Ленінський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 1/2, 69006, (061) 283-08-13

Справа № 2-7535/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Савченко Г.В.,

при секретарі Діхтяр І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, щодо неправомірних дій органів державного управління стосовно виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в :

16 серпня 2010 року позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя в якому просить визнати незаконною відмову відповідача №1431/м-1 від 19.04.2010 року, що призвела до порушення права на 30% підвищення соціальної виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2009 року, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2009 року з урахуванням виплаченої надбавки за цей період та виплатити належні їй суми за вказаний період часу.

В позові зазначила, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Законів України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач всупереч рішенням Конституційного Суду України, якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 і 2008 роки», в тому числі й щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, за 2009 рік що змушує позивачку звертатися із позовом до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, суду пояснив, що протягом 2009 року позивачці нарахування щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни провадились відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008, № 530, якою встановлені виплати пенсіонерам, які мають статус «Діти війни», в розмірі з 22.05.2008р. - 48,10 гривні, з 01.07.2008р. - 48,20 гривні , 01.10.2008р.- 49,80 гривні..

Вважає, що їх діями не порушувались право позивачки, у зв’язку з чим просить в позові відмовити.

В судове засідання позивачка не з’явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення представника відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 було встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.

Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції:

"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.Вказаний текст закону втратив чинність, як такий, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Таким чином, рішеннями Коституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону, починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008, а також протягом 2009 року.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивачка, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Представником відповідача в судовому засіданні вимоги стосовно виплати соціальної допомоги позивачці, яка має статус «Дитина війни», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік не визнавались з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008, № 530, якою встановлені виплати пенсіонерам, які мають статус «Діти війни», допомогу в розмірі 49,80 грн. Також, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача послався на рішення Конституційного Суду України, яким вищезазначена постанова, в частині виплати пенсіонерам допомоги, як дітям війни, в розмірі 49,80 грн., залишена без змін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Ієрархія нормативно-правових актів, які застосовуються судом при вирішенні цивільних справ, має такий вигляд – Конституція України, міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, Закони України, інші підзаконні нормативно-правові акти. Отже, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції, закону або іншому правовому акту вищої юридичної сили, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто з урахуванням місця правового акту в ієрархії національного законодавства.

За загальним правилом, у разі встановлення невідповідності положень правових актів Конституції України, суд застосовує положення Конституції України, як норми прямої дії.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Суд враховуючи норми Конституції України, Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», вважає заперечення та доводи представника відповідача не спроможними та такими, що не підлягають задоволенню.

Аналізуючи у сукупності докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, підлягають задоволенню в частині, шляхом зобов’язання відповідача зробити позивачці перерахунок пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2009 року з урахуванням виплаченої надбавки за цей період та виплатити належні мені суми за вказаний період часу, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум. Вимоги позивачки зобов”язати Управління пенсійного фонду здійснювати виплату соціальної допомоги в майбутньому в розмірі 30 % мінімальної пенсії не відповідає закону.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 81, 88, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 64, 92, 124, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, щодо неправомірних дій органів державного управління стосовно виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2009 року з урахуванням виплаченої надбавки за цей період та виплатити належні суми за вказаний період часу. В інших позовних вимогах відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення

Суддя