Судове рішення #5552173
Справа №01-292\08

Справа №01-292\08              Категорія:       ч.2 ст.296 КК України

Головуючий в суді першої інстанції           Саламон О.Б.

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

" 06" серпня 2008 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                        Саламон О.Б.

при секретарях                              Панасюк А.Р., Журко Г.М.

з участю прокурора                      Галюка І.В.

потерпілого                                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1.ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який не працює, з середньою освітою, не одруженого, проживає по АДРЕСА_1, судимого 19 листопада 2007 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Підсудний ОСОБА_1., маючи непогашену та не зняту в установленому законом порядку судимість, під час іспитового строку за попередньою змовою групою осіб грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, за таких обставин.

15 січня 2008 року близько 21:00 год. ОСОБА_1. за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, перебуваючи біля буд. № 63 - А по пр - ту Маяковського у м. Києві, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яке виразилося в тому, що ОСОБА_1. підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_2 та безпричинно почав висловлюватися нецензурною лайкою, а ОСОБА_3. умисно наніс удар кулаком правої руки в праве око, чим завдав фізичного болю. ОСОБА_2. з метою уникнення подальшого застосування сили з боку зазначених вище осіб побіг в бік зупинки громадського транспорту „Мікрорайон № 9", що знаходиться по пр - ту Маяковського у м. Києві, де зупинив маршрутне таксі № 34 та забіг в салон, після чого останні, переслідуючи ОСОБА_2, також зайшли до салону вище вказаного маршрутного таксі, де на той час перебував потерпілий. ОСОБА_1., продовжуючи свої злочинні дії, грубо порушуючи громадський порядок, перебуваючи в салоні таксі, наніс потерпілому кулаком руки удар в обличчя, після чого почергово нанесли не менше 15 ударів кулаками обох рук в обличчя та по голові, чим заподіяли тілесні ушкодження.

Згідно з висновками судово - медичної експертизи №30д від 14 лютого 2008 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою м"яких тканин обох повік правого ока із синцем, синця нижньої повіки лівого ока, забою м"яких тканин спинки носу, крововиливу слизової оболонки нижньої губи, сколу коронки 1 зубу верхньої щелепи зліва, забою м"яких тканин із синцем тильної поверхні 4 пальця лівої кисті. Виявлені тілесні ушкодження спричинені тупими предметами і тягнуть розлад здоров"я на строк понад 6, але не менше ніж 21 день і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. винним себе визнав в повному обсязі, щиро кається, при цьому підтвердив факт вчинення злочину за попередньою змовою та пояснив, що під час вживання разом з з ОСОБА_3 у під"їзді буд. № 63 - А по пр - ту Маяковського у м. Києві пива, з ліфту вийшов раніше невідомий їм хлопець та попрямував на вихід з під'їзду, при цьому не закривши за собою двері. Вони йому зробили зауваження, на що він не відреагував. Вони вийшли за ним та, наздогнавши, почали розмовляти з приводу того, чому той не закрив двері. Після цього хлопець підійшов до свого знайомого, який був з дівчиною, та сховався за ними. Згодом, поблизу зупинки громадського транспорту вони знову наздогнали хлопця нецензурно висловлюючись на його адресу, чим відповів і хлопець. Його, ОСОБА_1, це розгнівало і він намагався нанести удар, однак хлопець відхилився, після чого ОСОБА_3 з іншого боку ниніс хлопцю кулаком удар в праве око. Хлопець, вирвавшись від них, побіг до зупинки транспортного засобу, де зупинив маршрутне таксі та забіг до нього, при цьому він, ОСОБА_1., з ОСОБА_3 також зайшли за хлопцем та, намагаючись витягнути останнього з маршрутки, він, ОСОБА_1., наніс йому удар кулаком в обличчя. Витягнути хлопця не вдалося, тому вони почергово почали наносити удари кулаками по обличчю, голові та рукам, так як він ними прикривав своє обличчя та голову. Після побиття вони вийшли з маршрутки, а хлопець поїхав далі.

Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

В судовому засіданні на обговорення поставлено питання про недоцільність дослідження інших доказів у справі, а саме: показань потерпілого, свідків, всіх матеріалів справи, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позицій підсудного.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння цих обставин, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, яка повністю підтверджується та доведена наявністю об'єктивних та допустимих зібраних у кримінальній справі доказів, дослідження яких відповідно до ст. 299, 3011 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_1 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, доведена. Судом кваліфікуються дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 296 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину - злочин середньої тяжкості; особу винного - його молодий вік, на обліку у лікаря - психіатра та за даними облікової документації під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом не перебуває, без визначеного роду занять, раніше судимий, при цьому злочин вчинив під час іспитового строку, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

На підставі довідки, наданої заступником начальника Деснянського РВКВІ м. Києва - О.В. Барбоном. ОСОБА_1., якого засуджено 19 листопада 2007 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190, ст. 75 КК України на 1 рік обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, перебуває на обліку з 17 грудня 2007 року. Під час відбування іспитового строку ОСОБА_1. обов'язки, покладені на нього судом, не виконував, при цьому будучи ознайомлений з порядком та умовами відбування іспитового строку, незважаючи на виклики - до інспекції не з"являвся.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об'єктивних та суб'єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші вище зазначені обставини справи, в тому числі і те, що підсудний ОСОБА_1. раніше судимий Деснянським районним судом м. Києва, однак висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, новий злочин вчинив під час іспитового строку, тому суд дійшов висновку про обрання йому покарання у вигляді позбавлення волі, яке він має відбувати в ізоляції від суспільства, і призначає покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, повністю приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2. була заподіяна матеріальна шкода. Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого про стягнення 700 грн. підлягають на підставі ст. 1166 ЦК України задоволенню в повному обсязі.

Доводи про спричинення моральної шкоди потерпілий пов"язує з душевними стражданнями, яких він зазнав у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_1. обмеженні його, потерпілого, у реалізації своїх уподобань і бажань, порушенні нормальних життєвих зв'язків, додаткових зусиллях для відновлення здоровая. При цьому для відновлення ушкодження здоров*'я знадобилася термінова госпіталізація до лікарні, де потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд, враховуючи тяжкість нанесених тілесних ушкоджень, пережитий фізичний, моральний і душевний біль, який полягає у занепокоєнні, нервуваннях, душевних хвилюваннях, яких він зазнав при нанесенні тілесних ушкоджень, дійшов висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання за цим вироком ОСОБА_1 повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 19 листопада 2007 року, виходячи із співвідношення 1 день позбавлення волі відповідає 2 дням обмеження волі, і остаточно визначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з 05 червня 2008 року. Зарахувати в строк відбування покарання час утримання в ІТТ з 04 червня по 05 червня 2008 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити без зміни - утримання під вартою у Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди 700 грн. та 500 грн. відповідно.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація