Справа №2-100-07

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

15 січня 2007 р.                                                                                             м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді                                    Піскунової Н.А.

при секретарі                                                        Кофановій О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вільняиського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Під­приємства «Агрофірма «Прогрес» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим, поверненню земельної ділянки в належному стані, стягненню орендної плати в розмірі 539 грн. 50 коп. за 2005 р. та судових витрат -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного Підпри­ємства «Агрофірма Прогрес» (далі 1 ПІ «АФ Прогрес») про визнання договору оре­нди земельної частки (паю) припиненим, стягненню невиплаченої орендної плати в розмірі 539 грн. 50 коп. за 2005 p., поверненню земельної ділянки в належному стані та стягненню судових витрат згідно доданих квитанцій.

Свої вимоги мотивує тим, що між ним та відповідачем по справі був укладе­ний договір оренди земельної части (паю) який зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1 в Книзі реєстрації договорів оренди за НОМЕР_1, але йому на руки договір оренди виданий не був. В жовтні 2004 р. він отримав Держа­вний Акт про право власності на землю внаслідок чого змінився предмет договору оренди. Крім того, відповідач не виплатив орендну плату за 2005 р.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і прохає задово­льнити їх в повному обсязі, пояснивши суду, що між ним та ПП «АФ Прогрес» у 2002 р. був укладений договір оренди земельної частки (паю) розміром 4,22 умов­них кадастрових гектара, на які він мав право на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії строком на 10 років. Цей договір був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1  в книзі реєстрації договорів оренди за НОМЕР_1. Орендар ПП «АФ Прогрес» договір на руки не видав, але весь час користував­ся його земельною часткою (паєм). За 2005 р. за договором оренди за відповідачем залишилась заборгованість по оплаті орендної плати в сумі 539 грн. 50 коп.

Після отримання в жовтні 2002 р. Державного Акту про право власності на земельну ділянку і виділення земельної ділянки в натурі розміром 6,48 га. вважає що земельний пай розміром 4,22 умовних кадастрових га. перестав бути об'єктом орендних відносин, а відтак договір оренди перестав відповідати вимогам закону, оскільки суттєво змінився предмет зобов'язання по договору. Крім того, ОСОБА_1 має намір в подальшому самостійно обробляти свою земельну ділянку.

Крім вище зазначеного, орендар систематично неналежним чином виконував умови договору в частині виплати орендної плати, що підтверджується його заява­ми на адресу відповідача ПП «АФ Прогрес». А відповідно до положень ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціально­го захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» розмір

 

2

орендної плати не може бути меншим 1,5%   від вартості земельної ділянки що складає 539 грн. 50 коп.

Через невідповідність умов договору діючому законодавству та неналежне ви­конання умов договору і невиплату орендної плати в 2005 p., прохає припинити дію договору оренди земельної" частки(паю) зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1 за НОМЕР_1  у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної плати. Зняти вказаний договір з реєстрації в ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку в належному стані, стягнути невиилачену орендну плату за 2005 р. в сумі 539 грн. 50 коп. та відшкодувати судові витрати.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не надав суду договір оренди в підтвердження своїх позовних вимог. А також посилається що відповідно до Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам від 17.01.2000 р. № 5 затверджено Типовий договір оренди земельної частки (паю) від­повідно до п. З цього договору ОСОБА_1 зобов'язується протягом усього ча­су дії договору утримуватися від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі; не втручатися в виробничу діяльність Орендаря і не створювати будь яких перешкод при виконанні умов цього договору; не вносити без згоди Орендаря зміни у договір. Оскільки ОСОБА_1 отримав Державний Акт про право власності на землю і виділив земельну ділянку в натурі, то він без згоди ПП «АФ Прогрес» в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх обов'язків за договором.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про утримання орендодавця від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі було вилучено з умов Типового договору, але, оскільки зміни в умови договору не вносилися, то вважає що даний пункт договору діє і його вимоги не суперечать діючому законодавству.

ОСОБА_1 ігнорує умови норм Закону «Країни» «Про оренду землі» та уникає від укладення договору оренди землі на підставі Державного Акта на право на земельну ділянку, не повідомив про отримання Державного Акту про право вла­сності на земельну ділянку і таким чином порушує право ПП «АФ Прогрес» на оренду земельної ділянки на тих же умовах, що і раніше укладений договір.

Не згоден з припиненням дії договору оренди, а вважає, що від повинен бути переукладений на умовах Типового договору.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву та­кою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідач не виконав ухвалу суду, не надав суду копію договору оренди, не надав суду і довідку про відсутність такого договору, або про те, що такий договір не укладався.

Доводи позивача про наявність договору оренди підтверджуються оглянутим в судовому засіданні Журналу реєстрації договорів оренди ІНФОРМАЦІЯ_1  в якому зроблено запис про реєстрацію договору оренди між ОСОБА_1 та ПП «АФ Прогрес» земельної частки (паю) розміром 4,22 га на підставі Сер­тифікату на земельну частку (пай) строком на 10 років.

