Справа № 425/1306/15-ц

Провадження № 22ц/782/81/16

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого- судді Борисова Є.А.

суддів Дронської І.О., Карташова О.Ю.

за участю секретаря Попової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 грудня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанської міської ради Луганської області, ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності.

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Рубіжанської міської ради Луганської області, ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності були задоволені частково. Суд встановив факт сумісного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квітня 2010 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Визнав об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступне майно: автомобіль НОМЕР_1 2006року випуску, автомобіль НОМЕР_2 , 2005 року випуску та гараж АДРЕСА_1 визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку вищевказаних автомобілів та на 3/4 частки гаражу.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач ОСОБА_1 і в апеляційній скарзі просив його скасувати, та постановити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 20 квітня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена, рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 грудня 2015 року скасоване, позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення у повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення по справі додаткового рішення, яким заявник просив вирішити питання про судові витрати, а саме стягнути з позивачки ОСОБА_2 на його користь судовий збір у сумі 2780грн., який був сплачений ним під час подачі апеляційної скарги.

Крім того, від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірні автомобілі НОМЕР_1 2006року випуску, OPEL VIVARO д/н НОМЕР_3, 2005 року випуску, які були застосовані ухвалою Рубіжанського міського суду від 29.04.2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність задоволення заяв ОСОБА_1 як про стягнення судового збору так і про скасування заходів забезпечення позову.

До таких висновків судова колегія дійшла виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ним не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 316 ЦПК України, ухвалюючи рішення у справі, суд апеляційної інстанції повинен здійснити розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що під час подачі апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 2781грн. (т.2. а.с. 153). Апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена повністю, проте ухвалюючи відповідне рішення за результатами розгляду скарги, Апеляційний суд Луганської області не вирішив питання про судові витрати, а тому за таких обставин в даному випадку наявні підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 2781 грн.

Одночасно в даному випадку наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті судом першої інстанції у вигляді накладення арешту на спірні автомобілі за відповідною заявою ОСОБА_2, оскільки згідно з положеннями ч. 6 ст.154 ЦПК України, якщо в задоволенні позову відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. В даному випадку апеляційним судом ухвалене рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Рубіжанської міської ради та ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності на майно відмовлено у повному обсязі, а тому раніше вжиті ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.04.2015року заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Отже судова колегія вважає за можливе в даному випадку ухвалити по справі додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2781 грн., а також скасувати раніше вжиті заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобілі.

Керуючись ст.ст. 88, 154, 220, 316 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2781грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської област від 29 квітня 2015 року у вигляді накладення арешту на автомобілі НОМЕР_1 2006року випуску та OPEL VIVARO д/н НОМЕР_3 , 2005 року випуску, зареєстровані за ОСОБА_3.

Це додаткове рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий

Судді: