Справа № 2а-627/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки у складі:
головуючого судді Стратейчук Л.З.
при секретарі Торолашвілі О.Г.
розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради, за участю третьої особи Головного управління Держказначейства в Донецькій області про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, стягнення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, яка має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і перебуває на обліку в установі відповідача, просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо виплати відповідачем допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному Законами України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, „Про державний бюджет України на 2008 рік”, тобто меншому, ніж встановлено ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 року № 2812-ХП за період з 18.01.2008 року по 31 грудня 2008 року, та стягнути з відповідача недоплачену частину зазначених допомог, в тому числі допомоги при народженні дитини, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За її підрахунками недоплачена частина передбаченої законом допомоги при народженні дитини становить 2122 грн., а сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений період становить 4705,84 грн. Також просить зобов’язати відповідача виплачувати їй зазначену допомогу до досягнення її дитиною 3-х років у розмірі не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Строк звернення до суду з даним позовом просила поновити, зазначаючи, що пропустила його з поважної причини - її права та законні інтереси були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, відповідачем вона не була повідомлена про розмір сум, які мали виплачуватись відповідно до спеціального закону, і про порушення свого права їй стало відомо після висвітлення цього питання у засобах масової інформації.
Відповідач в письмових запереченнях позов не визнав, де зазначив, що дійсно позивач перебуває на обліку у відповідача, як особа, яка має право на допомогу по догляду за дитиною у віці до 3 років, та отримує таку допомогу з 18.01.2008 року у розмірі, визначеному на підставі положень ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” у редакції Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, а допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн. відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” виплата якої здійснювалась одноразово при народженні дитини в розмірі 3400 грн, решта протягом наступних 12 місяців рівними частками. Саме у межах даних норм законів проводиться фінансування з бюджету. Статтею 95 ч.2 Конституції України встановлено, що виключно Законом про держбюджет визначаються будь-які витрати держави на загальнодержавні потреби, розмір та цільове використання коштів. Оскільки державою виділяється конкретна сума на виплату допомоги, відповідач не має права виходити за рамки визначених сум. Вважає, що відповідач вірно виплатив позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у спірному періоді. В разі, якщо суд дійде іншого висновку, просила застосувати положення ст. 100 КАС України і відмовити позивачу у задоволенні позову за період, що перебуває поза строком позовної давності.
Третя особа - Головне управління держказначейства України в Донецькій області заперечень не надіслала.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13), перебуває на обліку у відповідача як особа, що має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує зазначену допомогу з 18.01.2008 року (а.с. 16).
Згідно довідок відповідача позивачці виплачена допомога на утримання дитини до досягнення нею трирічного віку у січні 2008 року – 58,71грн., лютому 2008 року – січні 2009 року – по 130 грн щомісячно (а.с.17), та допомога при народженні дитини в листопаді 2007 року – 3400 грн., в грудні 2007 року – листопаді 2008 року – по 425 грн. щомісячно (а.с.15).
Згідно ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» передбачалося, що допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22.6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразового у 9-ти кратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців.
Статтею 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” було зупинено дію ст. 12 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, та встановлена допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн, виплата якої здійснюється одноразово в сумі 3400 грн, а решта – рівними частками протягом року.
Згідно ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 23 Закону України „Про державний бюджету України на 2008 рік” № 107-У1 від 28.12.2007 року внесені зміни у ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, частина перша якої викладена в такій редакції: „Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 грн”.
Державна допомога при народженні та по догляду за дитиною ОСОБА_1. виплачувалась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” від 11.01.2007 року №13, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми від 27.12.2001 року № 1751.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої ст. 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними, а тому ОСОБА_1 допомога при народженні дитини – ОСОБА_2, яка народилась 13.11.2007 року, тобто у періоді з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, мала виплачуватись у розмірі, передбаченому ст.. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», тобто у розмірі, кратному 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. З викладеного випливає, що дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 такої допомоги згідно положень ст. 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007” № 489-У від 19.12.2006 року та у розмірі, встановленому постановою КМУ № 13 від 11.01.2007 року, є неправомірними.
Зміни до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” у періоді з 18.01.2008 року по 31.12.2008 року неконституційними не визнавались, тому дії відповідача в частині здійснення належних позивачці виплат у цих періодах відповідають діючому законодавству.
Згідно ст. 62 Закону України № 489-У від 19.12.2006 року у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2007 року № 749-У, прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений на 2007 рік з 1 квітня – 463 грн, з 1 жовтня – 470 грн.
Термін виплати допомоги при народженні дитини закінчився 31.11.2008 року, тому строк звернення до суду з даними позовними вимогами позивачкою не пропущений.
Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача виплачувати у подальшому допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років, задоволенню не підлягають, оскільки судом підлягають захисту порушені права, проте така допомога підлягає наданню у майбутньому, її розмір встановлений і перевірений судом бути не може, а тому суд не може вважати порушеним право позивачки на майбутнє і вважає, що у неї відсутні правові підстави заявляти такі позовні вимоги.
У відповідності зі ст.94 КАС України позивачці підлягають відшкодуванню судовий збір, сплачений нею при звернення до суду, який є мінімальною сумою, що підлягає оплаті при пред’явленні адміністративних позовів.
Керуючись ст. 9, 11, 159-163, 94 КАС України, ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, Законами України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, „Про державний бюджет України на 2008 рік”, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому ст. 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007” № 489-У від 19.12.2006 року та постановою КМУ № 13 від 11.01.2007 року.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради здійснити перерахунок державної допомоги при народженні дитини, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину зазначеної допомоги за рахунок державного бюджету.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з місцевого бюджету на відшкодування витрат на сплату судового збору – 3.40 грн
У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до суду першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження з наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів, або без попереднього подання заяви у строк 10 днів.
Суддя :