АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6329/15-к Номер провадження 11-кп/786/158/16Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю. В. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України - Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Харлан Н.М.,

суддів: Гонтар А.А.,Кисіль А.М.,

з секретарем Жура Н.Л.,

з участю:

прокурора Пархоменка А.О.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170040002069 та № 121015170020001758 за апеляційними скаргамизахисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Полтава від 10 грудня 2015щодо:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, судимого 08.10.2015 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт

-якого визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч. 1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 24.09.2015 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Полтави, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, судимого 06.11.2015 року Київським р/с м. Полтава за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м. Полтави, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_5, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4, раніше не судимого,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_7, раніше судимого:

-06.10.2015 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт;

-07.12.2015 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, 72 КК України до 3 місяців 5 днів арешту,

яких визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

до Апеляційного суду Полтавської області звернулися з апеляційними скаргами захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 ставиться питання про скасування вироку суду стосовно ОСОБА_11, та застосування відносно нього ст. 75 КК України. Захисник вважає покарання призначене підзахисному таким, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки ОСОБА_11 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, розкаявся та вибачився перед потерплими, повністю відшкодував збитки потерпілим (розмір яких був встановлений під час досудового слідства), про що свідчать наявні в матеріалах кримінального провадження квитанції, характеризується позитивно, жодного разу не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, молодий за віком, всі потерпілі, окрім, ОСОБА_2, не наполягали на мірі покарання пов'язаної з ізоляцією від суспільства.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку суду в частині задоволення цивільних позовів потерпілих.

Захисник вказує, що обвинувачені повністю визнали вину у вчиненні кримінальних правопорушень та розмір заподіяної потерпілим шкоди лише в тому обсязі, який було встановлено органами досудового розслідування та зазначено в обвинувальному акті. Як наслідок, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Однак, незважаючи на те, що в судовому засіданні обвинувачені категорично заперечували проти цивільних позовів у тих межах, що були заявлені потерпілими в суді, а погоджувалися лише зі збитками, що були встановлені органами досудового слідства, суд не досліджував обставини якими ж саме доказами сторона обвинувачення встановлювала суми матеріальних збитків та безпідставно задовольнив позови потерпілих.

На думку захисника, у заявлених потерпілими ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_15 у цивільних позовах суми матеріальної та моральної шкоди є завищеними. Самі цивільні позови не відповідають вимогам щодо форми і змісту, встановленим ст. 119 ЦПК України, зокрема, у них відсутнє посилання на докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суми збитків та заподіяної моральної шкоди.

Також захисник ставить питання про призначення покарання ОСОБА_8 із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки, на думку захисника, зазначені у вироку пом'якшуючі покарання обставини (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік, недостатній життєвий досвід, виховання у неповних сім'ях ) та відсутність обтяжуючих обставин, судом враховані не в повній мірі.

Іншими учасниками кримінального провадження вирок суду не оскаржувався.

Згідно вироку Київського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2015 року:

ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та 3 ст.185, ч. 1 ст. 309 КК України та засуджений:

-за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

-за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі

-за ч. 1 ст. 309 КК України на 6 місяців арешту.

На підставі ст.70 ч. 1 та ст.72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_8 за сукупністю злочинів покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 та ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 08.10.2015 року більш суворим покаранням, призначеного цим вироком, визначено ОСОБА_8 за сукупністю вироків остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та 3 ст.185 КК України та засуджений:

-за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

-за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_9 за сукупністю злочинів покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 та ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.09.2015 року більш суворим покаранням, призначеного цим вироком, визначено ОСОБА_9 за сукупністю вироків остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину.

Згідно зі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_9 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та 3 ст.185КК України та засуджений:

-за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

-за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_10 за сукупністю злочинів покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 06.11.2015 року, та призначеного цим вироком, визначено ОСОБА_10 за сукупністю вироків остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.

ОСОБА_12 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та 3 ст.185 КК України та засуджений:

-за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_12 за сукупністю злочинів покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 та ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироками Решетилівського районного суду Полтавської області від 06.10.2015 року та вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 07.12.2015 року, більш суворим покаранням, призначеного цим вироком, визначено ОСОБА_12 за сукупністю вироків остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та 3 ст.185 КК України та засуджено:

-за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_11 за сукупністю злочинів покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Вирішена доля речових доказів.

Цивільні позови потерпілих задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_13 391 грн. 32 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_3 4700 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_4 5589 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 на користь потерпілої ОСОБА_5 19806 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 4000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди

Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_14 1290 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди

Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_2 4312 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди

Стягнуто солідарно з ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12.на користь потерпілої ОСОБА_15 3250 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди

За вироком суду обвинувачені визнані винуватими та засуджені за вчинення злочинів за наступних обставинах.

28.07.2015 року ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_9, за попередньою змовою між собою, прибули на подвір'я будинку АДРЕСА_8, де діючи умисно, таємно, шляхом пошкодження замка, проникли до гаражного приміщення, звідки викрали велосипед марки "WinnerАlligator", зелено-оранжевого кольору, який належить ОСОБА_16, після чого розпорядилися ним на власний розсуд, здавши до ломбардного відділення, а отримані кошти в сумі 350 гривень потратили на власні потреби, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 2070 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в ніч з 01.08.2015 року на 02.08.2015 року, знаходячись поблизу кіоску за адресою: АДРЕСА_9 ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за попередньою змовою між собою таємно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, повторно, шляхом віджиму скла відкрили належну ФОП ОСОБА_13 морозильну камеру, звідки викрали морозиво торгівельної марки «Белая Бяроза», на загальну суму 346,08 грн. після чого розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 02.08.2015 року, близько 03:00 год. ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 за попередньою змовою між собою, діючи повторно, умисно, з корисливою метою особистого збагачення, шляхом злому вхідних дверей, проникли до господарського приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_10, звідки вчинили крадіжку велосипеду марки "Colorado", вартістю 3780 гривень, велосипеду з написом «Adidas», вартістю 646 гривень, велосипеду марки «Starter», вартістю 350 гривень, які належать ОСОБА_5 , спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 4776 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, 07.08.2015 року, діючи повторно, за попередньою змовою між собою, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, проникли через кватирку до під'їзду будинку за адресою АДРЕСА_11, звідки викрав велосипед марки "Fort-V2", вартістю 1530 гривень, який належить ОСОБА_14

В ніч з 09.08.2015 року на 10.08.2015 року, знаходячись поблизу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» за адресою: АДРЕСА_12 ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою, таємно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, повторно, шляхом злому замка, відкрили належну ОСОБА_17 морозильну камеру, звідки викрали морозиво на загальну суму 2937,85 грн., після чого розпорядились викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

10.08.2015 року близько 12:00 год. ОСОБА_8, знаходячись в АДРЕСА_14, проходячи повз гараж, зірвав три кущі рослини, схожої на коноплю, та забрав із собою. Після цього зберігав зірвану рослину по АДРЕСА_14. 13.08.2015 року ОСОБА_8 подрібнив рослину та помістив її у поліетиленовий пакет, який обмотав прозорою липкою стрічкою та помістив вказаний згорток у поліетиленовий пакет рожевого кольору, тобто незаконно, придбав та зберігав при собі без мети збуту, для власного використання.

13.08.2015 близько 12.20 год. на перехресті АДРЕСА_13, працівниками міліції в присутності понятих вилучили у ОСОБА_8 речовину рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 65,2 г.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 12.08.2015 року ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та двоє невстановлених слідством осіб за попередньою змовою між собою, діючи повторно, умисно, таємно, проникли через кватирку вікна до під'їзду будинку за адресою АДРЕСА_11, звідки викрали велосипед марки "F-1 OPTIMA", який належить ОСОБА_2, спричинивши матеріальну шкоду в розмірі 3150 гривень.

