519/875/14-ц

2/519/21/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2016 року м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Котова В.Г.,

при секретарі – Слісаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ПАТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк” про розірвання угоди про надання кредиту та договору банківського рахунку,

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Южного міського суду Одеської області з позовом, який уточнив в судовому засіданні, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2881,43 доларів США (що складає 45411,33 гривень за курсом 15.76 гривень відповідно до службового розпорядження НБУ від 18.12.2014 року), яка складається з наступного: 1859,88 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 657,70 доларів США- заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 42, 48 доларів США - штраф (фіксована частина), 321,37 доларів США - штраф (процентна складова), мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 13.09.2007 року відповідач 13.09.2007 року отримав кредит у розмірі 2000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2. п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Позивач свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.6.5 Умов надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.6.6 Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п.8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором б/н від 13.09.2007 року, станом на 30.05.2014 року відповідач має заборгованість у розмірі 2881,43 доларів США, яка складається з наступного: 1859,88 доларів США (3580,18 – 1720,30) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 657,70 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом та відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи становлять: 42,48 доларів США - штраф (фіксована частина), 321,37 доларів США - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

ОСОБА_2 звернулася до суду зі зустрічною позовною заявою про розірвання угоди про надання кредиту та розірвання договору банківського рахунку, мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» укладена кредитна угода № б/н від 13.09.2007 року, у формі її заяви до відповідача про надання їй кредиту , відповідно до якої вона отримала кредит в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США. Оскільки вона е була в змозі виплатити зазначений кредит та відсотки по ньому, у зв’язку зі збільшенням в Країні курсу долара США по відношенні до гривні та мала заборгованість перед відповідачем по сплаті кредиту, то банк звертався до Южного міського суду Одеської області в 2011 році з позовом до неї про стягнення заборгованості за даною кредитною угодою №б/н від 13.09.2007 року.

Заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 25.06.2011 року у цивільній справі № 2-444/11 стягнуто з неї на користь ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором № б/н від 13.09.2007 року 33220 гривень заборгованості, з якої: 1989, 60 доларів США -заборгованість за кредитом, 1720, 30 доларів США - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 200 доларів США- сума заборгованості по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, 62, 74 доларів США- штраф (фіксована частина), 195, 50 доларів США - штраф (процентна складова).

На підставі вищевказаного рішення Южним міським судом Одеської області виданий 08.07.2011 року виконавчий лист від 06.07.2011 року та ВДВС відкрите виконавче провадження.

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату боржника №31421137 від 02.10.2013 року заступника начальника ВДВС Южненського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_3 звернено стягнення суми заборгованості на її заробітну плату, з якої проводяться відрахування ПАТ КБ «Приватбанк» на погашення заборгованості по цей час. Фактично кредитний договір між сторонами не укладався, а була від неї тільки заява про отримання кредиту в сумі 2000 доларів США. Даною заявою не передбачалися умови отримання кредиту та вся інші реквізити, які повинні міститися у договорі, не передбачений строк на який укладається договір та умови його розірвання, відповідальність сторін. Умови та правила надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» не можуть вважатися кредитним договором, так як не відповідають умовам кредитного договору та не підписані сторонами, а підписані тільки головою правління банку. Її підпис відсутній. У зв’язку з тим, що відповідно до угоди про надання банківського кредиту з неї вже проведено стягнення заборгованості в судовому порядку сум заборгованості, угода від 13.09.2007 року про надання кредиту, яка укладена між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» підлягає розірванню. Вона неодноразово зверталася в ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» з письмовими заявами про розірвання угоди про надання кредиту від 13.09.2007 року та розірванню договір банківського рахунку на банківській картці «Gold Card» № 4149625323020923 від 13.09.2007 року, але відповідач відмовляється в добровільному порядку розірвати дану угоду та розірвати договір банківського рахунку на банківській картці «Gold Card» № 4149625323020923 від 13.09.2007 року. В даний час по цій картці не проводяться банківські операції, але відповідач нараховує їй платежі за обслуговування даної банківської картки, що є незаконно.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу за відсутністю представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи, надав письмові заперечення на зустрічний позов, згідно яких просить у задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі, оскільки відсутність грошових коштів для погашення заборгованості за кредитним договором не є підставою для розірвання кредитного договору та не звільняє позивача від відповідальності за виконання умов кредитного договору.

В судове засідання відповідач не з’явився, повідомлявся належним чином, причина неявки до суду не відома, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

В судовому засіданні представник відповідача первісний позов не визнав, просив відмовити в повному обсязі, надав письмові заперечення, та просив зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши представника відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у позові Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про розірвання угоди про надання кредиту та розірвання договору банківського рахунку задовільнити в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що 13.09.2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», назва якого змінена на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» укладена кредитна угода № б/н від 13.09.2007 року у формі її заяви про надання кредиту в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США зі сплатою процентів по кредиту в розмірі 1,6 % щомісячно або 19,2 % річних, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з угодою у повному обсязі.

Згідно з п. 6 заяви про надання кредиту ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 2000 доларів США зі сплатою процентів по кредиту в розмірі 1,6 % щомісячно або 19,2 % щорічно.

Заявою про надання кредиту не обумовлено на який термін надається кредит, умови отримання кредиту та всі інші реквізити, які повинні міститися у договорі, не передбачений строк на який укладається договір та умови його розірвання, відповідальність сторін, та які додатки додаються до заяви про надання кредиту.

«Умови та правила надання банківських послуг» ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», не можуть вважитися кредитним договором у справі та позивач не може на них посилатися як на доказ, у зв’язку з тим, що дані «Умови та правила надання банківських послуг» не підписані відповідачкою ОСОБА_2 як стороною й не є складовою самої кредитної угоди та не вбачається, що вони були з нею узгоджені позивачем, що суперечить вимогам ст. 626, 628, 638,1054 ЦК України. Також, з наданих позивачем «Умов та правил надання банківських послуг» не вбачається, що саме з цими «Умовами та правилами надання банківських послуг» була ознайомлена відповідачка та що саме ці умови були до неї доведені позивачем, що вона погодилася з даними умовами отримання кредиту. Також, відсутня дата складання «Умов та правил надання банківських послуг» та дата коли дані умови і правила були доведені до відома відповідачки. В угоді від 13.09.2007 року про надання банківського кредиту ОСОБА_2 відсутні посилання, що «Умови та правила надання банківських послуг» є невід’ємною частиною кредитної угоди та прилучені до даної кредитної угоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 626 ЦК України до договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 25.06.2011 року у цивільній справі № 2-444/11 за позовом ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» стягнуто з неї на користь ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором № б/н від 13.09.2007 року 33220 гривень заборгованості, з якої: 1989, 60 доларів США - заборгованість за кредитом, 1720, 30 доларів США - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 200 доларів США- сума заборгованості по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, 62, 74 доларів США- штраф (фіксована частина), 195, 50 доларів США - штраф (процентна складова). Сума стягнутих з неї процентів та штрафних санкцій перевищує розмір тіла кредиту.

Заочне рішення суду від 25.06.2011 року ОСОБА_1 не оскаржено.

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату боржника № 31421137 від 02.10.2013 року заступника начальника відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_3 звернено стягнення суми заборгованості на заробітну плату ОСОБА_1, з якої проводилися відрахування в рахунок погашення стягнутої заочним рішенням суду заборгованості.

В 2008 році ОСОБА_1 сплатила самостійно ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» грошові кошти за кредитною заявою № б/н від 13.09.2007 року : 09.01.2008 року - 41,33 долари США, 01.02.2008 року - 40 доларів США, нерозбірлива дата на квитанції - 750 гривень, 22.05.2008 року - 100 гривень, 25.05.2008 року - 100 гривень, 27.05.2008 року - 150 доларів США, та 200 доларів США, 01.03.2008 року - 145 доларів США, 21.05.2008 року - 200 гривень, 17.04.2008 року - 140 гривень, 16.05.2008 року - 436. 50 гривень, 14.12.2008 року - 40 доларів США, 17.03.2008 року - 40 гривень, А усього ОСОБА_2 сплачено особисто позивачу - 616. 33 доларів США та 1766, 50 гривень, які позивач не зазначив в своєму позові.

Згідно розрахунку державного виконавця № 6-3/25/8182 від 16.12.2015 року станом на 06.08.2015 року позивачу була погашена в повному обсязі сума стягнутих з ОСОБА_1 коштів та здійснена ОСОБА_1 переплата стягнутих з неї коштів в розмірі 4340, 92 гривень.

Постановою державного виконавця ВП № 31421137 від 04.12.2015 року виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів на користь ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» закрите, у зв’язку з виконанням нею заочного рішення суду від 25.06.2011 року у цивільній справі № 2-444/11 в повному обсязі.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, обумовлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заявою про надання кредиту від 13.09.2007 року строк погашення кредиту відповідачкою сторонами не обумовлений. Як не обумовлено порядок стягнення процентів та штрафних санкцій з відповідачки при наявності рішення суду про стягнення заборгованості за кредитною угодою.

Позивач не надав суду доказів, що він звертався до відповідачки з вимогою про погашення заборгованості за кредитною угодою та з вимогою про погашення процентів і штрафних санкцій після стягнення з позивачки заборгованості за кредитною угодою заочним рішенням суду.

Позивач не надав суду доказів щодо зменшення розміру тіла кредиту, з якого позивач нараховував проценти, у зв’язку з частковим погашенням відповідачкою заборгованості по кредиту.

Не підлягають стягненню з відповідачки заявлені позивачем 657,70 доларів США- заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 42,48 доларів США - штраф (фіксована частина), 321,37 доларів США - штраф (процентна складова, у зв’язку з тим що заявою про надання кредиту ОСОБА_1 не передбачено стягнення штрафу з відповідачки та позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення штрафу та пені. Про поновлення строку позовної давності позивач до суду з заявою не звертався.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом, згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, що з ОСОБА_4 вже стягнуті та сплачені почивачу кошти, розмір яких перевищує вдвічі розмір тіла кредиту.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідачки 1859, 88 доларів США- заборгованість по процентам за користування кредитом, у зв’язку з тим, що заявою про надання кредиту ОСОБА_1 не обумовлено на який термін надається кредит, умови отримання кредиту, не передбачений строк на який укладається угода, умови її розірвання, умови стягнення процентів та відповідальність сторін.

Позивачем нараховані проценти з розміру тіла кредиту без врахування сплачених відповідачкою сум заборгованості, тобто, без врахування розміру тіла кредиту - 1989, 60 доларів США, який зменшувався при погашені заборгованості та без врахування , що заявою про надання кредиту не передбачено стягнення процентів після постановлення судом рішення щодо стягнення заборгованості.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не надав суду доказів, що після стягнення з відповідачки заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 25.06.2011 року у цивільній справі № 2-444/11

заборгованості за кредитом, позивач вживав дієвих заходів щодо стягнення з відповідачки стягнутих коштів.

Відповідно до розрахунку державного виконавця № 6-3/25/8182 від 16.12.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 31421137, перше зарахування стягнутих з ОСОБА_4 коштів на користь позивача здійснено тільки в листопаді 2013 року. На протязі з червня 2011 року по листопад 2013 року позивач не приймав належних заходів щодо стягнення з відповідачки суми заборгованості. Тобто, має місце прострочення кредитора за даний період, за який проценти взагалі не стягуються.

Відповідно до ч.1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Відповідно до ч.2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ч.4 ст. 613 ЦК України боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, які викладені ОСОБА_1А у зустрічному позові суд виходить з наступних обставин:

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 25.06.2011 року у цивільній справі № 2-444/11 за позовом ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» стягнуто з неї на користь ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором № б/н від 13.09.2007 року 33220 гривень заборгованості, з якої: 1989, 60 доларів США - заборгованість за кредитом, 1720, 30 доларів США -сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 200 доларів США- сума заборгованості по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, 62, 74 доларів США- штраф (фіксована частина), 195, 50 доларів США - штраф (процентна складова).

Згідно розрахунку державного виконавця № 6-3/25/8182 від 16.12.2015 року станом на 06.08.2015 року позивачу була погашена в повному обсязі сума стягнутих з ОСОБА_2 коштів та здійснена ОСОБА_2 переплата стягнутих з неї коштів в розмірі 4340, 92 гривень. Тобто, фактично кредитна угода № б/н від 13.09.2007 року та зобов’язання ОСОБА_2 перед ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» за цією угодою припинено виконанням, проведеним належним чином, а тому відсутні підстави для розірвання даної кредитної угоди.

Виходячи з характеру правовідносин сторін, які регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України (Кредит), змісту норм статей 598 - 599 та статті 653 ЦК України законодавець розрізняє поняття "розірвання договору", з одного боку, і "припинення зобов'язання/договору". Зазначені поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору треба розглядати як один з видів припинення договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час розгляду даної справи відсутні підстави для розірвання кредитної угоди № б/н від 13.09.2007 року, оскільки дана кредитна угода припинена її виконанням.

ОСОБА_2 неодноразово з 16 березня 2012 року зверталася в ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» з письмовими заявами про розірвання договору банківського рахунку від 13.09.2007 року на банківській картці «Gold Card» № 4149625323020923 від 13.09.2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», оскільки вона не користується даним рахунком та даної банківською карткою. Але ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» в супереч вимогам ст. 1075 ЦК України відмовився розірвати договір банківського рахунку від 13.09.2007 року на банківській картці «Gold Card» № 4149625323020923 від 13.09.2007 року.

Згідно ч.1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Таким чином, підлягає розірванню договір банківського рахунку від 13.09.2007 року на банківській картці «Gold Card» № 4149625323020923 від 13.09.2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», розірвати кредитну угоду №б/н від 13.09.2007 року, яка укладена між ОСОБА_1 та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» та стягнути з ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 243,60 грн.

Керуючись, ст. 10, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.258, 267, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 613, 625, 626, 628,638, 1050, 1054, 1055, 1075 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви представника ПАТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк” про розірвання угоди про надання кредиту та договору банківського рахунку – задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір банківського рахунку від 13.09.2007 року на банківській картці «Gold Card» №4149625323020923 від 13.09.2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк».

Розірвати кредитну угоду №б/н від 13.09.2007 року, яка укладена між ОСОБА_1 та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк».

Стягнути з ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк – з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення – з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Южного міського суду

Одеської області ОСОБА_5