ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 р. | № 03/4454 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Кравчука Г.А, |
суддів: | Мачульського Г.М., |
Шаргала В.І. |
за участю представників сторін: |
позивача | не з’явився |
відповідача | Саченка І.В. дов. №0107/06 від 07.07.2008 р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Одеської залізниці |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2009 р. |
у справі | №03/4454 господарського суду Черкаської області |
за позовом | Одеської залізниці |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелагрейн" |
про | стягнення 47 940 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Одеська залізниця звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Мелагрейн" про стягнення 47 940 грн. плати за користування вагонами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч повідомлення залізниці про заборону прийняття вантажів до перевезення згідно відповідного наказу Укрзалізниці, товариство продовжувало навантаження отриманих від залізниці вагонів та не повернуло порожні вагони залізниці, у зв'язку з чим завантажені вагони повернуті залізниці в порушення графіку з запізненням, що підтверджується пам'яткою про користування вагонами №20, тому товариство повинно сплатити вказану суму коштів, однак відповідач погодився сплатити лише 165 грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.12.2008 року (суддя Єфіменко В.В.) позов задоволений, на користь Одеської залізниці з ТОВ "Мелагрейн" стягнуто 47 940 грн. плати за користування вагонами та відповідно розподілені судові витрати.
Судове рішення мотивоване тим, що товариство мало можливість повернути навантажені вагони залізниці ще до того, як менеджер товариства отримав телефонограму про зупинення прийняття навантажених вагонів залізницею і таким чином уникнути наслідків, пов'язаних з простоєм навантажених вагонів.
За апеляційною скаргою ТОВ "Мелагрейн" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2009 року (судді: Зеленіна Н.І., Агрикова О.В., Фаловська І.М.) скасоване, в позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено вчасне та оперативне повідомлення товариства про тимчасове припинення приймання вантажів до перевезення. Крім того, відповідач дотримався визначеного ст. 29 Статуту залізниць 12-годинного терміну на припинення відвантаження продукції, тому згідно з п. 13 Правил приймання вантажів до перевезення товариство звільняється від плати за вагони.
Не погоджуючись з прийнятими у справі постановою, Одеська залізниця звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 4-2, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, п. 31 Правил приймання вантажів до перевезення, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом встановлено, що 01.03.2007 р. між Одеською залізницею та ТОВ "Мелагрейн" (Вантажовласник) укладений договір за №1422 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею додаткові послуги, за умовами якого залізниця зобов'язалась у тому числі приймати до перевезення вантажі Вантажовласника та подавати вагони під навантаження згідно із затвердженими планами та заявками останнього.
Станцією "Вапнярка" Одеської залізниці 15.02.2008 р. було одержано заявку ТОВ "Мелагрейн" , в якій товариство просило подати на під’їздну колію з обмеженою відповідальністю "Вапнярський елеватор" 26 зерновозів під навантаження ячменю, призначенням ст. Чорноморська-експорт Одеської залізниці. Згідно із заявкою, 10 зерновозів товариство просило подати під навантаження 21.02.2008 р. Подача вагонів була узгоджена з товариством "Вапнярський елеватор".
На виконання заявки Одеською залізницею 21.02.2008 р. о 12 год. 30 хв. на під’їздну колію ТОВ "Вапнярський елеватор" подано 10 зерновозів за номерами: №95318101, 95368510, 95524534, 95621306, 95644043, 95644712, 95645040, 95654471, 95752358, 95811501.
Цього ж дня, 21.02.2008 р. Одеською залізницею отриманий від Укрзалізниці наказ №236, відповідно до якого з 17 години 21.02.2008 р. у зв’язку з накопиченням вагонів в очікуванні вивантаження, тимчасово, до відміни, забороняється навантаження ячменю призначенням ст. Чорноморська на адресу ТОВ "Трансінвестсервіс" для усіх одержувачів.
Відповідно до п. 31 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2001 р. №644, та до ст. 29 Статуту залізниць України, приймання вантажів до перевезення може бути тимчасово припинене, про що залізниця повідомляє вантажовідправника. Після одержання повідомлення відправник протягом 12 годин повинен припинити відвантаження продукції.
Як стверджувала залізниця, зазначений наказ був переданий станції Вапнярка о 15 год. 20 хв., а до відома представника ТОВ "Мелагрейн" - менеджера Тарноруцького І.В. доведений о 16 год. 35 хв., шляхом передачі телефонограми, тому Вантажовласник мав закінчити навантаження вагонів до 04 год. 35 хв. 22.02.2008р., а в іншому випадку –повернути порожні вагони залізниці.
При цьому суд апеляційної інстанції відхилив як доказ відповідний запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження про повідомлення Вантажовласника про передачу вищезазначеного наказу.
Суд апеляційної інстанції встановив, що про існування наказу Укрзалізниці менеджер товариства Тарноруцький І.В. дізнався від працівників елеватора приблизно о 19 год. Закінчивши навантаження вагонів, Тарноруцький І.В. звернувся до товарної каси з метою оформлення належних документів, однак йому було відмовлено, хоча всі вагони були навантажені і зважені в повному обсязі 21.02.2008р. Іншим працівником товариства "Мелагрейн" в письмових поясненнях від 10.02.2009р. повідомлено, що на вимогу працівників товарної каси ст. Вапнярка, йому довелося виправити дату навантаження вагонів з 21.02.2008р. (дата фактичного навантаження) на 22.02.2008р., оскільки в іншому випадку працівники станції відмовлялися прийняти документи. Таким чином апеляційним господарським судом встановлено, що завантаження поданих 21.02.2008 року вагонів №95318101, 95368510, 95524534, 95621306, 95644043, 95644712, 95645040, 95654471, 95752358, 95811501 дійсно було закінчено 21.02.2008р. о 22 год. 30 хв.
З встановлених обставин вбачається, що вагони були навантажені ще до закінчення 12-годинного терміну, передбаченого законодавством для закінчення навантаження вагонів до початку дії такої заборони.
Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.
Час користування, за який цим суб'єктом господарської діяльності вноситься відповідна плата, визначається від моменту прийняття вагонів (контейнерів) від залізниці до моменту їх повернення залізниці.
Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами.
З урахуванням норм наведеного законодавства, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що недоведеність факту належного повідомлення відповідача про наказ Укрзалізниці, має наслідком застосування приписів п. 13 зазначених Правил, відповідно до яких плата за користування вагонами у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення, яка сталась з причин, які залежали від залізниці, з вантажовласника не стягується. А відтак, апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог залізниці.
В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, до уваги не приймаються.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Одеської залізниці залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2009 р. у справі №03/4454 залишити без змін.
Головуючий суддя | Кравчук Г.А. |
Суддя | Мачульський Г.М. |
Суддя | Шаргало В.І. |