ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28.07.2009 р. № 2а-7928/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Бузінському А.В., вирішив адміністративну справу
за позовом Акціонерного комерційного банку «Правекс-банк»
до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправною та скасування постанови від 19.06.2009 та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.06.2009, а також зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. від 03.06.2009 № 431 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного банку «Правекс-банк»заборгованості в сумі, еквівалентній 100880 доларів США та 1700 грн. плати, внесеної за вчинення виконавчого напису.
28.07.2009 представник позивача змінив позовні вимоги, з урахуванням чого просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.06.2009, а також зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві повторно розглянути заяву про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. від 03.06.2009 № 431 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного банку «Правекс-банк»заборгованості в сумі, еквівалентній 100880 доларів США та 1700 грн. плати, внесеної за вчинення виконавчого напису.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачем до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві було подано заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса від 19.06.2009 за номером 431, зареєстровану 16.06.2009 за вх. № 9291.
19.06.2009 відповідачем була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з відсутністю у виконавчому документі розрахунку боргу у національній валюті на підставі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі – Закон).
Відповідно до ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові.
Поряд з цим, ст. 51 Закону передбачено порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті: у разі відсутності у боржника коштів у гривнях, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний виконавець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній валюті. Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку або іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів продати іноземну валюту в розмірі, необхідному для погашення боргу. Якщо такі кошти є у банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації відповідно до вимог частини другої цієї статті. Звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється в порядку, передбаченому цією статтею.
Аналогічні норми містяться у пункті 5.2. "Інструкції про проведення виконавчих дій" (№74/5 від 5.12.1999), підпунктом 5.2.5. якої передбачено, що при обчисленні боргу в іноземній валюті звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника здійснюється в порядку, установленому пунктом 5.2 цієї Інструкції.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим написом нотаріуса від 19.06.2009 за номером 431, який був пред’явлений до виконання до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, пропонується задовольнити вимоги у розмірі суми грошового еквіваленту в іноземній валюті.
Водночас, з аналізу наведених норм чинного законодавства видно, що умовою винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є наявність відповідних обставин, передбачених п.п. 1-7 ст. 26 Закону, проте таких підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 03.06.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 431, судом не встановлено, а посилання відповідача на відсутність у виконавчому документі розрахунку боргу у національній валюті як на підставу, що виключає здійснення виконавчого провадження, є необґрунтованим та судом до уваги не приймається, оскільки Законом передбачений порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу як в національній, так і в іноземній валюті.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 03.06.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 431, є необґрунтованою, протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 03.06.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 431.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві (02232, м. Київ, вул. Бальзака, 64) від 19.06.2009 про відмову у відкритті виконавчого провадження.
3. Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві (02232, м. Київ, вул. Бальзака, 64) повторно розглянути заяву Акціонерного комерційного банку «Правекс-банк»(вх. № 9291 від 16.06.2009) про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. від 03.06.2009 за реєстровим № 431.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного комерційного банку «Правекс-банк»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.С. Пащенко