Провадження № 2-1179/2010

Справа № -

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 серпня 2010 року м. Дніпропетровськ

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді - Грищенко В. М., при секретарі – Демченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2010 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2010 року було скасовано та передано справу на новий розгляд.

Також в липні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2010 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2010 року було скасовано та передано справу на новий розгляд.

Представником відповідача було заявлено клопотання про об’єднання в одне провадження справ за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2010 року справа № 2-1179/10 за позовом ОСОБА_1 та справа № 2-2377/09 за позовом ОСОБА_2 були об’єднані в одне провадження.

Позивачі звернулись до суду з позовами про відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що 15 серпня 2007 року працівниками МКВП «Дніпроводоканал» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проводилися роботи по укладанню каналізаційних труб на будівельному майданчику ТОВ ТБК «Валган», який розташований по вулиці Щербини, 8 в м. Дніпропетровську. Внаслідок порушення екскаваторником МКВП «Дніпроводоканал» ОСОБА_6 правил безпеки під час проведення робіт з підвищеною небезпекою стався обвал ґрунту, внаслідок чого всі троє осіб загинули. Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2009 року гр. ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України. Вирок набрав чинності 10 червня 2009 року. Позивачі втратили близьких людей – чоловіків, чим їм завдано моральної шкоди, яку вони оцінюють в 1 000 000,00 грн. та просять стягнути з відповідача в примусовому порядку.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечувала та надала письмові заперечення на позовні заяви, в яких посилалася на те, що загиблі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час проведення робіт 15 серпня 2007 року на будівельному майданчику ТОВ ТБК «Валган» не виконували завдання в інтересах і за дорученням адміністрації МКВП «Дніпроводоканл». Так, ОСОБА_4, який працював слюсарем АВР УЕКМ, була надана додаткова відпустка у зв’язку з навчанням в учбовому закладі післядипломної з 01.07.2007 року по 31.10.2007 року, ОСОБА_3 також слюсар АВР УЕКМ згідно затвердженого графіку роботи та табелю обліку робочого часу з 14.08.2007 року по 20.08.2007 року був вихідний. Загиблі були допущені до виконання робіт безпосередньо співробітниками ТОВ ТБК «Валган». Договір підряду на виконання робіт по укладанню каналізації між МКВП «Дніпроводоканал» та ТОВ ТБК «Валган» не укладався. Тому твердження позивачів, що нещасний випадок стався під час виконання трудових обов’язків є безпідставними. Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2009 року відносно гр. ОСОБА_6 було встановлено, що останній не отримував розпорядження адміністрації щодо виїзду екскаватора для виконання земляних робіт на будівельному майданчику ТОВ ТБК «Валган», а зробив це самовільно. З огляду на зазначене, позивачі не надали доказів того, що шкода була заподіяна працівником відповідача під час виконання ним своїх трудових обов’язків. Представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 серпня 2007 року під час проведення робіт по укладанню каналізаційних труб на закритому та охороняємому будівельному майданчику ТОВ ТБК «Валган», який розташований по вул. Щербини, 8 в м. Дніпропетровську, трапився обвал ґрунту зі стін траншеї. При цьому отримали смертельні травми громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які проводили монтаж труб в даній траншеї.

Комісія із спеціального розслідування нещасного випадку, що була призначена наказом Територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області від 03.09.2007 №159 року на вимогу прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська від 20.08.2007 року № 1923 провела розслідування даного групового нещасного випадку відповідно до діючого Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112. Відповідно до протоколу від 13.09.2007 року засідання комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався на будівельному майданчику ТОВ ТБК «Валган», розслідування було зупинено на стадії з’ясування обставин до встановлення факту щодо наявності трудових відносин ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ТОВ ТБК «Валган» у судовому порядку.

Також судом встановлено, що згідно із затвердженим графіком виходу на роботу дільниці АВР-1 УЕКС на серпень 2007 року ОСОБА_3 з 14.08.2007 року по 20.08.2007 року знаходився на відпочинку, ОСОБА_4 знаходився у додатковій відпустці з 01.07.2007 року по 31.10.2007 року, яка була надана йому у зв’язку з навчанням в учбовому закладі. Таким чином постраждалі мали змогу розпоряджатися своїм вільним часом на власний розсуд.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6, який в період 14.08.2007 року - 15.08.2007 року працював машиністом екскаватора у цеху механізації МКВП «Дніпроводоканал», було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України. Вирок набрав чинності 10.06.2007 року.

