Справа № 2-557/2009.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Карпенко О.Л.
при секретарі - Пономаренко Р.В.
за участю прокурора – Шило О.В.,
представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовом прокурора Новоукраїнського району в інтересах ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе про зміну умов договору оренди землі, -
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Новоукраїнського району, пославшись на ст. 121 п. 2 Конституції України та ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, діючи в інтересах ОСОБА_3 16 грудня 1934 року народження, пенсіонерки, яка через похилий вік не може самостійно захистити свої права, звернувся з позовом до відповідача про зміну умов договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 і ТОВ ім. Фрунзе і зареєстрованого 27 грудня 2004 року за № 2331, в частині розділу ІІІ “Орендна плата” виклавши його у наступній редакції: “Орендна плата вноситься орендарем щорічно до 31 грудня у розмірі 3% від грошової оцінки земель, переданих в оренду з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель”. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідно до вказаного договору позивачка передала відповідачу в оренду власну земельну ділянку площею 4,31 га строком на 5 років. Згідно розділу ІІІ договору оренди орендна плата вноситься орендарем щорічно до 31 грудня у розмірі 1,5% від грошової оцінки земель, переданих в оренду з обов?язковим врахуванням індексу інфляції грошової оцінки земель у розмірі 671 грн. Дана умова договору містить суперечність щодо розміру орендної плати. Крім того п. 1 Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” від 02 лютого 2002 року (із змінами) передбачено запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 (трьох) відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря. Сторони договору не дійшли згоди щодо приведення умов договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог законодавства.
Під час розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги і просить суд змінити умови договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 і ТОВ ім. Фрунзе і зареєстрованого Новоукраїнським відділом Кіровоградської філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 27 грудня 2004 року за № 2331 в частині розділу ІІІ “Орендна плата” у зв?язку зі зміною істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та викласти його у наступній редакції: “Орендна плата вноситься орендарем щорічно до 31 грудня у розмірі 3% від грошової оцінки земель, переданих в оренду з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель”. В обгрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що при укладенні договору та визначені розміру орендної плати сторони керувалися вимогами законодавства, діючого на момент укладення договору, а саме Указом Президента України від 02 лютого 2002 року “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”. Однак Указом Президента України від 19 серпня 2008 року внесено зміни в п. І Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”, яким передбачено запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 (трьох) відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря. На думку прокурора істотно змінилися обставини, які впливають на визначення умов договору при його укладенні, ці обставини не залежать від волевиявлення сторін та настання яких сторони не передбачали при укладені договору.
В судовому засіданні прокурор підтримав позові вимоги повністю з пославшись на обставини викладені в позовній заяві..
Позивачка особисто в судове засідання не з?явилася.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і надав пояснення про те, що він звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки, яка належить позивачці. Відповідач погодився на збільшення розміру орендної плати, але за умови одночасного продовження строку оренди до 15 років. Позивач не погодилася продовжити строк оренди, а тому відповідач відмовився вносити зміни до договору в частині розміру орендної плати. Він вважає дії відповідача протиправними.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив і надав суду пояснення про те, що позивачка або ї представник не зверталися до відповідача з пропозицією внесення змін до договору оренди належної позивачці земельної ділянки. Пояснення представника відповідача про зміну розміру орендної плати за 2008 рік є безпідставними так, як орендну плату позивачці виплачено згідно умов договору і за спільною згодою сторін в натуральній формі (сільгосппродукцією). Відповідач згоден збільшити розмір орендної плати до 3 % від грошової оцінки земельної ділянки за умови одночасного продовження строку оренди. За інших умов відповідач вважає неможливим перегляд розміру орендної плати так, як орендну плату за 2009 рік вже нараховано а строк оренди закінчується у поточному році. Крім того вимоги п. 1 Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”, в частині встановлення розміру орендної плати за землю на рівні 3% вартості землі, стосується лише договорів оренди, які були укладені після набрання чинності цього Указу.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені па розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ч. 1 ЦК України).
Згідно ст. 632 ч. 1 і 2 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Між ОСОБА_3 (позивачкою по справі) і ТОВ ім. Фрунзе (відповідачем по справі) укладено договір оренди належної позивачці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-КР № 013108 (а.с. 6) земельної ділянки розташованої на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району. Строк дії договору 5 років. Договір зареєстровано Кіровоградської філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 27 грудня 2004 року за № 2331.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-КР № 013108 виданого Новоукраїнською райдержадміністрацією 09 квітня 2002 року (а.с. 7) позивачці належить на праві власності земельна ділянка площею 4,31 га розташована на території Глодоської сільської ради призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до розділу ІІІ вказаного договору орендна плата вноситься орендарем щорічно до 31 грудня в розмірі 1,5 % від грошової оцінки земель, переданих в оренду з обов?язковим врахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель, орендна плата сплачується готівкою у сумі 671 грн.
Сторони визнають, що на момент укладення договору договір відповідав вимогам законодавства та волі сторін.
Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 внесено зміни до п. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” відповідно до якого визнано одним із пріорітетних завдань пореформленого розвитку аграрного сектору економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Реалізація цих заходів покладається на органи виконавчої влади у спосіб визначений п. 2 цього Указу.
Твердження прокурора і позивача про наявність істотних змін обставин, якими сторони керувалися при укладені договору (ст. 652 ч. 1 ЦК України), а саме внесення змін до п. 1 Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”, та наявність підстав передбачених ч. 4 ст. 652 ЦК України для зміни договору відповідно до обставин, які істотно змінилися, є безпідставними.
Відповідно до ст. 792 ч. 2 ЦК України та ст. 93 ч. 6 ЗК України відносини щодо оренди земельної ділянки регулюються законом. Вказані норми є відсилочними а вказані в ній правовідносини регулюються спеціальним законодавством – Законом України «Про оренду землі»
Ст. 21 ч. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Ст. 23 ч. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних осіб та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Відповідно до розділу VІІІ договору оренди розмір орендної плати переглядається один раз на три роки і в разі згоди Орендаря (відповідача по справі) вносяться зміни до умов договору, які підлягають державній реєстрації. Таким чином сторони фактично визначили, що внесення змін до договору в частині розміру орендної плати можливий за взаємною згодою обох сторін.
Згідно п. 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, розмір орендної плати переглядається (з періодичністю визначеною в конкретному договорі) у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Проте, прокурор та позивач не посилалися на вказані в п. 13 Типовому договорі оренди землі обставини, як на підставу внесення змін до договору.
Сторони не досягли згоди щодо перегляду розміру орендної плати та внесення відповідних змін до договору так, як відповідач заперечує проти цього.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов не обгрунтований і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 627, 628, 632, 792 ЦК України, ст. 93 ч. 6 ЗК України, ст. 21, 23 Закону України «Про оренду землі», ст. 88, ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю в задоволенні позову позовом прокурора Новоукраїнського району в інтересах ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальність ім. Фрунзе про зміну умов договору оренди землі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О.Л. Карпенко