Справа №2-2441/13
№760/5689/13-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2013 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Зінченко С.В.
при секретарі Гайдайчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарміна» до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту, –
в с т а н о в и в :
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, в якій позивач просить визнати недійсним патент України №60946 на корисну модель «Ректальний супозиторій» з підстав його невідповідності умовам патентоспроможності, а саме що такий зразок не є новим.
21.05.2013 року представником позивача подано заяву про призначення судової експертизи об'єкту інтелектуальної власності з метою отримання належними засобами доказування відповіді на питання: чи містяться в матеріалах справи відомості, за якими сукупність ознак корисної моделі «Ректальний супозиторій» за патентом України №60946 стала загальнодоступною у світі до дати подання 25.06.2011 року на нього заявки.
Висновком судового експерта №113/13 від 22.07.2013 року встановлено, що в матеріалах цивільної справи містяться відомості за якими сукупність ознак корисної моделі «Ректальний супозиторій» за патентом України №60946 від 25.06.2011 року стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки – 30.03.2011 року.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 заперечував проти вказаного висновку, зазначивши, що такий не узгоджується з іншими фактичними даними справи, містить суперечності між дослідницькою частиною та підсумковим висновком з поставленого питання.
Так представник вказав, що експертом при проведенні дослідження було застосовано теорію еквівалентів, що порушує застосовану самим же експертом методику проведення дослідження, яка передбачає перевірку еквівалентних ознак лише при встановленні факту використання корисної моделі або винаходу, а тому дослідження проведено з недотриманням його методики.
Виходячи з зазначеного та посилаючись на те, що експертне дослідження проведено із порушенням Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, представник ОСОБА_1 просив призначити повторну експертизу, проведення якої доручити судовому експерту ОСОБА_2, або судовому експерту ОСОБА_3, або ж експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз.
Представник Державної служби інтелектуальної власності України проти задоволення заяви та призначення експертизи фактично не заперечував.
Представник позивача ТОВ «Фарміна» проти призначення експертизи заперечувала, вказавши на її недоцільність через відсутність на те підстав.
Вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст. 150 ЦПК України визначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Як встановлено з пояснень представників сторін, матеріалів справи, а також пояснень судового експерта ОСОБА_4, що були надані в судовому засіданні, висновок №113/13 від 22.07.2013 року складений останнім не узгоджується з іншими фактичними даними справи, містить суперечності між дослідницькою частиною та підсумковим висновком з поставленого питання, а отже в справі слід призначити повторну експертизу, проведення якої доручити іншим експертам.
Виходячи з заявленого клопотання та пояснень представників сторін, суд вважає можливим доручити проведення експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши їх про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Згідно ч. 3 ст. 144 ЦПК України при визначенні об'єктів та матеріалів, що підлягають направленню на експертизу, суд у необхідних випадках вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків, а тому відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень в розпорядження експертів слід надати матеріали даної цивільної справи.
Оплату вартості проведення експертизи слід покласти на особу, що заявила про призначення експертизи.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 1 статті 202 ЦПК України - провадження у справі на час проведення експертизи підлягає зупиненню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 143, 144, 145, 147, 150, 202, 209, 210 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
Клопотання представника ОСОБА_1 про призначення повторної судової експертизи – задовольнити.
Призначити по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарміна» до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту повторну судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої поставити питання:
- чи містяться в матеріалах справи відомості, за якими сукупність ознак корисної моделі «Ректальний супозиторій» за патентом України №60946 стала загальнодоступною у світі до дати подання 25.06.2011 року на нього заявки?
Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська 6), попере дивши їх про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК Ук раїни.
Оплату вартості проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
Для проведення експертизи надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 2-2441/13.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена у апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення або у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
- Номер: 2/760/1775/15
- Опис: про визнання недійсним патенту України №60946 на корисну модель "Ректуальний супозиторій"
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 760/5689/13-ц
- Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
- Суддя: Зінченко С.В.
- Результати справи: скасовано
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.03.2013
- Дата етапу: 28.05.2015