Свідок ОСОБА_8 допитаний у судовому засіданні, пояснив, що він допомагав керівнику ТОВ ТБК «Валган» в організації будівельних робіт на будівництві закладу торгівлі по вул. Щербини,8 у м. Дніпропетровську та займався пошуком субпідрядників та будівельних матеріалів. З приводу прокладки каналізаційних мереж на даному об’єкті він домовлявся з ОСОБА_9 з огляду на те,що останній працює в Водоканалі. Потім ОСОБА_9 зустрічався з виконробом ТОВ ТБК «Валган» ОСОБА_10 для визначення обсягу робіт. ОСОБА_8 з ОСОБА_9 домовились про вартість робіт і оформлення договору підряду на виконання робіт 15.08.2007 року, але договір підписаний не був оскільки ОСОБА_9 не з’явився, а направив робочих та екскаватор для проведення робіт.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_10, наданих у судовому засіданні, ОСОБА_10 працював на посаді виконроба ТОВ ТБК «Валган». 14 серпня 2007 року він зустрівся з ОСОБА_11 заступником начальника дільниці Водоканалу, з яким визначив обсяг робіт на будівельному майданчику, при цьому згідно домовленості ОСОБА_9 взяв на себе зобов’язання надати необхідних робочих, механізми та документи для оформлення договору підряду на виконання робіт по вул. Щербини,8 у м. Дніпропетровську, а ОСОБА_10 закупити необхідні матеріали. 15 серпня 2007 року близько 10 години він прибув на будівельний майданчик, де вже знаходились ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та екскаваторник ОСОБА_6 дав відмітку низу труби в існуючому колодязі і працівники, які повинні були виконувати роботи по укладці каналізаційних труб почали працювати.

З показань свідка ОСОБА_6, наданих у судовому засіданні, ОСОБА_6 відповідно до наказу № К-112 від 07.02.2005 року працював машиністом екскаватора у цеху механізації МКВП «Дніпроводоканал». За ним був закріплений автомобіль «Татра» - 815 г/н 254-42АА. Він був ознайомлений з робочою інструкцією машиніста екскаватора під підпис. 15 серпня 2007 року екскаватор на базі автомобіля «Татра» знаходився на ремонті, зранку після встановлення на автомобіль нового стартера, він виїхав на житловий масив «Лівобережний» для перевірки роботи автомобіля. По дорозі він зустрів ОСОБА_9, який працює заступником начальника дільниці УЕКМ і той йому повідомив, що ОСОБА_6 необхідно прослідкувати на будівельний майданчик по вул. Щербини, 8 для виконання землерийних робіт. Коли ОСОБА_6 прибув на будівельний майданчик та вже знаходилися ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

З показань ОСОБА_9, викладених у вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2009 року, вбачається, що в липні 2007 року до нього звернувся представник ТОВ ТБК «Валган», який просив надати допомогу по прокладці каналізації на будівельному майданчику по вул. Щербини, 8 у м. Дніпропетровську. З метою допомогти ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та запропонував йому підробітку і познайомив їх з ОСОБА_10 15 серпня 2007 року ОСОБА_4 попросив допомогти з технікою, ОСОБА_9 зустрів ОСОБА_6 та запропонував йому провести землерийні роботи на будівельному майданчику по вул. Щербини, 8. ОСОБА_9 зазначив, що ОСОБА_6 не знаходиться у нього в підпорядкуванні та він не має права укладати будь-які договори від імені МКВП «Дніпроводоканал».

З показань ОСОБА_12, викладених у вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2009 року, ОСОБА_12 на той час виконував обов’язки начальника цеха механізації був безпосереднім керівником екскаваторника ОСОБА_6 та жодних розпоряджень або вказівок щодо виїзду для виконання землерийних робіт на будівельному майданчику ТОВ ТБК «Валган» по вул..Щербини, 8 у м. Дніпропетровську ОСОБА_6 не давав, що підтвердив у судовому засіданні, допитаний у якості свідка ОСОБА_6

ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були фактично допущені до роботи виконроба ТОВ ТБК «Валган» ОСОБА_10 та ОСОБА_13, що свідчить про наявність трудових відносин постраждалих з ТОВ ТБК «Валган».

Відповідно до п.1.4. БНіП ІІІ-4-80 «Техніка безпеки в будівництві» при виконанні робіт на території будівельного майданчика з залученням субпідрядників (у тому числі осіб, які займаються індивідуальної трудовою діяльністю) генеральний підрядник зобов’язаний розробити спільно з залученими субпідрядниками план заходів, який забезпечив безпечні умови праці, обов’язкові для усіх організацій та осіб, що приймають участь у будівництві; виконувати заплановані заходи та здійснювати координацію дій субпідрядників в частині виконання заходів по безпеці будівництва на закріплених за ними ділянках робіт; при укладанні договорів підряду передбачити взаємну відповідальність сторін за виконання заходів по забезпеченню безпечних умов праці на території будівельного майданчику.

Пунктом 1.5. БНіП ІІІ-4-80 «Техніка безпеки в будівництві» передбачено, що перед початком будівельних робіт замовник, генпідрядник за участю субпідрядників зобов’язані оформити акт-допуск. Відповідальність за виконання заходів, передбачених актом-допуском, несуть керівники будівельних організацій.

За оформленням договору підряду на виконання робіт по укладанню каналізаційних мереж на будівельному майданчику по вул. Щербини, 8 у м. Дніпропетровську до МКВП «Дніпроводоканал» ТОВ ТБК «Валган» не зверталось.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Ст. 642 ЦК України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статут МКВП «Дніпроводоканал» визначає, що управління підприємством здійснює його начальник, який діє без доручення від імені підприємства, представляє його в установах, організаціях та інших підприємствах. Так, розпорядженням міського голови №372-рк від 14.08.2006 року «Про призначення ОСОБА_14П.» на посаду начальника МКВП «Дніпроводоканал» з 14.08.2006 року був призначений ОСОБА_14.

Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Господарський договір (зокрема договір підряду) на будівництво та монтаж каналізаційної мережі на будівельному майданчику по вул. Щербини,8 у м. Дніпропетровську між МКВП «Дніпроводоканал» та ТОВ ТБК «Валган» не укладався.

Відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року № 273 дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Станом на 15 серпня 2007 року у ТОВ ТБК «Валган» не було дозволу на виконання будівельних робіт по вул..Щербини,8, що не давало ТОВ ТБК «Валган» права здійснювати будівельні роботи на вказаному будівельному майданчику, підключення до інженерних мереж та відповідно не було підстав для укладання договору підряду на укладання каналізаційних мереж.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час виконання робіт на будівельному майданчику ТОВ ТБК «Валган» по вул..Щербини, 8 не виконували завдання в інтересах і за дорученням адміністрації МКВП «Дніпроводоканал», оскільки робота виконувалась постраждалими під час відпустки і у вихідні дні. Тобто зазначені відносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 837 ЦК України, стосовно правової суті договору підряду, невід’ємною правовою складовою цих відносин є наявність в даних договорах такої суттєвої складової умови договору підряду, як виконання підрядником зобов’язання виконати певну роботу на свій ризик.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЦК України за даними договорами цивільні права та обов’язки здійснювалися виключно в межами, встановленими актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 14 ЦК України законодавець визначив свою волю щодо того, що „особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї”.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Невід’ємною складовою забезпечення трудової дисципліни на підприємствах є обумовлені приписами ст. 139 КЗпП України обов’язки працівників (а жодним чином – не „підрядників”) працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Аналогічні приписи містяться у ст. 141 КЗпП України, якими власники або уповноважені ним органи зобов’язані законодавцем, крім іншого: правильно організувати працю працівників, створити умови для зростання продуктивності праці, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці. Таким чином, в процесі виконання підрядниками зобов’язань цивільного характеру, загиблі учасники цивільних відносин завідомо не могли виконувати роботу, обумовлену трудовими договорами.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку ст. 642 ЦК України, було в повному обсязі досягнута домовленість з ТОВ ТБК «Валган» шляхом прийняття пропозиції виконати певну роботу на свій ризик, який і є визначальним фактором, в частині зобов’язань підрядників, обумовлених приписами законодавця, однозначно виражених в ст. 837 ЦК України.

