Справа № 275/747/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

29 квітня 2016 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Руденка В.О.

при секретарі Довгаленко О.І.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Брусилів Житомирської області справу за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирської області про визнання права власності на  будинок,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирської області про визнання права власності на  будинок, який розташований по вулиці Івана Франка, 81 в смт. Брусилів Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вони разом із покійним чоловіком ОСОБА_4 проживали у зазначеному будинку, який за життя належав чоловікові. Право власності на цей будинок з надвірними будівлями було зареєстроване у бюро технічної інвентаризації у встановленому порядку, проте згодом свідоцтво про реєстрацію права власності було втрачено. 07 травня 2015 року чоловік позивачки ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, зокрема, на зазначений житловий будинок з надвірними будівлями. З огляду на відсутність свідоцтва про право власності на будинок, вона не змогла оформити спадщину, позаяк нотаріус з цієї причини відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії. Просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, додатково повідомили, що будинок побудований ще батьками подружжя у 1930 році. Земельна ділянка, на якій розташований будинок, площею 0,15 га, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту про право власності, була успадкована і вже переоформлена на ім’я позивачки. Окрім неї ніхто зі спадкоємців за законом спадщину після її чоловіка не прийняв.

Представник відповідача – Брусилівської селищної ради позов визнала, пояснила, що земельна ділянка та будинок №81 по вулиці Івана Франка в смт. Брусилів належали спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності і після його смерті були успадковані його дружиною ОСОБА_1 Діти спадкодавця спадок не прийняли.

Дослідивши матеріали цивільної справи та подані сторонами докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і, отже, підлягають задоволенню.

З поданих сторонами письмових доказів, долучених до справи, слідує, що спадкодавець ОСОБА_4 помер 07.05.2015 р. Спадщину після нього прийняла дружина ОСОБА_1 (позивачка). Ніхто з інших спадкоємців спадщину не прийняв.

Житловий будинок №81 по вул. Івана Франка в смт. Брусилів Житомирської області побудований у 1930 році. Згідно даним погосподарського обліку за період з 1980 р. до 1995 р. у будинку мешкали однією сім’єю позивачка, її чоловік та їхні діти.

Право власності за ОСОБА_4 на будинок було зареєстровано у бюро технічної інвентаризації з видачею 27.02.1989 року свідоцтва №37 про право власності. Про втрату цього свідоцтва свідчить відповідне оголошення, розміщене позивачкою 18.12.2015 р. у засобі масової інформації.

Ця обставина – втрата свідоцтва про право на спадщину, стала підставою винесення 15.12.2015 року нотаріусом ОСОБА_5 постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину.

Земельна ділянка площею 0,15 га за вказаною адресою в теперішній час належить на праві власності позивачці, яка, згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, набула право власності на неї згідно свідоцтва про право на спадщину від 10.03.2016 р. За замовленням позивачки 01.10.2015 р. був виготовлений технічний паспорт, згідно якому, будівля визначена як садибний (індивідуальний) житловий будинок.

Вказаним фактичним обставинам відповідають правовідносини у сфері набуття права власності внаслідок спадкування за законом та захисту набутого права власності шляхом його визнання, які врегульовані нормами ст. 328, 392, 1216, 1226, 1261, 1268 ЦК України.

Згідно ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, слід визнати, що ОСОБА_4 за життя мав право власності на житловий будинок і це право було зареєстроване належним чином.

Згідно ст.1218 ЦК України право власності входить до складу спадщини.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин суд вважає, що позивачка набула права власності на успадкований будинок з моменту відкриття спадщини і лише втрата правовстановлюючого документа заважає їй оформити своє вправо і зареєструвати його у встановленому порядку. Тож позов є обґрунтованим і  підлягає задоволенню повністю.  

Судові витрати по оплаті судового збору сплачені позивачкою. У своїй позовній заяві та під час судового засідання позивачка та її представник просили не стягувати з відповідача судові витрати, а залишити їх за позивачкою.

Керуючись ст. 10, 11, 15, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. 328, 392, 1218, 1226, 1261, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, смт. Брусилів, вулиця Івана Франка, 81.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду  Житомирської  області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.О. Руденко

В. О.