№ 2-а-833\2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

«27» липня 2009 р.   Центрально - Міський районний суд м. Макіївки Донецької області, у складі: Головуючого судді: Мироненко  В.В., при секретарі: Лазник І.В., розглянувши   адміністративну справу  за позовом  ОСОБА_1 до  Управління    Пенсійного  фонду  України  в  Центрально – Міському  районі  м. Макіївки Донецької області про  відновлення пропущеного  строку  звернення  до суду  за  захистом   своїх прав, зобов’язання  зробити перерахунок  та виплату  доплати  до пенсії,  -

                        В С Т А Н О В И В :

      У жовтні 2008 року  позивачка  звернулася до Донецького окружного адміністративного суду,  з адміністративним  позовом  до Управління  Пенсійного  фонду України в  Центрально – Міському  районі  м. Макіївки Донецької області про  зобов’язання  здійснити  нарахування  та виплату  підвищення  до пенсії  у відповідності до  ст. 6  Закону  України « Про соціальний  захист  дітей   війни»  як дитини  війни  за період  з 01.01.2006 р. по   31.12.2007 р. у сумі  2733 грн. 30 коп. Просила  поновити  строк   для звернення  до суду. 05.05.2009 р. даний позов надійшов до Центрально – Міського районного суду м. Макіївки Донецької області, в зв’язку  зі зміною предметної підсудності для цих категорій справ.

    В обґрунтування   позовних  вимог  позивачка  зазначила, що вона  має статус  «дитини війни», у  зв’язку  з чим  у відповідності  до ст. 6  Закону України  «Про соціальний  захист дітей  війни», виплачувана  їй  пенсія  повинна   підвищуватися на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення  Законів  України  «Про Державний   бюджет України на 2006  рік» та «Про  Державний  бюджет  України на 2007  рік» в частині    зупинення  дії  ст. 6 Закону України «Про  соціальний  захист   дітей  війни» не відповідають  Конституції  України  і тому  не можуть   застосовуватись.  З підстав  невідповідності  ст. 22 Конституції  України  п.п. 2 п. 41  розділу II Закону України  « Про державний  бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін  до деяких   законодавчих  актів України» вважає неможливе їх застосування  з 01.01.2008 року.  Позивачка  просила  суд   поновити  пропущений  строк для  звернення  до  суду  за захистом  її  порушених прав.

До початку слухання справи позивачка  надала суду заяву про збільшення позовних вимог, та просила зобов’язати  Управління   Пенсійного фонду України  у Центрально – Міському  районі   м.  Макіївки  здійснити  нарахування  та виплату  на його користь  підвищення  до пенсії  у розмірі  30 відсотків  мінімальної   пенсії  за віком   як дитині  війни за період 2006-2007-2008 р.

    Позивачка   у судове засідання не з’явилася, про  дату, час  та місце   розгляду  справи  повідомлена  належним  чином. Надала  заяву про розгляд   справи  без її  участі.

    Представник  відповідача - Управління    Пенсійного  фонду  України  в  Центрально – Міському  районі  м. Макіївки Донецької області  у судове засідання  не з’явився, про  місце , дату   та час розгляду   справи   повідомлений  належним чином, просив  розглядати  справу   без   участі  його представника. На   адресу суду  надійшли   заперечення   проти позову, у яких   відповідач посилається на те, що   порядок  надання  пільг, передбачених статтею   6 Закону України «Про соціальний   захист   дітей  війни», Кабінетом  Міністрів  України  у 2006  році  не було  розроблено. Законом  України  «Про Державний  бюджет  України  на  2007 рік» дія  ст. 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей війни»  призупинена , і після прийняття рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Законом України «Про Держаний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано, що внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України, але законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність, тому а ні рішення Конституційного Суду України, а ні інші нормативно-правові акти не передбачають відновлення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року. Також вказали, що для врегулювання ситуації, 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8, якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в твердих розмірах з 22 травня – 48, 10 грн., з 1 липня – 48, 20 грн., з 01.10. – 49, 80 грн., та  позивач отримує це підвищення згідно діючого законодавства. На підставі наведеного просили суд відмовити позивачу у задоволені позову, а також наполягає на застосуванні строку звернення до суду.

