Справа №22-5564/06 р. Головуючий у 1 інстанції - Тишко Н.В.
Категорія - 21 Доповідач- Зінов'єва А.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 червня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.
суддів: Солодовник О.Ф
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Баклановій Ю.В.
з участю адвокатів: ОСОБА_1
ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Дебальцевського міського суду від 26 грудня 2005 р. по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) „Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Миронівська ТЕС про поновлення системи опалення, поновлення демонтованих повітряних каналізаційних стояків і відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дебальцевського міського суду від 26 грудня 2005 року було частково задоволено позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.: відповідачів було зобов'язано відновити у будинку АДРЕСА_1 внутрибудинкову систему опалення в дотеперішньому вигляді для чого на горищі будинку приєднати до основної труби внутрибудинкового постачання трубу опалення, яка проходить до ванних кімнат кв. НОМЕР_1, кв.НОМЕР_2, а також поновити дільницю вказаної трубу, яка демонтована в кв. НОМЕР_3 з приєднанням до труби зворотного стоку води. Крім того, на користь позивачів стягнуто грошову компенсацію у рахунок відшкодування моральної шкоди: з ОСОБА_3 по 100 грн. кожному; з ОСОБА_9 по 150 грн. кожному; з ОСОБА_10 по 50 грн. кожному, з ОСОБА_4 по 25 грн. кожному; з ВАТ „Донецькобленерго" по 300 грн. кожному, в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 принесли апеляційні скарги, в яких просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційних скарг ОСОБА_3 і ОСОБА_4 посилалися на те, що судом першої інстанції порушено порядок ухвалення заочного рішення; крім того, суд ухвалив рішення на недостатньо перевірених доказах, а саме: призначивши по справі будівельно-технічну експертизу, фактично висновок експерта не отримав, що свідчить про недоведеність вимог позивачів, які відмовилися оплачувати експертизу. Більш того, після розгляду справи по суті, відповідачами отримано висновок спеціалісту, відповідно до якого причинного зв'язку між проведеним переобладнанням та відсутністю тепла у ванних кімнатах позивачів не встановлено. Суд також при розгляді справи допустив ряд порушень процесуального законодавства, допитав по
справі експерта при відсутності його висновку; не прийняв до уваги надані докази і постановив рішення у супереч встановлених обставин.
Відповідачі та їх представник у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ВАТ „Донецькобленерго" покладався на розсуд суду.
Позивачі до судового засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Представник позивачів проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що скарги задоволенню не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
При розгляді справи судом було встановлено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Миронівської ТЕС ВАТ „Донецькобленерго". ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, являються власниками відповідно квартир НОМЕР_4,НОМЕР_2 та НОМЕР_3 вищевказаного будинку, відповідачі - ОСОБА_10 і ОСОБА_4 являються наймачами квартири НОМЕР_1 цього ж будинку. Восени 2004 р. відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 без відповідного дозволу зробили перепланування своїх квартир, в тому числі змінили систему теплопостачання та каналізаційної вентиляції. У результаті виконаних відповідачами робіт було порушено теплопостачання квартир НОМЕР_4 таНОМЕР_2 (позивачів).
Відповідно до вимог ст. 100 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Такі ж вимоги до наймача з приводу перевлаштування та реконструкції житла передбачені ст. 815 ЦК України.
Згідно вимог ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Оскільки судом при розгляді справи були встановлені порушення, допущені відповідачами в результаті проведення переобладнання та реконструкції свого житла, які призвели до негативних наслідків для позивачів, суд обгрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог останніх.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги посилання відповідачів на висновки спеціаліста-будівельника, оскільки вони безпідставні. Як вбачається з вказаного висновку, перед спеціалістом не ставилося питання про причинний зв'язок між виконаними відповідачами роботами та наслідками (відсутність опалення у ванних кімнатах), що мають місце в квартирах позивачів. Об'єктом дослідження спеціаліста була лише квартира НОМЕР_3 - відповідачів ОСОБА_9, в якій встановлено, що власник квартири гаряче водопостачання виконав від вузла вводу, від зворотного стоку; систему опалення від стояків 27 та 26 відрізав і посадив радіатори на стояку зворотного стоку. Висновки спеціаліста свідчать лише про те, що виконані роботи позитивного впливу на оглянуту квартиру не створюють. Крім того, щодо вказаного висновку спеціалісту, то зроблені ним висновки фактично суперечать описовій частині.
Між тим, совокупність наданих та досліджених судом доказів, свідчить про те, що відповідачами самовільно проведені перевлаштування та реконструкція квартир №НОМЕР_3 та 10, змінені схеми теплопостачання будинку, що привело до порушення нормального теплопостачання квартир позивачів НОМЕР_2 та НОМЕР_4. З приводу демонтажу стояку відповідач ОСОБА_9 звертався до житлового органу, але було зроблено висновок, що стояк потребує ні демонтажу, а лише заміни. Згідно акту комісії після виконаних відповідачами робіт було встановлено, що в квартирі НОМЕР_3(ОСОБА_9) демонтовано стояк опалення та гарячої води у ванній кімнаті, гаряча вода підключена до обратки системи опалення; в квартирі НОМЕР_1 (ОСОБА_4, ОСОБА_10) демонтовано стояк опалення в ванній кімнаті, демонтовані повітряні каналізаційні стояки в туалеті та кухні, які виходили на горище. В результаті виконаних робіт, навіть при обстеженні квартир влітку, стеля в ванній кімнаті квартири НОМЕР_2 (ОСОБА_7) волога, т.я. вентиляційний стояк заглушено. До проведення переобладнання відповідачами, позивачі з приводу відсутності опалення або інших недоліків у квартирах до власника будинку не зверталися.
Позивачами дійсно не було проведено будівельно-технічну експертизу, оскільки вони вважали свої вимоги доказаними, вартість експертизи занадто велика і експерту ВАТ „Донецькобленерго" не надали всі необхідні документи. Враховуючи вказані обставини, суд розглянув справу в совокупністі оцінивши всі надані позивачами докази, тоді як відповідачами вони не спростовані.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то судом встановлені допущені з боку відповідачів відносно власників квартир №№НОМЕР_4, НОМЕР_2(ОСОБА_5, ОСОБА_7) порушення, тому відповідно до вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, з урахуванням наданих позивачами доказів, суд обґрунтовано стягнув на їх користь певні суми у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дебальцевського міського суду від 26 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.