ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

"19" квітня 2016 р.

Дніпропетровськ

справа № П/811/14/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В., еревіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу  Головного управління Держгеокадастру у  Кіровоградській області на  постанову  Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі №П/811/14/16  за позовом  Фермерського господарства "Зернятко" до Головного управління Держгеокадастру у  Кіровоградській області про  визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою  Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року позовні вимоги задоволено.

11 квітня 2016 року  відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.187 КАС України.

          Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що відповідач є неприбутковою організацією та кошти на сплату судового збору відсутні. Також зазначено про те, що проведення платежів здійснюється за захищеними видатками та надходженням повідомлення Державної казначейської служби про необхідність стягнення судового збору у розмірі 79893,58грн. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, відповідачем не надано.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити наступне.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження рівня майнового стану не надав, що унеможливлює суд визначити наявність/відсутність можливості сплатити судовий збір.

Водночас, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінета Міністрів України взяла на себе обов’язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Тобто, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов’язків, передбачених законами України, у зв’язку з чим звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі, а тому відстрочення відповідачу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, без наявності на те правових підстав, буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу — юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, в даному випадку, відстрочивши відповідачу сплату судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до Закону України “Про судовий збір”, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015р. №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, в редакції чинній на час подання позовної заяви (05.01.2016), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року.

Станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 2756,00грн. (1378грн. х 2 вимоги), а відтак, розмір судового збору за подачу апеляційної скарги становить 3031,60грн. (2756,00грн. х 110%)

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у  Кіровоградській області , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Згідно з ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 187 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення  апеляційної скарги без  руху.   

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у  тридцятиденний  строк з дня отримання копії даної ухвали  усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду оригінал документу про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України суддя, -

 у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у  Кіровоградській області у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у  Кіровоградській області на  постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі №П/811/14/16  залишити без руху та надати  тридцятиденний  строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

У випадку неусунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя:                                                                      Д.В. Чепурнов