Справа № 2а-127/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2009 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Карпенко О.Л.
при секретарі – Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання протиправними дій в частині відмови у призначенні та перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 - 2008 роки, зобов?язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася з позовом до відповідача про визнання протиправними дії відповідача в частині відмови у призначенні та перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 - 2008 роки, зобов?язання відповідача призначити їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2007 рік по 19 листопада 2008 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, зобов?язати відповідача виплатити допомогу за вказаний період у розмірі 8609 грн. 22 коп. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 16 листопада 2005 року вона народила сина ОСОБА_2. Вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка їй призначена відповідачем з 02 лютого 2006 року по 19 листопада 2008 року на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім?ям з дітьми», як особі, що не застрахована в системі загальнообов?язкового соціального страхування. Ст. 15 Закону передбачено розмір цього виду допомоги у розмірі встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак відповідач у 2007 році здійснював виплату допомоги у розмірі встановленому ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , якими зупинено на 2007 рік дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім?ям з дітьми” і втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення. У 2008 році відповідач проводив виплату допомоги по догляду за дитиною дод осягнення нею трирічного віку на підставі п.п. 7 п. 23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у мінімальному розмірі 130 грн. щомісячно. 16 лютого 2009 року відповідач відмовив у задоволенні ї заяви про проведення перерахунку розміру допомоги чим було порушено її конституційні права передбачені ст.ст. 40, 41, 46, 48 Конституції України, що стало підставою для її звернення до суду.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримали повністю. Крім того позивачка пояснила, що вона не була обізнана із змінами внесеними в ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім?ям з дітьми” а тому, вона, не подавала після 01 січня 2008 року відповідачу відомості про доходи сім?ї за останні шість місяців і відповідний перерахунок допомоги їй не здійснювався.
Представник позивача ОСОБА_3 також позов підтримала.
Відповідач подав письмові заперечення на позов в яких вказав, що позов ним заперечується повністю. Позивачка перебуває на обліку і з 02 квітня 2006 року по 19 листопада 2008 року була одержувачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак позивачка звернулася до суду з порушенням строку встановленого ст. 99 ч. 2 КАС України, а тому відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову за період з 01 січня 2007 року по 10 березня 2008 року з цієї підстави. Посилання позивачки на рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 в обгрунтування вимог не безпідставним. У 2007 році виплата допомоги позивачці здійснювалася виходячи з фінансування цих видатків із Державного бюджету на рівні встановленому ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». У зв?язку із змінами до Закону України “Про державну допомогу сім?ям з дітьми”, які внесені Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, з 01.01.2208 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі 50%, з 01.01.2009 – 75% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячного сукупного доходу сім?ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. Ця норма не визнавалася неконституційною. Виплата допомоги у більшому розмірі можлива при умові додаткового фінансування цих витрат з Державного бюджету, але відповідні кошти на поточний рік виділені не були. Підстави для проведення перерахунку відсутні.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у письмових запереченнях на позов та надала додаткові поясненна про те, що після внесення змін до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім?ям з дітьми”, які набули чинності з 01 січня 2008 року і є діючими на час розгляду цієї справи в суді, відповідач здійснював відповідну роз?яснювальну роботу серед одержувачів допомоги щодо застосування змін до законодавства та можливість проведення перерахунку допомоги на умовах визначених Законом. Позивачка не зверталася до відповідача з питань проведення перерахунків та відповідні документи не подавала.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.
Статтєю 1 ч. 1 Закону України «Про державну допомогу сім?ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім?ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у порядку та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Належність позивачки до громадянства України підтверджено паспортом серія НОМЕР_2 виданим Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області 20 жовтня 2005 року (а.с. 10).
Згідно відомостей свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 16), позивачка по справі являється матір?ю малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Позивачка не застрахована в системі загальнообов?язкового соціального страхування, але має право на отримання державної допомоги відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім?ям з дітьми”, в тому числі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно ст. 5 Закону України “ Про державну допомогу сім?ям з дітьми” обов?язок щодо призначення і виплати всіх видів державної допомоги сім?ям з дітьми, крім допомоги у зв?язку з вагітністю та пологами жінки, покладено на органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. У зв?язку з цим суд відхиляє заперечення позивача про те, що він не являється належним відповідачем по справі.
Статтєю 15 вказаного Закону (в редакції чинній до 01 січня 2008 р.) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Пунктом 3 Розділу VIII Закону встановлено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Відповідно до абз. 3 частини 2 ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено з 01 січня 2007 року, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 14 статті 71 Закону зупинено дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Та обставина, що у позивачки виникло право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02 лютого 2006 року, визнана сторонами в судовому засіданні і відповідно до ст. 72 ч. 3 КАС України не підлягає доказуванню. Розмір допомоги за 2006 рік, на отримання якої мала право позивачка, сторонами не оскаржується.
Згідно довідки наданої відповідачем (а.с. 15), у 2007 році позивачці виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у наступних розмірах: у січні – 94 грн. 23 коп., у лютому – 94 грн. 23 коп., з березня по червень – по 99 грн. 72 коп., у липні – 101 грн. 16 коп., у серпні 103 грн. 41 коп., у вересні та жовтні – по 104 грн. 85 коп., у листопада – 107 грн. 73 коп., у грудні – 110 грн. 88 коп.
Тому дії відповідача щодо нарахування і виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2007 по 09 липня 2007 року відповідали вимогам діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема: абзац 3 частини 2 ст. 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, пункт 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
За змістом ч. 2 ст. 152 Конституції України та ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 1-29/2007, втратили чинність положення абзацу 3 частини 2 ст. 56 та пункту 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. З цієї дати відновлюється дія ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Станом на 09 липня 2007 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становив 463 грн. (ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»). В порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім?ям з дітьми» відповідач проводив нарахування і здійснив виплату позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із розрахункової величини меншої ніж розмір встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилання відповідача на неможливість застосування до спірних правовідносин розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленому Законом «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та необхідність застосування прожиткового мінімуму встановленого на 2005 рік, а саме 90 грн., є безпідставним.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтєю 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відсутність коштів на виплату державної соціальної допомоги громадянам відповідно до вимог законодавства не може бути підставною звільнення відповідача від виконання його обов?язків, визначених законодавчо, та для відмови в задоволенні позову.
Таким чином дії відповідача, які виявилися у нарахуванні та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25 по 31 грудня 2007 року без урахування вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є протиправними.
Суд, визнаючи дії відповідача протиправними, зобов'язує його здійснити дії спрямовані на поновлення прав позивачки, як особи, яка має право на отримання державної соціальної допомоги, в передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірі та з урахуванням раніше виплачених їй сум. З цих же підстав суд не може переймати на себе повноваження суб'єктів владних повноважень, покладених на них законом (ст. ст. 5 Закону України “ Про державну допомогу сім?ям з дітьми”), і здійснювати перерахунок соціальної допомоги, а тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача виплатити певну суму допомоги, як того просить позивачка.
П. 23 пп. 7) Розділу ІІ Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-IV, який набув чинності з 01 січня 2008 року, внесено зміни до ст. 15 та п. 3 Розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім?ям з дітьми» згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працюючих осіб (з 01 січня 2008 року – 50 %, з 01 січня 2009 року – 75 %), та середньомісячним сукупним доходом сім?ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Вказані норми Закону є діючими на час розгляду справи.
Відповідач забезпечив роз?яснення застосування цих норм Закону шляхом опублікування інформації на 2-й сторінці у тижневику «Новоукраїнські новини» від 19 січня 2008 року № 3 (а.с. 31). Однак, позивачка не зверталася до відповідача з питань проведення перерахунку і документи підтверджуючі розмір сукупного доходу сім?ї в розрахунку на одну особу не подала, а тому у відповідача були відсутні підстави для нарахування допомоги у розмірі більшому ніж мінімальний, гарантований ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім?м з дітьми».
Суд вважає, що в 2008 році дії відповідача в частині нарахування і виплати позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у мінімальному розмірі визначеному Законом (а.с. 15) були правомірними, а тому в позові в цій частині належить відмовити.
Позивачка звернулася до адміністративного суду з позовом про стягнення допомоги за 2007 рік з пропущенням річного строку, встановленого ст. 99 ч. 2 КАС України так, як вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав з часу отримання допомоги у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством (за 2007 рік). Проте суд вважає, що вважає, що наявні поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду так, як догляд за новонародженою та малолітньою дитиною потребує від матері значних зусиль та витрат часу. У зв?язку з цим пропуск позивачкою строку встановленого ст. 99 ч. 2 КАС України не може бути підставою для відмови у задоволенні позову а справа підлягає вирішенню в загальному порядку, встановленому КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, враховуючи, що судове рішення ухвалене частково на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі здійснені нею і документально підтверджені (а.с. 2) судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити в задоволенні позову частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, не у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та відмові у проведенні перерахунку.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 донараховану державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, з урахуванням раніше виплачених їй сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити .
Виплатити ОСОБА_4 з Державного бюджету України 3 (три) грн. 40 коп. відшкодування судових витрат.
Постанову може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О. Л. Карпенко