Справа № 2 -786/2008 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
01 серпня 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Сербіної Н.Г.
при секретарі: Карпенко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя
особа: Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у м. Києві про виключення майна зі складу спадкового та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1року загинув їх брат - ОСОБА_4. На день його смерті залишилось спадкове майно, що складається з двокімнатної квартири під номером АДРЕСА_1.
Заповіту померлий не залишив. Враховуючи відсутність спадкоємців за законом першої черги, коло спадкоємців ОСОБА_4складають рідні сестри-ОСОБА_1та ОСОБА_2.
06 листопада 2007 року вони звернулися до чотирнадцятої київської держнотконтори із письмовими заявами про прийняття спадщини після померлого брата, але зважаючи на той факт, що правовстановлюючі документи на квартиру відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику-ОСОБА_4. та наступним власникам -спадкоємцям-повинно вирішуватись в судовому порядку.
Усіма документами на спадкове майно, а також ключами від зазначеної квартири володіє відповідачка, яка є рідною сестрою ОСОБА_5- покійної дружини ОСОБА_4.
Вважають, що померлий брат-ОСОБА_4. та ОСОБА_5. мали рівні права на квартиру АДРЕСА_1, оскільки придбали квартиру за спільні кошти в період шлюбу, вона є спільною сумісною власністю подружжя і кожному з них належало по 1/2 частини вказаної квартири.
Тобто, відповідачка, як спадкоємець ОСОБА_5. має право спадкувати тільки 1/2 частину зазначеної квартири, оскільки лише в цій частині відкрилась спадщина у день її смерті, а вони, позивачі, мають право спадкувати 1/2 частину квартири після смерті свого брата.
Просили виключити із складу спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5, частку, яка належала її чоловіку ОСОБА_4, а саме: 1/2 двокімнатної квартири АДРЕСА_1, визнати за ними право власності на 1/2 частину зазначеної квартири, яка за життя належала спадкодавцеві ОСОБА_4.
В судовому засіданні позивачі уточнили позовні вимоги та просили виключити із складу спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5, частку, яка належала її чоловіку ОСОБА_4, а саме: 1/2 двокімнатної квартири АДРЕСА_1, визнати за кожною з них право власності на 1/4 частину зазначеної квартири.
Представник позивачів позовні вимоги підтримала з тих же підстав, просила позов задовольнити.
Відповідачка позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову просила відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив визнати частку, яка належала ОСОБА_4. в квартирі АДРЕСА_1в розмірі 1/8 частини квартири, оскільки вважає, що частка матеріальної участі ОСОБА_4у придбанні квартири, враховуючи нетривалий час його працевлаштування є непорівняно замалою проти матеріальних внесків, які робила ОСОБА_5. та визнати за позивачами право власності саме на таку частку квартири в рівних частках.
Представники 3-х осіб в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, направили до суду листи, в яких просять розглядати справу у відсутність представників та прийняти рішення відповідно до діючого законодавства.
Заслухавши пояснення позивачів, представника позивачів, відповідачку, представника відповідачки, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні 07 березня 1980 року було укладено шлюб між ОСОБА_4та ОСОБА_5(а.с. 11).
Від цього шлюбу у подружжя народилось двоє дітей - ОСОБА_6та ОСОБА_7.
13 листопада 1984 року виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів ОСОБА_5 був виданий ордер № 046439 на вселення у двокімнатну квартиру АДРЕСА_1(а.с.114).
ІНФОРМАЦІЯ_1року у зазначеній квартирі трагічно загинули ОСОБА_5. та її діти: ОСОБА_6. та ОСОБА_7. (а.с.17-19).
Внаслідок смерті ОСОБА_5. відкрилась спадщина. Після її смерті живим залишався лише один спадкоємець першої черги за законом - ОСОБА_4.
Але, ОСОБА_4. судом був визнаний особою, яка у стані неосудності позбавила життя ОСОБА_5., ОСОБА_6та ОСОБА_7.
Відповідно до ст. . 1224 ч. 1 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь - кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
До спадкування після ОСОБА_5. була у порядку черговості за законом закликана її рідна сестра-відповідачка по справі.
Після смерті сестри відповідачка звернулась до Чотирнадцятої Київської держнотконтори з заявою про прийняття спадщини.
Квартира АДРЕСА_1 була придбана на ім.»я ОСОБА_5. Вона була членом ЖБК «Мотозаводець».
Відповідно до ст. . 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином ОСОБА_4. та ОСОБА_5. мали рівні права на майно та були власниками 1/2 частини спірної квартири, кожен.
Пояснення відповідачки та її представника про те, що ОСОБА_4. без поважних причин, зазначених у ст. . 60 СК України, не працював, не отримував самостійного заробітку, не платив пайового внеску за кооперативну квартиру і взагалі матеріально не забезпечував сім»ю в зв»язку з чим не має права бути власником 1/2 частини, а може бути власником 1/8 частини спірної квартири не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Як вбачається із довідки КП «Трудовий архів Броварського району» « 1-3 від 28.03.2008 року ( а.с.85) та довідки Фастівської районної державної лікарні ветеринарної медицини №15 від 15.05.2008 року ( а.с.86) вбачається, що ОСОБА_4. працював в 1983-1984 та в 1991-1995 p.p.. Судом також встановлено, що деякий час ОСОБА_4. не працював, оскільки доглядав дітей.
Доказів того, що за ОСОБА_7. слід визнати право на 1/8 частину спірної квартири на відповідачкою, ні її представником у судовому засіданні не надано.
Отже, відповідачка, як спадкоємець ОСОБА_5. має право спадкувати тільки 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1року внаслідок загибелі ОСОБА_4відкрилась спадщина на його 1/2 частину квартири.
Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4немає.
Згідно ст. . 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері.
Таким чином, спадкоємцями другої черги після смерті ОСОБА_4є позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2.
Відповідно до ст. . 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
З урахуванням наведеного суд і прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
На підставі викладеного, ст. . ст. . 368, 1220,1224,1258,1261,1267,1269,1270,1278 ЦК України, ст. . 60,61 СК України, керуючись ст. . ст. . 209,213,214,215,218 ЦПК України, суд
РІШИВ:
Позов задовольнити.
Виключити із складу спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5частку, яка належала її чоловіку ОСОБА_4, а саме: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири №АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Про апеляційне оскарження рішення суду заяву може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.