    У запереченнях   проти  позову   відповідач  наполягає   на застосуванні строку  звернення  до  суду, оскільки   пенсія   нараховувалась  та  виплачувалась  щомісячно та позивачу  був  відомий  її розмір.

     Відповідно до  ст. 122  ч.3 КАС України  , судовий розгляд  справи здійснюється  в порядку  письмового  провадження, у зв’язку із тим, що  особи,  які   приймають участь у справі, заявили клопотання  про розгляд  справи   за їх  відсутності, про що свідчать  заяви, які  долучені до матеріалів  справи.

    Дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що  позов   підлягає  частковому  задоволенню  з наступних підстав.

    З матеріалів  справи  вбачається, що позивач має  правовий  статус  «дитини війни», що підтверджується   пенсійним посвідченням (а. с. 6).

    Відповідно до статті  6 Закону  України «Про соціальний   захист  дітей  війни» від  18.11.2004  року, що набрав  чинності  01 січня  2006  року, дітям   війни  пенсії  або  щомісячне довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога, що  виплачується  замість пенсії, підвищується  на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

     Дію статті  6 зупинено  на 2006  рік згідно  із Законом  України  від 20.12.2005 р. № 3235- IV «Про Державний  бюджет  України  на 2006 рік». Зупинення дії  нормативного акту  не дає права на його  застосування , а тому у позивачки  не було  права  на отримання  зазначеної в позові   доплати  до пенсії  в 2006  році.

     Статтею 71  Закону України  « Про  державний   бюджет України  на 2007 рік»,  дія статті 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей  війни» зупинена.

     Рішенням  Конституційного  Суду України від  09 липня  2007  року  № 6-рп2007 положення  статті 71  Закону  України  «Про  державний  бюджет  на 2007  рік», якими  була  зупинена  дія статті 6  Закону  України « Про соціальний  захист   дітей  війни», визнані такими, що не  відповідають  Конституції.

    Таким чином, за період  з 1 січня  2006 року  до 31 грудня  2007 року, за який  заявлено позовні  вимоги, положення статті   6 Закону  України « Про соціальний  захист   дітей війни», стосовно того, що дітям  війни  пенсії  або щомісячне  довічне   грошове  утримання чи  державна   соціальна  допомога, що виплачується  замість  пенсії, підвищується  на 30 відсотків мінімальної  пенсії  за віком    були  чинними  лише  з 09  липня 2007 року ( день ухвалення  рішення   Конституційним Судом України) по 31  грудня  2007  року.

     Відповідно  до статті 62  Закону  України  «Про  Державний  бюджет  України  на 2007  рік» та  абзацу    першого  частини  і статті   28  Закону  України  «  Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007  році  діяли  наступні   розміри   мінімальної  пенсії за  віком: з  1 квітня  -410,06 грн., з 1 жовтня  - 415, 11 грн.

    Тобто,  за період   з 09.07. 2007 р. до 31.12. 2007  року позивачка  мала  право   на  отримання  підвищення  до пенсії  на підставі ст. 6  Закону України  « Про соціальний   захист  дітей війни».

    Згідно  ч. 2 ст. 99  КАС України для звернення  до адміністративного  суду  за захистом прав, свобод та  інтересів особи  встановлено річний   строк, який, якщо  не встановлено інше, обчислюється з дня, коли   особа дізналася або повинна була  дізнатися про  порушення   своїх прав, свобод чи інтересів.

    Згідно   ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення  строку звернення  до адміністративного суду  є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову за умови, якщо  на  цьому  наполягає  одна  із сторін.

    Позивачка разом   із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення  до суду  не навела  поважних причин його  пропуску, зазначивши  лише, що причиною пропущення  вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а  про  порушення   своїх   прав позивачка  дізналася  у вересні  2008 року із  засобів масової  інформації. Суд вважає, що  це незнання  діючого  законодавства   не є поважною   причиною  пропуску строку звернення  до суду,  так як, відповідно  до ст. 57 Конституції  України, всі  законодавчі    акти, які  стосуються прав  та обов’язків  громадян,  обов’язково  підлягають  оприлюдненню.

