Єдиний унікальний номер 234/12543/13-к Номер провадження 11-кп/775/660/2014
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2014 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Васильєва О.П.
суддів Чепура О.М., Гладуна В.Р.
за участю секретаря Волошиной К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок судді Краматорського міського суду Донецької області від 22 січня 2014 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого ПП «СІВ» двірником, який мешкає за адресою: м. Краматорськ, вул. Карпинського, 13-12, раніше судимого: 23.08.2013 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.
визнано винним та призначено покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст.190 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточно покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
Встановив:
Судом першої інстанції встановлено , що 09.06.2013р. року приблизно о 04 годині ОСОБА_2 знаходився біля будинку 17 , розташованому по вул. Карпинського в м. Краматорську Донецької області. Проходячи біля вказаного будинку, у ОСОБА_2 виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до приміщення.
Реалізуючи свій злочинний намір, в цей же день, 09.06.2013 року, приблизно о 04 годині 15 хвилин, ОСОБА_2, скориставшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою принесеного із собою молотка розбив стіну вищевказаного гаражу, після чого через виниклий пролом у стіні, проник до гаражу, що є іншим приміщенням ОСОБА_3, звідки таємно, умисно , з корисливих мотивів, з проникненням в інше приміщення, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3, а саме :
- пристрій для вигину труб, вартістю 80 грн.;
- ручну тачку, вартістю 94 грн. 55 коп.;
- ручну кувалду, масою 16 кг, вартістю 57 грн.17 коп.;
- ручну кувалду, масою 8 кг., вартістю 58 грн. ЗО коп.;
- гільйотина механічні для різки металу, вартістю 153 грн. 60 коп.;
- молоток з дерев’яною ручкою, розмір ударної частини 35x125 мм, вартістю 13 грн.40 коп.;
- молоток з дерев’яною ручкою, розмір ударної частини 40x115 мм, вартістю 13 грн.40 коп.;
- молоток з дерев’яною ручкою, вартістю 32 грн.43 коп.;
- ключі розвідні (1,2,3) розміру, вартістю 137 грн.61 коп.;
- комплект гайкових ключів у кількості 15 штук, загальною вартістю 99 грн.96 коп.;
- комплект гайкових ключів у кількості 15 штук, загальною вартістю 42 грн. 70 коп.;
- металобрухт масою 97 кг, вартістю 1 грн. 60 коп. за 1 кілограм, загальною вартістю 155 грн. 20 коп.
- компресор із холодильника «Снайге» вартістю 653 грн. 34 коп.;
- металеві тиски, вартістю 134 грн.44 коп.;
- металеву лебідку , вартістю 220 грн. 96 коп.,
після чого з місця скоєння правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши матеріальний збиток ОСОБА_3 на загальну суму 1947 грн.06 коп.
Крім того, 13.06.2013 року , приблизно о 02 годині ОСОБА_2, через пролом у стіні проник до приміщення гаражу, розташованого за адресою м. Краматорськ вул. Карпинського, 17, звідки таємно, умисно, повторно, із корисливих мотивів викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3, а саме :
чавунну ванну, вартістю 304 грн.;
пластиковий човен «Дельфін», вартістю 640 грн.;
електричний двигун, потужністю 1,5 квт, вартістю 306 грн. 40 коп.;
металевий автомобільний багажник, вартістю 111 грн. 97 коп., після чого з місця скоєння правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши матеріальний збиток ОСОБА_3 на загальну суму 1362 грн.37 коп.
Крім того, 17.06.2013 року, приблизно о 03 годині ОСОБА_2, умисно попросивши знайомого ОСОБА_4, допомогти йому , не повідомивши останнього, про свій злочинний намір, через незаперті ворота проник до приміщення гаражу, що є іншим приміщенням, розташованого за адресою вул. Карпинського 17 у м. краматорську , звідки таємно, умисно, повторно із корисливих мотивів викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3, а саме:
- металевий верстак, вартістю 730 грн. 60 коп., після чого з місця скоєння правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_3 шкоду на суму 730 грн. 60 коп.
Крім того, 15.09.2013 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 маючи намір на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, умовив ОСОБА_5 подзвонити по об’яві у газеті будь-якому покупцю ноутбуку та пояснити йому, що ОСОБА_2 оформить розстрочку на своє ім’я на придбання ноутбука після чого продасть за готівку покупцю. При цьому ОСОБА_2 достовірно усвідомлював, що ніякої розстрочки він не візьме, так як він не має такої фінансової можливості.
