ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2009 року Справа № 2/60-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Стуковенковій О.В.
Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009 р. у справі № 2/60-09
за позовом Дочірнього підприємства “Альцест –Дніпро” м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м.Кривий Ріг
про стягнення заборгованості в сумі 54 365 грн. 60 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 14.04.09 р. у справі № 2/60-09, яке підписано 17.04.2009 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Боділовська М.М.), задоволено позов Дочірнього підприємства “Альцест –Дніпро” м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг про стягнення 58 360 грн. 64 коп.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові, так як позивачем на день подання позову не було виконано п. 5.1 договору № 875д від 20.12.2006 р. щодо виставлення рахунків-фактур, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України, відповідач не може бути визнаний таким, що прострочив.
Також відповідач вказує в апеляційній скарзі, що у зв’язку з тим, що на момент подання позову у нього було відсутнє зобов’язання по сплаті за поставлений товар з причин прострочення кредитора (позивача), на момент подання позову у позивача було відсутнє право на позов.
На думку особи, яка подала скаргу, господарський суд при винесенні рішення порушив вимоги статті 33 ГПК України, звільнивши сторону (позивача) від доказування факту наявності та перебігу прострочення виконання грошового зобов’язання з боку відповідача.
Скаржник також вважає, що судом порушені вимоги статті 43 ГПК України та положення ст. 625 ЦК України, оскільки для застосування вказаної статті необхідно встановити факт прострочення виконання зобов’язання з боку відповідача та період прострочення, а у зв’язку з відсутністю доказів виставлення рахунків з боку позивача неможливо встановити факт виникнення обов’язку з боку ВАТ “Південний ГЗК” здійснити розрахунок за виконані роботи, а також встановити факт наявності прострочення виконання цього обов’язку відповідачем.
Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, їх неявка не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено постанову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між дочірнім підприємством “Альцест-Дніпро” (постачальник) та відкритим акціонерним товариством “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (покупець) укладено договір № 875д від 20.12.2006 р. з додатками № 1, № 6, № 7 до договору.
Умовами п.1.1 договору передбачено, що постачальник зобов’язується передати у власність покупцю товар згідно Додатків –Специфікацій до договору, а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.
У пункті 2.1 договору вказано, що найменування товару, його кількість і якісні характеристики, ціна товару за одиницю і по позиціям, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися у відповідності з договором, зазначається в Додатках специфікаціях до договору, які з моменту підписання сторонами є невід’ємною частиною договору.
У відповідності з умовами договору представник відповідача Філатова Я.В. по накладним від 29.08.2008 р. № 128532 ДП, 128516 ДП та 128514 ДП, на підставі довіреності від 29.08.2008 р. серії ЯОП № 451957/921 отримала від позивача товар, найменування, асортимент, кількість і ціна якого вказана у накладних. Всього відповідачем отримано товар на загальну суму 52 171 грн.
Згідно до вимог п.5.1 договору представник відповідача Філатова Я.В. разом з товаром отримала рахунки – фактури від 29.08.2008 р. № 01098ДП/61, № 01098ДП/62 та № 01098 ДП/63 для оплати, про що свідчать її підписи, вчинені на зазначених рахунках (а.с. 27, 29, 31).
Пунктом 5.2 договору передбачена оплата товару протягом 19 банківських днів з дня пред’явлення рахунків. Тобто до 25.09.2008 р. відповідач зобов’язаний був оплатити вартість отриманого товару.
У зв’язку з тим, що відповідач своєчасно не сплатив за отриманий товар, позивач 18.10.2008 р. надіслав відповідачу претензію з вимогою перерахувати 52 176 грн. 46 коп. - суму заборгованості.
У відповіді на претензію (а.с. 46) відповідач 16.01.2009 р. за № 52-16/70 повідомив позивача, що претензія розглянута але відмовив у задоволенні позову у зв’язку з відсутністю у нього на даний час грошових коштів для погашення заборгованості, що є наслідком світової фінансової кризи.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно до положень статті 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто.
У зв’язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, правомірно вимагає стягнення з боржника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с. 47).
Рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам та обставинам справи і при його винесенні судом не було порушено норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування з підстав, вказаних скаржником в апеляційній скарзі.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009 р. у справі № 2/60-09 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
21.07.2009 р.