Справа №1-20 Копія
2007р.
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді - Ромашок Л.І.
при секретарі - ПедькоО.М.
з участю прокурора - Снісаренко Н.В.
та адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадячі кримінальну справу по
обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, одружений, не працює, раніше не судимий,
у вчиненні злочину передбаченому ст. 122 ч. 1 КК України, -
встановив:
8 травня 2006 року близько 22 години ОСОБА_1 працюючи водієм таксі, приїхав за викликом ОСОБА_2 у м. Гадячі на АДРЕСА_2 , де між ними виникла сварка, яка переросла в бійку, та під час якої ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 2 удари руками та 2 удари ногами в, область обличчя, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: перелому нижньої щелепи в ділянці першого зуба зліва та восьмого зуба справа.
У ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину частково, суду показав, що 8 травня 2006 року близько 22 години, він працюючи водієм таксі, приїхав на виклик ОСОБА_2, де побачивши його в стані алкогольного сп'яніння відмовився виконувати замовлення і запропонував йому вийти із автомобіля, на що ОСОБА_2 став висловлювати в його адресу образливі слова. Коли він витягнув його із автомобіля, то ОСОБА_2 став заважати йому проїхати, тому він наніс йому два удари долонею рук по обличчю, і поїхав виконувати інше замовлення. Крім того, підсудний також пояснив, що під час нанесення потерпілому ударів по обличчю, він не падав і крові на обличчі у нього не було.
Вина підсудного у вчиненні злочину також підтверджується сукупністю доказів добутих у ході досудового слідства та перепровірених судом, а саме :
Показами потерпілого ОСОБА_2, який суду показав, що 8 травня 2006 року він разом із своєю дружиною ОСОБА_3 знаходився в гостях у ОСОБА_4. Після 22 години вони викликали таксі, щоб доїхати додому. На виклик приїхав підсудний ОСОБА_1, з яким на той час вони не були знайомі, і який попередив його, що везти не буде, так як він знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Після цього ОСОБА_1 витягнув його із автомобіля і став наносити удари, спочатку руками, а потім' ногами в область обличчя, від чого він отримав перелом нижньої щелепи.
Аналогічними показами, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Висновком комісійної судово-медичної експертизи НОМЕР_1 року, згідно якої значиться, що 8.05.2006 року потерпшому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: перелому нижньої щелепи в ділянці першого зуба зліва та восьмого зуба справа, який утворився від удару в ділянку підборіддя зліва тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути кисть руки, стиснена в кулак, нога людини у взутті в момент, коли підекспертний був обернений обличчям до особи, яка наносила
удар, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (а. с. 60-66).
2
Протоколом відтворення.обстановки та обставин події злочину від 24.07.2006 року з участю потерпілого ОСОБА_2, де він розповів та показав механізм нанесення йому ударів підсудним, від яких він отримав тілесні ушкодження (а.с. 38-40).
Суд, проаналізувавши всі докази, вважає доведеним вину підсудного ОСОБА_1, в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, які не є небезпечними для життя, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, і кваліфікує його дії за ч.І ст.122 КК України.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, вчинив не тяжкий злочин, має на утриманні неповнолітню дитину, а також поведінку самого потерпілого, який спровокував конфліктну ситуацію, суд вважає можливим призначити підсудному ОСОБА_1 покарання передбачене санкцією статті за вчинений ним злочин, у вигляді обмеження волі, але із застосуванням ст.75 КК України, тобто із звільненням від покарання з випробуванням та іспитовим терміном.
Потерпілим ОСОБА_2 у ході судового слідства був заявлений цивільний позов до
підсудного про відшкодування матеріальних збитків в сумі 2000 гривень та моральної шкоди в розмірі
6000 гривень, який він просив задовольнити в повному обсязі.
Суд, розглянувши позовні вимоги потерпілого вважає, що вони підлягають до часткового ! задоволення в частині відшкодування підсудним моральної шкоди, із врахуванням суті позовних вимог, наступивших наслідків, доведених потерпілим завданих йому моральних страждань, а також обставини справи.
Прокурором також заявлено цивільний позов до підсудного ОСОБА_1 про відшкодування витрат, затрачених на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 282 гривні 36 коп., який суд вважає підлягає до задоволення, так як зазначені витрати не відшкодовані.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України на 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від призначеного покарання з
випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки :
1) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;
2) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально -виконавчої системи, один раз на
місяць.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити засудженому попередній підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім.. М.В. Скліфосовського 282 гривні 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 800 гривень.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків залишити без розгляду.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд в 15-денний строк після його проголошення.