П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/134/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

26 квітня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Білоуса О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників позивача: Гринишина П.М., Колісник О.Ф.,

представника відповідача: Загороднього В.С.,

представника третьої особи: Бойка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автолінії Поділля" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автолінії Поділля", до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Круїз-Авто" про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Круїз-Авто" про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року - без змін.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08 липня 2015 року відбулось засідання конкурсного комітету Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області.

За результатами конкурсу в частині, що стосується самостійного виконання рейсів 193/194 маршруту Вінниця-Умань, із кола перевізників-претендентів, що прийняли в ньому участь та відповідно до бальної системи оцінювання набрали найбільшу кількість балів, було визначено переможців конкурсу ТОВ "Автолінії Поділля" та ТОВ "Круїз-Авто".

Рішення конкурсного комітету оформлене протоколом № 43 в частині, що стосується затвердження результатів оцінювання пропозицій перевізників-претендентів за бальною системою відповідно до кількості набраних балів визнано переможцем конкурсу товариство з обмеженою відповідальністю "Автолінії Поділля" на самостійне виконання рейсів 193/194 маршруту Вінниця-Умань.

16 вересня 2015 року Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті видала дозвіл ТОВ "Автолінії Поділля" УП001904 на перевезення пасажирів на міжобласному маршруті загального користування на самостійне виконання рейсів 193/194 маршруту Вінниця-Умань та витяг з дозволу УТІ 003469.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "Круїз-Авто" не погодившись з прийнятим рішенням конкурсного комітету звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю та визнано протиправними та скасовано рішення конкурсного комітету Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 08.07.2015 року, оформлене протоколом №43 в частині, що стосується затвердження результатів оцінювання пропозицій перевізників претендентів за бальною системою у відповідності до кількості набраних балів, визнання переможцем конкурсу TOB "Автолінії Поділля" на самостійне виконання рейсів 193/194 маршруту Вінниця - Умань .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року - залишено без змін.

23 вересня 2016 року листом № 1583/11/16-15 Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті повідомила ТОВ "Автолінії Поділля" про те, що дозвільні документи на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування Вінниця - Умань, рейси 193/194 вважати не дійсними .

12 жовтня 2015 року ТОВ "Автолінії Поділля" на адресу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті направило лист № 104 в якому зазначило, що наказ від 23 вересня 2015 року є безпідставним та таким, що прийнято з грубим порушення чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Листом № 4100/11/15-15 від 20 листопада 2015 року Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті повідомила ТОВ "Автолінії Поділля" про те, що наказ Укртрансінспекції № 374 від 23 вересня 2015 року скасовано та одночасно виконано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду.

25 листопада 2015 року конкурсний комітет з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області прийняв рішення та визнав переможцем конкурсу товариство з обмеженою відповідальністю "Круїз-Авто" на самостійне виконання рейсів 193/194 маршруту Вінниця-Умань та визнав таким, що зайняв друге місце товариство з обмеженою відповідальністю "Автолінії Поділля".

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не наведено ґрунтовних аргументів, які б підтверджували неправомірність дій відповідача, що стало підставою для відмови в задоволенні позову. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 5 квітня 2001 року №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до статей 43, 44 цього Закону визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Організація проведення конкурсу, визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року N 1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок), який є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Цей Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

За правилами пунктів 40 - 43, 46, 47 цього Порядку під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за такими показниками:

наявність достатньої кількості автобусів, які відповідають умовам конкурсу за класом та пасажиромісткістю (категорія, пасажиромісткість, наявність багажних відділень, додаткового обладнання);

наявність, характеристика та кількість резерву автобусів для заміни рухомого складу в разі виходу техніки з ладу;

наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями;

наявність свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності (для міжміського перевезення);

строк експлуатації автобусів (рік виготовлення, строк фактичної експлуатації);

наявність сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам;

наявність та характеристика виробничої бази;

умови підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу;

умови контролю технічного стану транспортних засобів перед виїздом;

умови виконання регламентних робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;

досвід роботи перевізника-претендента;

наявність та тяжкість порушень безпеки дорожнього руху, транспортного законодавства, ліцензійних умов;

якість роботи автомобільного перевізника на даному маршруті (у разі обслуговування на умовах договору (дозволу), укладеного (наданого) на підставі попереднього конкурсу;

інвестиційний розвиток суб'єкта господарювання та соціальний ефект від його діяльності;

умови контролю за станом здоров'я водіїв.

Під час проведення конкурсу представники організатора та органів державного контролю, які входять до складу конкурсного комітету, відповідно до їх компетенції надають інформацію про діяльність перевізника-претендента.

У разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України "Про автомобільний транспорт".

Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу.

Під час проведення конкурсу запрошуються всі перевізники-претенденти, що беруть участь у конкурсі, у присутності яких оголошуються конкурсні пропозиції. Претендентам надається право на обґрунтування запропонованих ними конкурсних пропозицій. Під час проведення конкурсу додаткові пропозиції від перевізників-претендентів не приймаються.

Переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Перевізника-претендента, визнаного відповідно до пункту 42 цього Порядку переможцем, може бути визнано таким лише у разі набрання ним за окремим об'єктом конкурсу кількості балів, що є вищою нуля.

Рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів.

Виходячи з положень зазначених нормативних актів, визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті здійснюється виключного на конкурсних засадах.

Саме у такий спосіб і порядку повинен був діяти відповідач.

Більш того, у своєму наказі №374 від 23.09.2015 (а.с.91) відповідач у п.2.3 вказав забезпечити внесення рейсів 193/194 по маршруту Вінниця-Умань до переліку об'єктів конкурсу. Однак, ні вимог закону, ні власного наказу відповідач не виконав, чим порушив права позивача. Посилання відповідача на відсутність у Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування процедури розгляду результатів конкурсного комітету після його скасування рішенням суду є безпідставним, оскільки іншого порядку, ніж проведення конкурсу закон не містить, а діяти на власний розсуд, відповідно до ст.19 Конституції України відповідач не має права.

Зазначена правова позиція відображена в рішеннях Вищого адміністративного суду від 28.11.2013 та 24.09.2014 та підтверджена постановою Верховного Суду України від 24.02.2015.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про необґрунтованість заявлених позовних вимог, тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, які забезпечать захист порушених прав позивача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автолінії Поділля" задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автолінії Поділля" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Круїз-Авто" про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті № 462 від 08 грудня 2015 року "Про введення в дію рішень, прийнятих на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які входять за межі території області (міжобласний маршрут) 25 листопада 2015 року"

Зобов'язати Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті повторно провести конкурс рейсів 193/194 по маршруту Вінниця - Умань.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Курко О. П. Білоус О.В.