Відповідач не заперечує факт направлення на адресу позивача ОСОБА_1 поштової листівки про виклик в строк до 05.10.2006 р. до дирекції ПП «АФ Про­грес» для отримання розрахунку за оренду земельної ділянки (паю) за 2005-2006

 

 

4

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

В ст.ст. 1, 3. 21, 22, 64 Конституція Україна закріпила положення, що Україна, як демократична і правова держава, закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави. Конституційний принцип правової держави вимагає: від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають порядок реалізації встановлених Конституцією України та міжнародними договорами прав і свобод людини і громадянина, в тому числі порядок набуття права власності, не повинні звужувати, заперечувати чи в будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свободи.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, їх дія поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що положення Наказу Державного комі­тету України по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про вилучення пункту про утримання орендодавця від використання належного йому права на ви­ділення земельної частки (паю) в натурі з умов Типового договору, має зворотню дію у часі оскільки від пом'якшує, або скасовує цивільну відповідальність орендо­давця за виконання, чи невиконання своїх зобов'язань за договором.

Виходячи з наведеного, суд не може погодитися з доводами відповідача, ви­кладеними ним в усних та письмових поясненнях про те, що ОСОБА_1 в одностороньому порядку відмовився від виконання своїх обов'язків за договором «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі», оскільки вказаної обставини немає в жодному з наданих відповідачем нормативних актах. Немає вказаної обставини і в Указах Президента України від 2.02.2002 р. № 92/2002 «Про додаткові заходи що­до соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із внесеними згідно з Указом Президента України № 830/2002 від 13.09.2002, ні в Законі України «Про оренду землі» від 6.10.1998 р. № 161-XIV на в Законі «Про оренду землі від 2.10.2003 р. № 1211-ІV. Тобто законодавець в жодному з нормативних актів не закладав положення про обмеження особи в своїх правах - в нашому випадку «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі».

Із заяв від 28.01,2004 р. та 10.02.2005 р. вбачається, що ОСОБА_1 неод­норазово звертався до орендаря з вимогами дострокового розірвання договору оре­нди через порушення суттєвих умов договору - виплати орендної плати за корис­тування земельною часткою (паєм). Дану обставину ПП «АФ Прогрес» не визнає. Позивач не надав суду доказів про надсилання вказаних листів ПП «АФ Прогрес», але в судовому засіданні було встановлено, що ні в 2004 ні в 2005 роках, ОСОБА_1 не робив ніяких спроб у самовільному вилученні своєї земельної ділянки від орендаря, а також не приймав ніяких дій у втручання в діяльність орендаря, в односторонньому порядку не припиняв дію договору, а звернувся до суду з позов­ною заявою, як це передбачено діючим законодавством.

 

 

5

ІНФОРМАЦІЯ_2 p. ОСОБА_1 отримав Державний Акт серії  НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 3,34 га. з виділенням її в натурі з присвоєнням кадас­трового номеру НОМЕР_3.

 Із заяв від 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до орендаря з вимогами дострокового розірвання до­говору оренди через порушення суттєвих умов договору - виплати орендної плати за користування земельною часткою (паєм). Не визнаючи отримання вказаних заяв, відповідач не надав суду відповідним чином оформлену довідку про відсутність реєстрації у ПГІ «АФ Прогрес» вказаних заяв, через що він - відповідач - не реагу­вав на ці заяви відповідним чином.

В позовній заяві ОСОБА_1 як на підставу припинення дії договору шляхом його розірвання посилається на дві обставини - зміна умов договору, ви­кликана отриманням Державного Акту про право на земельну ділянку та неналеж­не виконання умов договору ГІП «АФ Прогрес» по виплаті орендної плати наяв­ності заборгованості по орендній платі за 2005 р. в сумі 539 грн. 50 коп.

Вказані обставини, викладені позивачем ОСОБА_1, відповідачем ГІП «АФ Прогрес» в судовому засіданні не оспорені. В судовому засіданні було також встановлено, що ПП «АФ Прогрес» дійсно має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті орендної плати за 2005 p., що підтверджується листом ПП «АФ Прогрес» з проханням прибути до 05.10.2006 р. для отримання розрахунків за оре­нду земельної ділянки (паю) за 2005-2006 роки. Представник ГОТ «АФ Прогрес» не заперечував того факту, що даний лист направлявся ОСОБА_1 Виходячи з наведеного, суд вважає, що ПП «Агрофірма Прогрес» дійсно порушила умови до­говору та своєчасно не розрахувалось з орендодавцем ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_2, в судовому засіданні підтвердила, що вона отримала від ОСОБА_1 довіреність на отримання від орендаря ГІП «АФ Прогрес» оре­ндної плати за 2005 p., але на день слухання справи орендну плату не отримала. Підставою видачі на її ім'я довіреності на отримання в інтересах ОСОБА_1 орендної платі слугувало те, що у 2003 р. ОСОБА_1 в рахунок орендної плати отримав неякісну продукцію, а тому доручив їй - ОСОБА_2 - в подальшому отримувати орендну плату, яка належить йому - ОСОБА_1.

Свідок заперечує отримання рекомендованих листів на її ім'я направлених відповідачем і підпис на поштовому повідомленні НОМЕР_4 не визнає, посилаючись на те, що він відрізняється від її підпису.

Посилаючись в своїх письмових поясненнях на ту обставину, що свідок ОСОБА_2, яка отримала довіреність від ОСОБА_1 на отримання орендної плати, до ПП «АФ Прогрес» за отриманням орендної плати не зверталась, та ви­знаючи той факт, що обов'язок по виплаті орендної плати, є обов'язком орендаря, відповідач не наддав суду доказів про прийняття ним заходів для своєчасної випла­ти орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 і не виконав ухвалу суду в цій час­тині.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача, та свідка, відповідач заявив клопотання про допит свідків - голови ПП «АФ Прогрес» ОСОБА_3  та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4  яке було задо­волено. Але в судове засідання вказані свідки не з'явилися, як пояснив представник позивача через перебування на санаторно-курортному лікуванні. Підставою для за­доволення клопотання про виклик свідків було те, що ці свідки повинні були під­твердити наявність або відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 у 2005 р.

 

 

6

Оскільки в судовому засіданні представник ГІП. «Агрофірма Прогрес» визнав факт направлення ОСОБА_1 листа про необхідність з'явишся до 05.10.2006 р. за отриманням орендної плати за 2005 р. і таким чином фактично визнав наявність договору оренди земельної частки (паю) укладеного між сторонами та наявність заборгованості по орендній платі, суд вважає що справу можливо закінчити без до­питу свідків, оскільки розрахунки, або їх відсутність, за договором підтверджують­ся тільки письмовими доказами, а показання свідків про наявність якихось інших обставин несвоєчасного виконання умов договору по виплаті орендної плати сут­тєвого значення для розгляду справи не мають, тим паче, що ПП «АФ Прогрес» не надало суду доказів того, що відповідно до Закону орендар не несе відповідальнос­ті за невиконання умов договору внаслідок дії непереборної сили.

На думку суду вимоги позивача про визнання договору оренди припиненим у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної пла­ти, що є суттєвими умовами договору оренди повністю відповідають положенням ст. 651 ЦК України відповідно до яких «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.» Оскільки неоплата орендної плати є істотним порушенням ПП «АФ Прогрес» договору внаслідок чого орендодавець ОСОБА_1 значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, а саме - отримання орендної плати за користуванням його власністю в грошовому або натуральному виразі.

В жодне з судових засідань, відповідач не надав суду доказів того, що неналежне виконання умов договору - неоплата орендної плати за 2005 р. викликані вніслідок дії непереборної сили.

Позивач ОСОБА_1 в порядку, встановленому Указом Президента Украї­ни від 03.12.1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи по прискоренню реформу­вання аграрного сектору економіки» реалізував своє право на землю шляхом її ви­ділення в натурі і отримання на неї Державного Акту про право приватної власнос­ті за землю від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю, а тому дія договору оренди, укладе­ного між ОСОБА_1 та ПП «АФ Прогрес» на підставі сертифікату повинна бу­ди припинена оскільки змінився предмет оренди.

Суд також приймає до уваги і заяву позивача про те, що він, після отримання земельної ділянки в натурі має намір в подальшому обробляти земельну ділянку самостійно.

Відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, гак і на підставу своїх заперечень, ч. 1 ст. 131 ЦПК України встановлює що «Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу,  необхідного для подання доказів.»    Через не надання суду

 

 

7

письмових доказів, які визначені в ухвалах суду, суд вважає, що відповідач не водів суду обгрунтованість своїх заперечень проти позовної заяви.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 прохає стягнути з відповідача ПП «АФ Прогрес» орендну плату в сумі 350 грн. 00 коп. за 2005 p., але через ненадання суду договору оренди і не визнання вказаної суми відповідачем, суд не має можливості достовірно встановити розмір орендної плати за договором оренди зе­мельної частки (паю) а тому вважає, що в цій частині позову, позовна заява задово­ленню не підлягає.

Керуючись ст. 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» ст. 10, 11, 58-60, 83, 84, 88, 212-214, 218, 2932, 294, 298 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» задовольнити частково.

Припинити дію договору оренди земельної частки (паю) укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агрофірма «Про­грес» зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1  в книзі реєстрації договорів оренди за НОМЕР_1.

Зобов'язати Приватне підприємство «Агрофірма «Прогрес» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку в належному стані.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 51 грн. 00 коп. та 30 грн. 00 коп. інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

В іншій частині позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було

подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга

не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення

строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.                                                       

Суддя                                                                                        НА. Піскунова