24.07.2015 року близько 21 години ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за попередньою змовою між собою, перебуваючи за адресою АДРЕСА_15 , діючи умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, з метою особистого збагачення, викрали велосипед марки "Avantі", який належить ОСОБА_3 після чого розпорядилися ним на власний розсуд, здавши до ломбардного відділення, а отримані кошти в сумі 600 гривень витратили на власні потреби, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій на вказану вище суму.

В ніч з 31.07.2015 року на 01.08.2015 року., знаходячись поблизу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_15» за адресою: АДРЕСА_16, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за попередньою змовою між собою, з прямим умислом, з корисливих мотивів, повторно, шляхом віджиму скла відкрили належну ОСОБА_17 морозильну камеру, звідки викрали морозиво на загальну суму 375 грн., після чого розпорядились викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

04.08.2015 року близько 18 години ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за попередньою змовою між собою, повторно, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, перебуваючи за адресою АДРЕСА_17 , викрали велосипед марки "Avanti-Pirate-24", чорного кольору, який належить ОСОБА_15, після чого розпорядилися ним на власний розсуд, здавши до ломбардного відділення, а отримані кошти в сумі 600 гривень потратили на власні потреби, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 2250 грн.

В ніч на 06.08.2015 року, знаходячись поблизу кіоску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за попередньою змовою між собою, таємно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, повторно, шляхом віджиму скла відкрили належну ОСОБА_13 морозильну камеру, звідки викрали морозиво на загальну суму 195,24 грн., після чого розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Заслухавши суддю-доповідача, захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на підтримання апеляційних скарг, думку прокурора про безпідставність вимог апелянтів, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Апеляційний розгляд проведений у відповідності до положень ч. 1 ст. 404 КПК України в межах апеляційних скарг.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_8 при обставинах, зазначених у вироку є правильними, кваліфікація їх дій ніким з учасників провадження не оспорюються.

При призначенні покарання ОСОБА_11 та ОСОБА_8 суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, визнав та врахував обставинами що пом'якшують покарання: молодий вік обвинувачених, виховання у неповних сім'ях, щире каяття, а щодо обвинуваченого ОСОБА_11 ще й часткове відшкодування ним завданої злочинними діями шкоди.

Колегія суддів вважає, що виправлення обвинувачених має відбуватися в умовах ізоляції від суспільства, адже ОСОБА_11 вчинив дев'ять епізодів злочинів, шість з яких є тяжкими. Всі потерпілі в суді апеляційної інстанції категорично заперечили проти застосування до ОСОБА_11 ст.75 КК України, що передбачає можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Слід зазначити, що потерпіла ОСОБА_2 наголошувала, що саме ОСОБА_11 підшукував об'єкти злочинів, адже вона неодноразово бачила його поблизу під'їзду свого будинку до вчинення крадіжки і на такий довід потерпілої в суді апеляційної інстанції сторона захисту не мала заперечень. Отже, суд першої інстанції у повній мірі врахував всі обставини вчинення крадіжок, зважив на думку потерпілих, врахував характеристику щодо ОСОБА_11 та факт часткового відшкодування ним збитків, на що у своїй апеляційній скарзі посилався захисник ОСОБА_7, зважив на відсутність обставин, що обтяжують покарання, і цілком обґрунтовано дійшов висновку про виправлення обвинуваченого в умовах ізоляції від суспільства з призначенням йому мінімальної міри покарання.

Доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 в частині безпідставного незастосування при призначенні покарання ст.75 КК України, колегія суддів вважає безпідставними. ОСОБА_8 вчинив сім злочинів, чотири з яких є тяжкими. При цьому не вживав заходів до відшкодування шкоди потерпілим. Потерпілі в апеляційній інстанції категорично заперечували проти звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання.

Зваживши на це та врахувавши ряд пом'якшуючих покарання обставин, таких як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік та виховання у неповній сім'ї, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов правильного висновку про виправлення обвинуваченого в умовах ізоляції від суспільства з призначенням йому мінімальної міри покарання за злочини, у вчиненні яких він обвинувачувався та остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Саме таке покарання, на думку колегії суддів, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обох обвинувачених та попередження нових злочинів.

Таким чином, доводи захисників про пом'якшення покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_11 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки усі обставини, на які посилаються захисники в апеляційних скаргах, судом при ухваленні вироку враховані.

Рішення суду в цій частині належним чином мотивоване, обґрунтовані підстави для скасування вироку суду в частині призначеного покарання відсутні.

Разом з тим, при вирішенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_15, суд не в повній мірі врахував вимоги діючого законодавства, у зв'язку з чим прийняв передчасне рішення про їх задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 119 ЦПК України визначені вимоги до форми і змісту позовної заяви, зокрема, позовна заява повинна містити позовні вимоги; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Пленум Верховного суду України у Постанові № 3 від 31.03.1989 з подальшими змінами роз'яснив, що при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Згідно ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Як вбачається із матеріалів провадження, вирішуючи питання про задоволення заявлених у справі цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_15 суд не дотрим ався вимог щодо повного всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин, які мають суттєве значення для вирішення питання про відшкодування шкоди.

Зокрема висновки суду щодо задоволення позовних вимог, не вмотивовані, судом фактично не перевірені обставини, що стосуються визначення розміру завданої шкоди, не взяті до уваги зазначені в апеляційних скаргах обставини щодо відповідності позовних заяв вимогам ЦПК України (окрім цивільного позову ОСОБА_5М.), а також обставини, які стосуються надання доказів в обґрунтування позовних вимог.

Так, потерпілими ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_2 та ОСОБА_15 були подані позовні заяви, та кожним із них, окрім, потерпілого ОСОБА_13 була вказана сума матеріальної шкоди більша, ніж зазначена в обвинувальному акті, та заявлена моральна шкоди.

У судових засіданнях обвинувачені визнавали позовні вимоги, в частині відшкодування завданої їхніми злочинними діями шкоди, яка була встановлена в ході досудового розслідуванні. Докази, на підтвердження заявлених потерпілими позовних вимог, як вбачається із запису судових засідань, в супереч ч.3 ст.349 КПК України судом не досліджувалися.

Суд у порушення вимог ч.1 ст.129, п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку не навів доказів на підтвердження доведеності підстав та розміру позовних вимог в частині відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди і, визначаючи їх розмір, не навів відповідних мотивів свого рішення та не послався на норми законодавства, що регулюють майнову та моральну відповідальність за спричинену громадянам шкоду.

Допущені судом вищевказані порушення кримінального процесуального закону є істотними, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України тягне скасування вироку в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_15 з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні вимоги захисника ОСОБА_6 в частині скасування судового рішення щодо вирішення цивільного позову ОСОБА_13 задоволенню не підлягають. Так, досудовим та судовим слідством встановлено розмір збитків спричинених потерпілому на загальну суму 514 грн. 32 коп. На таку суму ОСОБА_13 заявив цивільний позов, і саме такий розмір збитків визнали обвинувачені, в тому числі ОСОБА_11 і ОСОБА_8 При відсутності спору щодо суми збитків та з урахуванням застосування судом положень ч.3 ст. 349 КПК України, підстави для задоволення вищевказаних вимог апелянта відсутні.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Полтава від 10 грудня 2015 року відносно ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_15 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 22 вересня 2015 року по 12 квітня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_10 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 11 вересня 2015 року по 12 квітня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_12 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 07 жовтня 2015 року по 12 квітня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_11 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10 грудня 2015 року по 12 квітня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в той же строк з часу отримання копії ухвали.

С У Д Д І :

Харлан Н.М. Гонтар А.А. Кисіль А.М.