ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"14" липня 2009 р. Справа № 10/142-09
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/142-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шельф", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта –Торг", м. Буча
про стягнення 8843, 06 грн.
Представники:
від позивача: Трещов А.О. –довіреність №5 від 27.04.2009р.;
від відповідача: не з’явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Шельф" (далі – позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта –торг" (далі –відповідач) про стягнення 8843, 06 грн., з яких 8208, 41 –основний борг, 456, 68 грн. –пеня, 120, 89 грн. –інфляційні втрати, 57, 09 грн. –3% річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору №003/м-08 від 12.03.2008р., щодо оплати за отриманий товар.
Ухвалою господарського суду від 15.06.2009р. порушено провадження у справі №10/142-09, розгляд якої призначено на 30.06.2009р.
Представник відповідача в судове засідання 30.06.2009р. не з’явився, відзив на позов та інших, витребуваних ухвалою суду, документів до суду не надіслав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2009р. відкладено розгляд справи та призначено розгляд на 14.07.2009р., повторно зобов’язано відповідача надати суду оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) документів, на підставі яких діє відповідач (довідка про включення до ЄДРПО України, свідоцтво про державну реєстрацію, або статут), письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів; відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень.
В судовому засіданні 14.07.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 14.07.2009р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал господарського суду від 15.06.2009р. та від 30.06.2009р. не виконав, відзив на позов та інших витребуваних ухвалами суду документів до суду не надіслав.
На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
ВСТАНОВИВ:
12.03.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Шельф" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта –Торг" (покупець) укладено Договір №003/м-08, відповідно до умов якого, постачальник зобов’язується поставити товар згідно замовлення покупця, а покупець прийняти його відповідно до накладних та протоколу узгодження цін та асортименту, що є невід’ємною частиною договору і оплатити товар у зазначений термін (п.1.1 договору). Згідно з п. 1.2 договору, моментом передачі права власності на товар, є момент фізичного одержання товарів покупцем та оформлення уповноваженими представниками обох сторін відповідної документації, що підтверджує фактичну передачу товару. Пунктом 2.1 договору передбачено, що кількість, ціна і вартість товару фіксується в накладній, що виписується відповідно до попереднього замовлення покупця та протоколу узгодження цін та асортименту. Договором, а саме п. 3 передбачено загальна сума договору і порядок розрахунків. Загальна сума договору складає суму вартості товару, поставленого за всіма разом взятими накладними (п. 3.1 договору). Покупець оплачує суму за реалізований товар за цінами, зазначеними у накладних кожні 7 (сім) календарних днів (п. 3.2 договору).
Між позивачем та відповідачем підписаний протокол розходження до Договору №003/м-08 від 12.08.2008р., яким сторонами узгоджено п. 3.2 договору в наступній редакції: "оплата товару проводиться шляхом неощадного розрахунку протягом 10 банківських днів з дня отримання товару покупцем. Датою оплати вважати дату списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця".
На виконання умов Договору №003/м-08 від 12.03.2008р. позивач поставив, згідно з накладними №ШФГ-02243 від 28.01.2009р., №ШФГ-02821 від 11.02.2009р., №ШФГ-03390 від 25.02.2009р. товар на суму 9299, 48 грн.
Відповідно до чинного законодавства передача матеріальних цінностей здійснюється на підставі довіреності.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.
Ухвалою від 15.06.2009р., суд вимагав від позивача надати докази отримання товару відповідачем на підставі, яких передавалась продукція.
Позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей не надав, посилаючись на те, що він здійснював поставку продукції власними силами та за власний рахунок у місця, вказані відповідачем без оформлення зі сторони відповідача довіреностей.
Однак, позивач в якості доказу передання відповідачеві продукції надав податкові накладні, які підтверджують сплату податку на додану вартість згідно вищезазначених накладних.
Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем була передана відповідачу продукція згідно податкових накладних №02243 від 28.01.2009р. на суму 2515, 88 грн., №02821 від 11.02.2009р. на суму 4545, 76 грн., № 03390 від 25.02.2009р. на суму 2237, 84 грн., всього на загальну суму 9299, 48 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 712 цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідач в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов’язань за поставлений товар повністю не розрахувався, сплативши за товар лише частково, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8208, 41 грн.
Зазначена заборгованість відповідача, також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 31.03.2009р., який підписаний в двосторонньому порядку та скріплений печатками підприємств.
Відповідно до ст. 193 господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судове засідання не з’явився, письмових пояснень, доказів оплати товару не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за Договором №003/м-08 від 12.03.2008р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача 8208, 41 грн. –основного боргу підлягає задоволенню.
Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції –120,89 грн. та 3% річних –57,09 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування 3% річних від суми заборгованості по кожній накладній та інфляційні втрати окремо по кожній накладній та задовольняє зазначені вимоги за розрахунком позивача.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що у випадку невиконання, неналежного чи несвоєчасного виконання однією зі сторін своїх зобов’язань, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши правильність нарахування пені, у відповідності до ст. 55 ГПК України, суд задовольняє за розрахунком позивача у сумі 456, 68 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене вище, керуючись Законами України "Про податок на додану вартість", "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання", ст.ст. 525, 526, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 55, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта –Торг" (08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 66-а; код ЄДРПОУ 35095803; р/р 26001400804921 у Бучанському відділенні Київської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шельф" (03680, м. Київ, б-р І. Лепсе, 8, корп. 59; код ЄДРПОУ 30444641; р/р 26006150460101 в ЗАТ "Свєдбанк Інвест", м. Київ, МФО 320650) 8208 (вісім тисяч двісті вісім) грн. 41 коп. –основного боргу, 456 (чотириста п’ятдесят шість) грн. 68 коп. – пені, 120 (сто двадцять) грн. 89 коп. –інфляційних втрат, 57 (п’ятдесят сім) грн. 09 коп. –3% річних, а також судові витрати 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –22.07.2009 р.