Справа № 22-5649/2006 р. Головуючий в 1 інстанції- Шеїна Л.Д.
Категорія -19 Доповідач - Могутова Н.Г.
УХВАЛА іменем України
8 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого Гурової О.М.
суддів Голубинського А.М., Могутової Н.Г.
при секретарі Миснянко М.П.
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Морозової Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 26 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 26 квітня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області, про стягнення моральної шкоди були задоволені частково у розмірі 20000 грн.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області доводи апеляційної скарги підтримав і просив скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, бо суд дав невірну оцінку моральним стражданням позивача, не встановив факт спричинення йому такої шкоди.
Позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, під час роботи отримав професійні хвороби: вібраційну хворобу 2 стадії, хронічний бронхіт 2 стадії в фазі загострення. Висновком МСЕК від 8.01.2002 року йому вперше встановлена втрата працездатності 50 % в зв"язку з професійними захворюваннями, висновком МСЕК від 13 квітня 2004 року йому повторно бесстроково встановлено 50 % втрати працездатності в зв'язку з професійним захворюванням і третя група інвалідності. Позивачу у зв"язку з отриманими професійними захворюваннями завдано моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
В п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров"я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, під час роботи отримав професійні хвороби: вібраційну хворобу 2 стадії, хронічний бронхіт 2 стадії в фазі загострення. Висновком МСЕК від 8 січня 2002 року йому вперше встановлена втрата працездатності 50 % в зв"язку з професійними захворюваннями, висновком МСЕК від 13 квітня 2004 року йому повторно бесстроково встановлено 50 % втрати працездатності в зв"язку з професійним захворюванням і третя група інвалідності.
Факт заподіяння шкоди здоров"ю позивача підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, поясненнями позивача, медичними документами.
Апеляційний суд не приймає довід відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу. Такий висновок МСЕК відповідно до вимог ст.ст. 34 п. 3 Закону необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував, що професійним захворюванням позивачу завданий фізичний біль, він був звільнений з роботи в зв"язку із захворюванням, не може вести звичайний спосіб життя, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя й з дотриманням вимог ч. З ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 20000 грн.
Визначена судом сума відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, підстав для її зменшення не вбачається.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції повно та всебічно з"ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_1
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України з відповідача на користь держави згідно з вимогами п. 10 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, слід стягнути суму витрат в розмірі 1 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області на рішення Жданівського міського суду Донецької області відхилити.
Рішення Жданівського міського суду Донецької області від 26 квітня 2006 року залишити без змін.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 1 грн. 50 коп.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.