Справа 2а-611/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Стратейчук Л.З.
при секретарі Торолашвілі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, суд
В С Т А Н О В И В :
06 квітня 2009 року позивач звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2007 роки .
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона має статус «дитини війни» в зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але у 2006 та 2007 роках така допомога їй не виплачувалась. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет на 2007 рік» в частині зупинення дії статті ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідає Конституції України і невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є противоправною. Також зазначила, що сума невиплаченої допомоги за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року складає 2733,30 грн. Просила поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом її порушених прав з 01 січня 2006 року, мотивуючи тим, що про порушення свого права вона дізналася після висвітлення питання у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року. Також просила стягнути 2000 грн в якості компенсації моральної шкоди, мотивуючи тим що не отримуючи пенсію в повному обсязі, вона не могла належним чином організувати своє утримання.
В письмових запереченнях відповідач зазначив, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинено і після прийняття рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. На підставі наведеного просили суд відмовити позивачу у задоволені позову, а також наполягають на застосуванні строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 зазначеного Закону зупинено на 2006 рік Законом України від 20.12.2005 року № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, зміни до ст.6 вказаного закону неконституційними не визнавались, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинена дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, у 2007 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розмірі мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410,06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленим клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав дізнався із засобів масової інформації. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, і підстави для його поновлення суд не вбачає, оскільки причини, на які посилається позивач, не можуть бути визнані судом поважними. Відповідно до ст..57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню. Рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року було опубліковане у засобах масової інформації, позивач мав можливість з ним ознайомитись і своєчасно звернутися до суду.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року за пропуском строку позовної давності.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки спеціальним законом право на відшкодування моральної шкоди в зв’язку з виниклими правовідносинами не передбачено.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 122 ч.3, 159-163, 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня отримання копії постанови і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: