гривень за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мартинов Є.О.