Справа № 2 - 321/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сербіної Н.Г.

при секретарі: Карпенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну

справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2

про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що вона має дачну ділянку в садовому товаристві « Чайка» с. Велика Солтанівка, Васильковського району Київської області.

В цьому садовому товаристві має дачну ділянку відповідачка ОСОБА_2, яка є членом даного садового товариства.

На своїй дачній ділянці відповідачка утримує двох собак, яких вигулює на території садового товариства без повідків та намордників.

21.08.2005 року відповідачка випустила із своєї садової ділянки двох утримуваних собак без намордників і повідків на прогулювання на територію садового товариства « Чайка».

В цей час по вулиці садового товариства « Чайка» йшла позивачка і біля 8 години на неї напали дві собаки, які належать відповідачці. Собаки нанесли позивачці багаточисельні укуси різних частин тіла, заподіявши шкоду здоров»ю позивачки.

Згідно акту № 7147 від 23.08.2005 року позивачці заподіяні тілесні ушкодження у вигляді багаточисельних укусів собаками різних частин тіла.

Згідно довідки травмпункту Шевченківського району м. Києва від 21.08.2005 року у позивачки були виявлені глибокі укушені рани правого плеча, правої ягодичної області, правого колінного суглоба, поверхневі рани спини, стегон, сідниці, гематоми, які спричинені собаками відповідачки.

В зв»язку з цим вважає, що їй було заподіяно значної моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв»язку з пошкодженням здоров»я. Замість відпочинку позивачка вимушена була довгий час проходити курс лікування за місцем проживання від укусів собак, що викликало додаткові душевні страждання, т.я. змінився її життєвий уклад.

Просить стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду в сумі 1 7 000 грн., 150 грн. за надання юридичної допомоги.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги з тих же підстав, просила позов задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомила.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно відповідачка є членом Садового товариства « Чайка» і у неї є садовий будинок на території садового товариства.

Відповідачка довгий час не з'являлася на належну їй ділянку, оскільки там постійно проживала - ОСОБА_3, його мати. Про те, що вона утримує там будь - яких собак відповідачка не знала. Відповідачка не була власницею собак, ні особою, яка з ними гуляла і взагалі жодних відносин до них не мала. Власником собак була ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1року. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивачку, представника відповідачки, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як встановлено в судовому засіданні 21.08.2005 року, перебуваючи на території садового товариства «Чайка» с Велика Солтанівка Васильківського району Київської області ОСОБА_1., яка є членом вказаного товариства, була покусана собаками, які утримуються на дачній ділянці, яка належить відповідачці ОСОБА_2.

Вказаний факт в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_4. та ОСОБА_5.

В результаті укусів позивачці були нанесені тілесні ушкодження, які згідно висновку експертизи № 7147 від 23.08.05-02.09.05 року виникли в результаті укусів собак, спричинені тупим ( ми) предметом( ми), могли утворитися у вказаний строк та відносяться до легких тілесних пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров»я на трок більше 6, але менше 21 дня ( а.с.51-52).

З даного приводу позивачка зверталась до органів міліції.

04.10.2006 року постановою Васильківського MB ГУ МВС України в Київській області в порушенні кримінальної справи по заяві позивачки було відмовлено на підставі ст.  6 п. 2 КПК України ( а. с. 39).

Заперечуючи проти позову відповідачка в своїх запереченнях та її представник у судовому засіданні посилаються на те, що відповідачка не була власницею собак, не гуляла з ними і взагалі ніякого відношення до них не мала. Про те, що на її дачній ділянці свекруха утримує вказаних собак та про те, що з позивачкою сталося нещастя вона дізналась лише коли її викликали до Васильківського MB ГУ МВС України в Київській області.

Вважає, що її вини в події, що сталася з позивачкою немає, оскільки вона не є власником собак, і позов позивачка повинна була пред»являти до її свекрухи, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1року.

З такими твердженнями суд не погоджується, оскільки вони спростовуються зібраними доказами по справі.

Із виписки з протоколу зборів садового товариства «Чайка» від 03.09.2005 року вбачається, що 11.07.2005 року собаки ОСОБА_2. на території садового товариства напали на голову садового товариства ОСОБА_6. та нанесли йому укуси. Господар собак ОСОБА_2. та її сім»я були попереджені правлінням садового товариства про недопустимість вигулу собак без намордників та повідків. 21.08.2005 року собаки ОСОБА_2. напали на члена садового товариства ОСОБА_1., нанесли їх багаточисельні укуси, створивши загрозу життя.

Збори зобов»язали ОСОБА_2. прибрати належних їй собак з території садового товариства ( а.с.7).

Згідно виписки з протоколу загальних зборів садового товариства «Чайка» від 19.05.2007 року загальні збори садового товариства підтверджують, що після випадку коли дві собаки садоводів ОСОБА_2 покусали ОСОБА_1., не дивлячись на вимоги загальних зборів від 03.09.2005 року, на яких був присутній ОСОБА_6 з території товариства собаки не видалені і продовжується практика їх вигула без поводків та намордників ( а.с.30).

Вказані обставини в судовому засіданні підтвердили також допитані свідки ОСОБА_4. та ОСОБА_5.

Відповідно до листа голови правління с/т ОСОБА_6. ОСОБА_2. є членом садового товариства «Чайка» і має приватизовану у 1997 році садову ділянку № 329. На території ділянки утримуються дві великі собаки ( а.с.65).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1. доведені та підлягають задоволенню, стягненню з відповідачки на користь позивачки підлягає моральна шкода в сумі 17000 грн.

Стягненню з відповідачки підлягають також итрати, пов»язані з оплатою првової допомоги адвоката, відповідно до ст.  84 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.  1167 ЦК України, керуючись ст.  ст.  84, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1моральну шкоду в сумі 17000 грн., витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 150 грн., а всього стягнути 17150 грн. ( сімнадцять тисяч то п»ятдесят грн.)

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10

днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.