У листі Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області № 1690 від 15.10.07 зазначається, що при підтвердженні факту допуску до роботи ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 керівництво ТОВ ТБК „Валган” повинно було укласти з вищезазначеними робітниками згідно ст. 23 КЗпП України один із видів трудових договорів або згідно ст. 837 ЦК України цивільно-правовий договір, який може бути вирішено згідно ст.10 ЦПК України тільки на засадах змагальності сторін у судовому порядку. Крім цього згідно зі ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року N4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Суд вважає безпідставним посилання позивачів на те, що порушення ОСОБА_6 правил техніки безпеки, внаслідок яких стався обвал ґрунту та загинули ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сталося під час виконання ним своїх (трудових) службових обов’язків.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Так, згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до наказу № К-112 від 07.02.2005 року ОСОБА_6 був прийнятий на робоче місце екскаваторника у цех механізації МКВП «Дніпроводоканал» і відповідно до наказу №601-п від 13.02.2006 року був призначений машиністом екскаватора 6 розряду в цех механізації. Наказом №199 від 27.02.2006 року, за ним був закріплений автомобіль «Татра» - 815 г/н НОМЕР_1. Згідно з робочою інструкцією машиніста екскаватора ОСОБА_6 зобов’язаний сумлінно виконувати свої трудові обов’язки, виконувати розпорядження безпосереднього керівника, ознайомитися з місцем виконання робіт, отримати наряд-допуск та інформацію про наявність підземних комунікацій, на місці виконання робіт виконувати розпорядження виключно особи, відповідальної за безпечне виконання земляних робіт, призначеного у наряді-допуску, виконувати вимоги нормативно-правових актів про охорону праці тощо. Пунктом 2 робочої інструкції машиніста екскаватора цеха механізації визначено, що машиніст екскаватора на базі автомобіля «Татра» 815 безпосередньо підпорядковується заступнику начальника цеха механізації, а в адміністративному порядку начальнику цеха механізації. Пункт 14 робочої інструкції забороняє використовувати в особистих інтересах інструмент, засоби, механічне та верстатне, газове обладнання, електрообладнання, механізми та автотранспорт підприємства.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи №1-93/09 вбачається, що згідно з журналом видачі денного завдання та журналом обліку виїзду (повернення) механізмів 15 серпня 2007 року екскаватор на базі автомобіля «Татра» 815 г/н НОМЕР_1 знаходився на ремонті. Після встановлення стартера, ОСОБА_6 виїхав на обкатку та перевірку стартера, саме з метою випробування механізму, а не для виконання певної роботи, що підтвердив ОСОБА_6 у судовому засіданні.

У вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.09 по справі № 1-93\09 зазначено, що в серпні 2007 року обов’язки начальника цеха механізації виконував ОСОБА_12, який жодних розпоряджень ОСОБА_6 щодо виїзду екскаватора для виконання землерийних робіт на будівельному майданчику ТОВ ТБК «Валган» не давав.

ОСОБА_6 всупереч денному завданню, без оформлення наряду-допуску, без відповідного розпорядження безпосереднього керівника та оформлення подорожнього листа, самовільно направився на будівельний майданчик по вул. Щербини, 8 у м. Дніпропетровську.

Таким чином, ОСОБА_6 використав екскаватор у власних цілях, тому суд приходить до висновку, що шкода, яка була заподіяна працівником відповідача, не була заподіяна ним під час виконання своїх трудових обов’язків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в судовому засіданні не була встановлена вина МКВП «Дніпроводоканал» у спричиненні шкоди позивачам оскільки підприємство не виступало роботодавцем відносно робіт по укладанню каналізації на будівельному майданчику ТОВ ТБК «Валган» по вул. Щербини, 8 у м. Дніпропетровську, під час виконання яких стався нещасний випадок. Моральна шкода, заподіяна ОСОБА_6, не була заподіяна ним під час виконання своїх трудових обов’язків. За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити. У зв’язку з цим питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 631, 642, 648, 837 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст.ст. 4, 23, 24, 139, 141 КЗпП України, ст..ст. 3, 7, 10, 14, 57, 58, 197, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: В. М. Грищенко