    У зв’язку із   тим, що  позивачкою пропущено строк  звернення   до суду  з вимогами  про  виплату підвищення    до пенсії  як дитині   війни  за 2007 рік, а  відповідач  наполягає  на  застосуванні  вказаного  строку, суд вважає за необхідне  відмовити  позивачці  у вимогах   про  підвищення  пенсії   як дитини  війни  за період   з 09.07.2007 року до 09.10.2007 року (дата подання позову згідно поштового штемпелю на конверті – 09.10.2008 року). Таким чином,  суд вважає за необхідне  зобов’язати відповідача перерахувати та здійснити нарахування та виплату  позивачці підвищення  до пенсії  за період  з  09 жовтня  до  31 грудня 2007  року.

    Відмовляючи  в задоволенні  позову  з підстав  пропуску  річного строку  звернення  до суду, суд зауважує, що   в даному  випадку  не підлягатимуть  застосуванню вимоги статті 46 Закону України  « Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне   страхування», відповідно до  яких  суми пенсії, не  отримані  своєчасно  з вини органу, що призначає  і виплачує пенсію, виплачується  за минулий  час  без обмеження.

    Законом  України «Про соціальний   захист  дітей війни»  визначено  основи соціального захисту  дітей  війни та гарантовано  їх   соціальну    захищеність  шляхом   надання пільг і державної   соціальної  підтримки.

    Статтею  6  цього  Закону  передбачено виплату  державної соціальної  підтримки дітей війни, яка  додатково  виплачується до  пенсії.  Вказана соціальна підтримка  не може  розцінюватись як пенсія  або  її складова  частина. Тобто, йдеться  про  різні  види правовідносини  в системі  соціального  забезпечення  та державної   соціальної підтримки.

    Законом України  «Про  Державний   бюджет України на 2008 рік та про  внесення  змін до деяких   законодавчих  актів  України»  від  28.12.2007 р.  внесено  зміни   до Закону України « Про  соціальний захист   дітей війни», зокрема статтею  6 вказаного  Закону   після  внесення  змін  передбачалось, що дітям   війни до пенсії  або щомісячного  довічного  грошового утримання;  державної  соціальної  допомоги, що виплачується замість  пенсії, виплачується  підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для  учасників   війни.

    Рішенням  Конституційного Суду України  № 10-рп2008  від  22.05.2008 р. положення  пункту  20 розділу  II « Внесення  змін   до деяких   законодавчих   актів  України», Закону України  « Про  Державний  бюджет  України на 2008  рік   та про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України» від  28.12.2007  р.  щодо внесення  змін  до Закону  України « Про соціальний   захист  дітей  війни», визнані  такими, що не відповідають Конституції  України.

    Таким чином, вимоги позивачки  щодо зобов’язання Управління  Пенсійного фонду  України   у Центрально – Міському районі  м. Макіївки Донецької області здійснити  перерахунок  підвищення  до пенсії «дитині війни» у  2008 році   за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року підлягають задоволенню.

    Враховуючи, що позивачці починаючи   з 01.01.2008 р. сплачується   підвищення  до  пенсії  у розмірі  10 % прожиткового  мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, відповідач повинен донарахувати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за  період  з  22.05.2008  року  до 31.12. 2008  року.

     Таким   чином,  за заявлений  період  суд вважає за необхідне  зобов’язати  відповідача  перерахувати та здійснити нарахування та виплату  на користь  позивачки   підвищення  до пенсії у розмірі  30 відсотків  мінімальної   пенсії  за віком як дитині  війни   з  09 жовтня  до 31 грудня  2007 року,  та з 22 травня 2008 року р. до 31 грудня 2008 року .

    Керуючись   ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу  адміністративного судочинства  України, -

                        ПОСТАНОВИВ :

Позовні  вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України  у Центрально – Міському  районі   м.  Макіївки   перерахувати та здійснити нарахування та виплату  на користь ОСОБА_1  підвищення  до пенсії  у розмірі  30 відсотків  мінімальної   пенсії  за віком   як дитині  війни   з  09 жовтня  до 31 грудня  2007 року,  та з 22 травня 2008 року р. до 31 грудня 2008 року ,  у відповідності до Закону  України « Про соціальний  захист   дітей війни» та згідно Рішення  Конституційного  Суду України від  09 липня  2007  року  № 6-рп2007, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

    В іншій частині   позовних вимог  ОСОБА_1 – відмовити за необґрунтованістю.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

    Постанова складена    суддею  у нарадчій кімнаті.

Суддя: