Судове рішення #5550107

Справа № 2а-34

2009 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    30 липня  2009 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого  судді                                                                             Леонідової О.В.

при секретарі                                                                                              Лагоді Л.Б.,  

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Широке адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій протиправними  та зобов`язання здійснити виплату підвищення пенсії за віком як дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач  7 травня  2009р. звернувся до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що він має статус «дитина війни», однак відповідач не підвищує йому пенсію згідно закону, змінивши та уточнивши позовні вимоги просив поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов`язати перерахувати та виплатити щомісячну  соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2009р., та нараховувати  щомісячну соціальну допомогу згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в подальшому при виплаті пенсії (а.с. 46). В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених в позові.

     Відповідач проти позову заперечує,  надав листа про розгляд  справи без їх участі (а.с. 27, 51). В наданих суду письмових  запереченнях  відповідач вважає, що для підвищення пенсії дітям війни не можна застосовувати норми ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, посилаючись на Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Постанову КМУ від 28.05.2008р. № 530, відсутність бюджетних асигнувань, на пропущення позивачем  встановленого ст. 99 КАСУ  строку для звернення до адміністративного суду, просить відмовити в позові (а.с. 18-20).

    Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті  1 Закону України № 2195-1У “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року , та має статус “дитини війни” що підтверджується посвідченням (а.с. 6-7).

    Згідно ст. 6 Закону України № 2195-1У дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

    Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-1У. Законом України  від 22 березня 2006р. № 3367-1У “Про внесення змін до ЗУ “Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни та виключено п. 17 ст. 77 зазначеного закону, ці зміни набули чинності з 2 квітня 2006 року, тобто відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.

    Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом України погоджений  Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

    Але Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії “дітям війни”, що у свою чергу виключало можливість її збільшення.

    Вимоги про донарахування та виплату надбавки до пенсії у 2006 році не грунтуються на законі, крім того, позивач, змінивши і уточнивши позовні вимоги, виключив вимоги про здійснення перерахунку підвищення пенсії  за 2006 рік, що є правом позивача згідно ст. 51 КАСУ.

    Щодо вимог по виплатам за 2007 рік слід зазначити, що дію ст. 6 Закону України № 2195-1У на 2007 р. було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня  2006 року “Про державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення  до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється  дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 9-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195-1У.

    Отже, відповідач повинний був зробити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007р. відсутні.

    Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, суд вважає, що для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком, тому заперечення відповідача з цього приводу не приймаються судом.

    Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.  

    Відповідно до ч. 3  ст.  62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п`ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

    Отже, відповідач  повинен був підвищити пенсію, починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:

    -    за липень – (( 406 грн. + 1 %) х 30%) : 31 х 23 дня = 91, 27 грн.,

•   -     за серпень-вересень (( 406 грн. + 1%) х 30%) х 2 міс. = 123, 02 х 2 = 246, 04 грн.,

•   -     за жовтень – грудень (( 411 грн. + 1%) х 30 % х 3 міс. = 124, 53 х 3 міс = 373, 59 грн.

Всього за 2007 рік необхідно було донарахувати 710, 90 грн.

    Щодо вимог по виплатам за 2008 рік  суд вважає, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

    Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 6 Закону України № 2195-1У викладено в наступній редакції: “дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни…”, що відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” становить підвищення на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008р. були відсутні, оскільки позивачу пенсія сплачувалась у збільшеному розмірі у січні – березні 2008р. на 47 грн., а в квітні – на 48, 10 грн. щомісячно (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

    Однак Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо викладення положень ст. 6 Закону України № 2195-1У в новій редакції.

    Ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений в наступному розмірі: з 1 січня – 470 грн, з 1 квітня – 482 грн, з 1 жовтня – 498 грн.

    Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону, починаючи з 22 травня по 31 грудня 2008 р. в наступних розмірах:

•   -     травень – (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 46, 55 грн.,

•   -     червень – 481 грн. х 30% = 144, 3 грн.,

•   -     липень-вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6 х 3 = 433, 8 грн.,

•   -     жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х 3 міс. =  149,40 х 3 = 448, 2 грн.

Всього за 2008 рік необхідно було донарахувати 1072, 85 грн.

Обгрунтованими є і вимоги щодо підвищення пенсії і за період з січня по червень  2009 року , оскільки вищенаведені положення закону мають юридичну силу та не були призупинені.

    Відповідно до вимог ст. 54 ЗУ “Про Державний бюджет на 2009 рік” № 835 від 26.12.2008р. у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, цей розмір складає 498 грн.

Таким чином, під час розрахунку за період з 01.01.2009 по 30.06.2009 необхідно застосовувати вищезазначений розмір. Тоді, розмір підвищення пенсії позивача як “дитини війни” буде наступний:

січень – червень: (498 грн. х 30%) х 6 міс = 1344, 6 грн.

Із наданих суду розпоряджень та довідок слідує, що в 2007р. взагалі позивачеві не підвищувалась пенсія як дитині війни, в 2008р. та з 01.01.2009 по 30.06.2009 проводилось підвищення в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с. 27-41, 48-49), отже позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо відмови у здійснення перерахунку та виплати підвищення пенсії  позивачеві згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р., з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р.,  з 1 січня 2009р. по 30 червня 2009р.  в розмірі 30 відсотків пенсії за віком  неправомірною та зобов`язання відповідача здійснити зазначений перерахунок та виплату є обгрунтованими.

Заперечення  відповідача  про відсутність коштів в бюджеті на виплату підвищення пенсії дітям війни  судом не приймаються до уваги, так як реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань. Неправомірним є застосування в 2008р. та 2009 р.  відповідачем Постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530, так як з 22.05.2008р. відновлена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, закон має вищу юридичну силу.

Із змісту позовних вимог вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується дії територіального управління  Пенсійного Фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

Щодо строку звернення до суду слід зазначити, що в позовній заяві позивач вказує, що про факт порушення прав він дізнався після висвітлення зазначених подій у пресі лише в березні 2009 р., про існування “Конституційного вісника” він раніше не знав взагалі. В судовому засіданні позивач та його представник зазначали саме цю причину пропуску встановленого строку.

    У відповідності до ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    В запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленного законом річного строку, наполягає на відмові в задоволенні позову з цих причин.

    Відповідно до ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

    З огляду на вищевикладене, враховуючи, що про існування вищезазначених нормативно-правових актів позивач мав можливість дізнатись з моменту їх опублікування, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2007 по 09.07.2007 та з 01.01.2008 по 22.05.2008 за їх безпідставністю та необгрунтованістю, а в період з 09.07.2007 по 31.12.2007р.  за пропуском строку.

     

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання  відповідача в подальшому на майбутнє нараховувати пенсію згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, так як з огляду на положення ст. 2. КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб з боку органів державної влади. Отже, вирішення питання про вірогідне майбутнє порушення прав, свобод та інтересів фізичної особи не може бути здійснене судом.

Заявлені позивачем вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання перерахунку та виплаті підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей войни” та  ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в період з  22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 30.06.2009р.  в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком є обгрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням сум, які були виплачені за цей період.

    Відповідно до ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей войни”, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 11, 22, 71, 86,   99, 100, 159, 161, 167  КАСУ,

П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій протиправними  та зобов`язання здійснити виплату підвищення пенсії за віком як дитині війни задовольнити частково.

    Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті як дитині війни підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком в період з  22.05.2008р. по 31.12. 2008р. та з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. неправомірними.

    Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1,  як особі, що має статус дитини війни  підвищення пенсії на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей войни” та  ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в період з  22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 30.06.2009р.  в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням сум, які були виплачені за цей період.

    В решті позову відмовити.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції  в 10-денний строк з дня її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня  проголошення постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2009 року.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація