КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2016 р. Справа№ 910/31122/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Ляховенку М.Д.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Губенко І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р.

у справі №910/31122/15 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 588,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 588,56 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 12 588,45 грн., судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «ХДІ страхування» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 26.01.2016р., за якою просить суд скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Українська страхова група» у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт зазначає, що він, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, є особою, зобов'язаною відшкодувати завдані спірною ДТП збитки відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлених Договором страхування №АІ/2145550. На підставі наданих позивачем документів ним було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 30 098,46 грн. При цьому, як вказує апелянт, обсяг відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності визначеним законом таким, що розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу. Разом з тим, як зазначає відповідач, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не позбавляє права особу, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, звернутись із позовом до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до законодавства страховик цивільно-правової відповідності відшкодовувати не зобов'язаний.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2016р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Мартюк А.І., Зубець Л.П. прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» та призначила її до розгляду на 04.04.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України на 19.04.2016р., з огляду на відсутність у судовому засіданні представників сторін.

19.04.2016р. в судове засідання представник позивача не з'явився повторно. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-150-15-00063 від 23.04.2015р., за яким застраховано автомобіль марки Suzuki, д.н. НОМЕР_2.

У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2015р. в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Suzuki, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та транспортним засобом марки ГАЗ, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5.

З довідки ВДАІ вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Suzuki, д.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: правих дверей, заднього правого крила, заднього бамперу.

Постановою Київського районного суду м. Одеси №520/9129/15-п від 17.07.2015р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

З рахунку-фактури №АС-0008848 від 04.07.2015р. вбачається, що вартість робіт запчастин та наданих послуг становить 43 487,02 грн.

17.07.2015р. страховиком було складено страховий акт №ПСКА-5296 та розрахунок до нього, за якими визначено суму страхового відшкодування в розмірі 42 687,02 грн.

За платіжним дорученням №13890 від 21.07.2015р. страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 42 687,01 грн.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інші особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина особи, яка керувала транспортним засобом марки ГАЗ, д.н. НОМЕР_1, встановлена.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Газ, д.н. НОМЕР_1 застрахована у Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «АІ/2145550.

Отже, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Як вбачається, позивач направив відповідачеві заяву про відшкодування шкоди в порядку регресу №11/12366 від 11.08.2015р., за якою просив відповідача платити суму в розмірі 42 687,02 грн. (отримана відповідачем 13.08.2015р.).

Відповідач здійснив виплату позивачеві відшкодування у розмірі 30 098,46 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що становить 0,6009 по звіту №108/08/5Б про визначення коефіцієнту фізичного знову, здійсненого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу. Який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плати за послуги стоянки.

Тобто відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку позивачеві) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Судовою колегією встановлено, що відповідач виплатив позивачеві збитки у повному обсязі в розмірі 30 098,46 грн., виходячи з вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, як і визначено Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При цьому слід відмітити, що якщо існує різниця між сумою відшкодування, визначеною Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та фактичним розміром збитків, то ця різниця має бути відшкодована особою, винною в їх заподіянні (винуватцем ДТП).

Аналогічна позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2016р. у справі №910/25583/15.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

За таких обставин, виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2016р. у справі №910/31122/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) на користь Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) 1 339,80 (одна тисяча триста тридцять дев'ять грн. 80 коп.) грн. судового збору.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу №910/31122/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець