Справа 22- 5755 Суддя 1 інстанції Дубовик Р.Є
Категорія 19 Доповідач Бугрим Л.М
УХВАЛ А Іменем України
8 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі
Головуючого Бугрим Л.М. Суддів Солодовник О.Ф..
Зінов"євої А.Г. При секретарі Баклановій Ю.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Микитівському районі м. Горлівки на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 18 квітня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання україни у м. Микитівському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення представника фонду . пояснення позивача ,перевіривши матеріали справи,апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 19квітня 2006 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та на його користь з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництіві та профзахворювання України у Микитівському районі м. Горлівки / далі фонд /було стягнуто у відшкодування моральної шкоди 20000 грн.
На зазначене судове рішення фондом була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення у зв"язку з недоведеністю факту спричинення позивачу факту моральної шкоди .Окрім того ,не враховано ,що дія закону ,яка регулює право на відшкодування моральної шкоди зупинена., позивач пропустив строк для звернення до суду ,який визначено ст. 237-1 КЗпП України
У судове засідання представник фонду не з"явився , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Позивач просив рішення суду залишити без зміни, посилаючись на те,що наявність професійних захворювань впливпє на його стан здоров"я ,він змушений застосовуватись та докладати зусиль для організації життя,оскільки є інвалідом
Апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга фонду підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни виходячи з наступного.
Розглядаючи справу суд повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, вірно встановив характер спірних правовідносин та вірно застосував матеріальний закон.
Судом встановленого позивач тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємствами вугільної галузі, працював під землею у шкідливих умовах праці. У зв"язку з впливом шкідливих умов на стан здоров"я у позивача Донецькою обласною клінічною лікарнею профзахворювань 20 червня 2002 року встановлено професійне захворювання вібраційну хворобу другого ступеню, що спричинило втрату професійної працездатності на 25%. 13 липня 2005 року у позивача було встановленно друге професійне захворювання =-:антракоз, інтерстициальна форма,бронхіт, легенева недостатність 1-2 ступеню ,що призвело до втрати професійної працездатності на 30 %, яка вперше встановлена висновком МСЕК від 30.08.2005 року.. Згідно з висновком МСЕК від 30.08.2005 року у позивача за сукупністю профзахворювань встановлено втрату 55 % професійної працездатності, його визнано інвалідом З -ї групи.
У судовому засіданні позивач вказував , що наявність профзахворювань змусила його змінити спосіб життя ,застосовуватсь до нових умов та докладати зусиль організації життя.
За таких обставин , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те,що у позивача у відповідності з вимогами ст ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державнге соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання,які спричинили втрату працездатності виникло право на відшкодування моральної шкоди.ЇЇ розмір судом визначений відповідно до конкретних обставин справаи, наданих доказів та згідно з вимогами п.З ст. 34 цього закону
Доводи апеляційної скарги про те,що позивач не надав доказів з приводу спричинення йому моральної шкоди,оскільки висновок МСЕК з цього приводу відсутній є непереконливими .У данному випадку законом не передбачено витребування висновку про спричинення позивачеві моральної шкоди. Не є підставою для відмови у задоволенні позову посилка фонду на ст.77 п.27 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" яким зупинення дії абз 4 ст.1,пдп „е" п.1 ч.1 ст.21,ч.3 ст.28 та ч. 3 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне осціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання Укоаїни,які спричнили втрату працездатност",оскільки фонд є самодостаточною юридичною особою ,яка сплачує страхові виплати потерпілим за рахунок страхових внесків підроємств , усттанов , організацій, а не за рахунок державного бюджету. Також є неспроможною посилка апелянта на пропуск строку позовної давності з боку позивача , оскільки на данні правовідносини не поширюється строк позовної давності ,що передбачено ст. 268 ч. 1 п.З ЦПК України
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та
процесуального закону,підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст ст. 307 ч.1 п.1 308, 313 ,314 ч.і п. 1,315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ;
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Микитівському районі м. Горлівки відхилити.
Ріішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Микитівському районів м. Горлівки про стягнення моральної шкоди - залишити без зміни.
Ухвала суду набирає чинності після її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку беспосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею чинності