ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р.

Справа № 11/32.

За позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

до кредитної спілки “Скарбниця” м.Сторожинець Чернівецької області третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача управління державного казначейства у Сторожинецькому районі

про стягнення неустойки та збитків в сумі 21487,69 грн.

Суддя   Гушилик С.М.

За участю представників:

Від позивача –Сопко С.П.- гол. спеціаліст-юрисконсульт (дов. від 14.05.2008р.)

Від відповідача –Роговський В.П. –представник, Кушнір Л.С. –голова правління

Від третьої особи –Шпак М.І. - представник

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося з позовом до кредитної спілки “Скарбниця” м.Сторожинець Чернівецької області про сплату неустойки в розмірі 16231,60 грн. та збитків в сумі 5256,09 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 01.08.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 61 нерухомого майна, що належить до державної власності –вбудовані приміщення в мансарді №№ 39, 41-46, 51, 52 площею 58,10 кв.м, яке розташоване за адресою: Чернівецька обл., м.Сторожинець, вул. Ватутіна, 11, та перебуває на балансі Відділення державного казначейства у Сторожинецькому районі Чернівецької області. Термін дії договору закінчився 30.04.2007 року, але останній, в порушення умов договору, приміщення не звільнив. Тому позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 16231,60 грн. та збитки в сумі 5256,09 грн. за період з 06.12.2007 року по 11.02.2009 року.

Ухвалою суду від 13.02.2009 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 16.03.2009 року.

Ухвалою суду від 16.03.2009 року було залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог –управління державного казначейства у Сторожинецькому районі. Цією ж ухвалою було відкладено розгляд справи на 08.04.2009 року.

Ухвалою від 08.04.2009 року розгляд справи відкладено.

Ухвалою від 22.04.2009 року задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог, згідно якої він просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 17877,20 грн. (за період з 06.12.2007р. по 27.03.2009р.) та збитки в сумі 5870,77 грн. (за період з 06.12.2007р. по 27.03.2009р.), посилаючись при цьому на те, що останній 27.03.2009 року звільнив займане ним приміщення за адресою: Чернівецька обл., м. Сторожинець, вул. Ватутіна, 11, що і стало підставою для нарахування остаточної суми неустойки та збитків.

Ухвалою від 06.05.2009 року розгляд справи відкладено на 10.06.2009 року.

В своєму відзиві на позов відповідач вимоги позивача визнає частково, посилаючись на те, що:

- збитки в сумі 5870,77 грн. позивачем нараховані безпідставно, а тому в цій частині йому слід відмовити;

- в частині ж стягнення неустойки, то неустойка в сумі 13734,39 грн. була сплачена, а тому він просить зарахувати сплачені кошти в рахунок погашення неустойки;

- в частині стягнення неустойки в сумі 2580,60 грн. слід відмовити в зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк позовної давності;

- стягненню підлягає лише неустойка в сумі 1562,21 грн., яку він просить, в порядку ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України зменшити на 75% та стягнути з нього 390,55 грн.

Третя особа - управління державного казначейства у Сторожинецькому районі просить відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач дійсно сплачував орендну плату за період з грудня 2007 року по березень 2009 року в сумі 13734,39 грн. на його рахунок, а він вже розподіляв згадані вище кошти, згідно договору, а саме 50% на власний рахунок та 50% в доход державного бюджету, а тому відповідач взагалі не повинен сплачувати неустойку позивачу. Що ж стосується стягнення збитків то вони взагалі нараховані безпідставно.

Позивач проти поданої заяви про зарахування коштів заперечив, при цьому він надав акт звірки розрахунків, який свідчить про те, що в доход державного бюджету надійшли кошти лише в сумі 6867,81 грн., що ж стосується інших сум, то управління державного казначейства у Сторожинецькому районі взагалі не мало жодних підстав для виставлення рахунків по сплаті орендної плати відповідачу та зарахування цих коштів на свій рахунок, так як договір припинив свою дію. Згідно ч.2 ст.785ЦКУ, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, тобто стягувати неустойку може лише орендодавець, яким є позивач.

Враховуючи приписи ч.3 ст.203 Господарського кодексу України та ст.601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк виконання якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.  

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зарахування сплачених коштів підлягає задоволенню частково, а саме: відповідачу зараховано сплату грошових коштів в сумі 6867,81 грн. в рахунок погашення неустойки, в решті суд відмовляє в зв’язку з тим, що останній не надав докази, що вказані кошти надійшли в держбюджет і у суду є підстави для їх зарахування. При цьому суд вважає за необхідне роз’яснити відповідачу, що він може звернутися до управління державного казначейства у Сторожинецькому районі про стягнення решти суми коштів, які надійшли на рахунок останнього після припинення договору оренди № 61 нерухомого майна, в загальному порядку.

Проти застосування позовної давності позивач заперечив, посилаючись на те, що термін позовної давності щодо стягнення неустойки та збитків перервався, в зв’язку з поданням ним апеляційної скарги на рішення по справі № 12/289, яке набрало законної сили в серпні 2008 року.

В судовому засіданні 10.06.2009 року оголошено перерву до 16.06.2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

          01.08.2004 року між  регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області кредитною спілкою “Скарбниця” укладено договір оренди № 61 нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування вбудовані приміщення в мансарді №№ 39, 1-46, 51-52, площею 58,10 кв.м., розміщене за адресою Чернівецька область, м.Сторожинець, вул. Ватутіна, 11, що знаходиться на балансі відділення державного казначейства у Сторожинецькому районі Чернівецької області. В оренду передано приміщення площею 58,10 кв.м., що підтверджується актом прийому - передачі державного майна, складеного 01.08.2004 року.   

Відповідно до п.10.1 договору, його укладено строком на 11 місяців, та діє з 01.08.2004 року по 30.06.2005 року.

Подальша пролонгація договору передбачалась п.10.6, шляхом укладення сторонами додаткової угоди.

Строк дії договору оренди тричі продовжувався на 11 місяців, востаннє до 30.04.2007 року.

Додатковим договором від 29.07.2005 року сторони внесли зміни до п.10.6 та визначили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Відповідно до п.10.8 договору та ч.2 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Позивач заявою від 04.05.2007р., яка отримана відповідачем 07.05.2007р., повідомив про закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна № 61 від 01.08.2004р. та просило повернути державне майно Балансоутримувачу за актом прийому-передачі.

Отже, з врахуванням положення част.2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір припинив свою дію 30.04.2007року.  

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За част.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв’язку з відмовою орендаря добровільно повернути орендоване майно регіональне відділення ФДМ у Чернівецькій області 05.12.2007 року звернулося до господарського  суду з вимогою  про звільнення займаного приміщення, стягнення неустойки та збитків з відповідача. Рішенням суду від 24.03.2008р. його вимоги були задоволені частково та зобов’язано кредитну спілку звільнити приміщення та сплатити неустойку за період з 01.05.2007р. по 05.12.2007р. та відмовлено в задоволенні збитків. Вказане рішення залишено без змін Львівським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України.

Згідно акту державного виконавця від 27.03.2009р. кредитна спілка “Скарбниця” звільнила орендоване нею приміщення вбудовані приміщення в мансарді №№ 39, 1-46, 51-52, площею 58,10 кв.м., розміщене за адресою Чернівецька область, м.Сторожинець, вул. Ватутіна, 11, що знаходиться на балансі відділення державного казначейства у Сторожинецькому районі Чернівецької області.

За несвоєчасне повернення орендованого майна, згідно ст.785 Цивільного кодексу України та п.9.8. договору, позивач нарахував відповідачу неустойку в розмірі 17877,20 грн. (за період з 06.12.2007р. по 27.03.2009р.).

Заявлені позивачем до стягнення збитки в сумі 5870,77 грн. господарський суд вважає необґрунтованими. Збитки нараховані у вигляді орендної плати з урахуванням індексу інфляції  за період з 06.12.2007р. по 27.03.2009р. безпідставно, оскільки договірні правовідносини між сторонами припинені 30.04.2007р. і з цього часу у відповідача не виникає грошового зобов’язання перед позивачем щодо сплати орендної плати, інших обставин у підтвердження понесених позивачем збитків не наведено та не додано доказів.

Аналогічну позицію викладено в рішенні господарського суду Чернівецької області від 24.03.2008 року по справі № 12/289, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2008 року.

Таким чином, враховуючи припинення дії договору оренди № 61 від 01.08.2004 року, відповідач зобов’язаний був 01.05.2007року повернути майно, згідно умов договору та вимог ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимоги про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік, враховуючи що позивач звернувся до господарського з позовом про стягнення неустойки та збитків 12.02.2009 року, суд прийшов до висновку, що суму неустойки слід зменшити до 15334 грн. (за період з 12.02.2008р. по 27.03.2009р.).

У зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 15334 неустойки, в частині стягнення неустойки в сумі 2543,20 грн. за період з 05.12.2007р. по 11.02.2009р. ( з розрахунку 18,70 грн.(орендна плата за день) х 68 днів х 2=2543,20) позивачу слід відмовити в зв’язку з пропуском позовної давності.

Твердження позивача про те, що термін позовної давності перервався і її перебіг почався знову після набрання рішення суду від 24.03.2008р.  по справі № 12/289 законної сили, є хибним, так як в зазначеному рішенні вказувався період з 01.05.2007р. по 05.12.2007р., а тому право позивача на звернення з позовом про стягнення неустойки після 05.12.2008 року (в межах позовної давності) ніхто не порушив.

У стягненні збитків господарський суд відмовляє за їх недоведеністю.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що суд частково задовольнив клопотання відповідача про зарахування сплачених коштів в сумі 6867,81 грн. в доход державного бюджету в цій частині провадження у справі підлягає припиненню, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а тому з відповідача стягується 8466,19 грн. неустойки (15334 грн.-6867,81 грн.=8466,19грн.).

Підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки суд не вбачає.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись 4-3, 33, 35, 49, п.1-1 ст.80, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш ИВ :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з кредитної спілки “Скарбниця” м.Сторожинець Чернівецької області, вул.Ватутіна, 11,  (код 25080276):

·          у дохід державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернівецькій області, м.Чернівці, вул.Л.Кобилиці, 21–А, (код 21432643) 8466,19 грн. неустойки;

·          у дохід державного бюджету 84,65 грн. державного мита та 42,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення неустойки в сумі 6867,81 грн. провадження у справі припинити.

4.          В частині позовних вимог про стягнення збитків в сумі 5870,77 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

     Суддя                                                               С.М.Гушилик