15.09.2013 року приблизно о 15 годині ОСОБА_5, яка не знала про злочинний намір останнього, домовилась по телефону про зустріч ОСОБА_2 з покупцем ОСОБА_6 в приміщенні магазину «Комфі», розташованому в торговому центрі «Амстор» по вулиці Маяковського 1-М, м. Краматорськ. Реалізуючи свій злочинний намір , направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами, що належать ОСОБА_6, ОСОБА_1С, пояснив, що дійсно має змогу узяти у розстрочку ноутбук та продати ОСОБА_6 за меншу суму. ОСОБА_6 повіривши переконанням ОСОБА_2, 15.09.2013 року приблизно о 19 годині добровільно вніс грошові кошти в готівковій формі в термінал самообслуговування, розташованому в ТЦ «Амстор» по вул. Маяковського 1-М м. Краматорська у розмірі 600 грн. на рахунок банківської карти ПАТ «ПриватБанк» № 5211537447324364 на ім’я ОСОБА_1, будучи упевненим, що гроші перераховані у якості початкового внеску для оформлення розстрочки на придбання ноутбуку. Тим самим ОСОБА_2, діючи умисно, повторно , з корисливих мотивів, шляхом обману, заволодів грошовими коштами у розмірі 600 грн., що належать ОСОБА_6, розпорядившись ними на власний розсуд. У результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно матеріальну шкоду на суму 600 грн.
На вказаний вирок обвинуваченим ОСОБА_2 подано апеляцію в якій вони, не оскаржуючи встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення ,просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання. Вважає , що суд першої інстанції безпідставно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 190 КК України , як вчинені повторно , оскільки це суперечить ст.32 КК України. Звертає увагу на те ,що він чистосердне розкаявся у вчиненому злочині та повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень , позитивно характеризується за місцем проживання та роботи , страждає хронічними захворюваннями ,мешкає разом зі своєю бабусею , яка потребує його допомоги . Вказує на те , що він має два несплачених кредити ,гроші по яким він брав на лікування бабусі та для свого лікування. Просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання і , застосовуючи вимоги ст.ст.66,69 КК України призначити йому більш м’яке покарання , а на підставі ст.75-79 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції необхідно залишити без змін, за наступних обставин.
Так ,зі змісту апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається що він не оскаржують встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення , однак вважає , що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про наявність в його діях кваліфікуючої ознаки повторності та кваліфікував їх за ч.2 ст. 190 КК України.
Апеляційний суд вважає ,що вищевказані доводи ОСОБА_1 не основані на законі , оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.32 КК України Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках,
передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
В примітки до ст. 185 КК України вказано , що у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187,262 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 вчинив шахрайство стосовно потерпілого
ОСОБА_6 ,вже після того як раніше вчинив крадіжку майна ,яке належало ОСОБА_3
В доповненні к апеляції ОСОБА_1 також вказав на те , що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та прийшов до неправильного висновку про те ,що він вчинив шахрайство стосовно потерпілого ОСОБА_6 , оскільки він такого кримінального правопорушення не вчиняв.
Апеляційний суд вважає , що вищевказані доводи обвинуваченого ОСОБА_1 не спростовують висновки суду першої інстанції про те , що він заволодів майном потерпілого ОСОБА_6 шляхом обману заподіяв матеріальну шкоду на суму 600 грн.
Вищевказані доводи обвинуваченого ОСОБА_1 спростовуються протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 , протоколом огляду предметів від 25 вересня 2013 року у відповідності до якого було вилучено пластикову картку «ПриватБанка та роздруківку розрахунку ,з якою вбачається ,що 15.09.2013 року ОСОБА_6 вніс грошові кошти в готівковій формі в термінал самообслуговування, розташований в ТЦ «Амстор» по вул. Маяковського 1-М м. Краматорська у розмірі 600 грн. на рахунок банківської карти ПАТ «ПриватБанк» № 5211537447324364 на ім’я ОСОБА_1, будучи упевненим, що гроші перераховані у якості початкового внеску для оформлення розстрочки на придбання ноутбуку.
Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.65 КК України , враховуючи тяжкість вчиненого злочину, обставини що пом'якшують покарання ,обставини вчинення злочину та його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем мешкання ,прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі .
Згідно зі ст. 66 КК України суд першої інстанції визнав обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 повне визнання вини та щире каяття у вчиненому злочині.
Апеляційний суд приймає до уваги те ,що обвинувачений ОСОБА_1 працює на ПП «СІВ» двірником і позитивно характеризується за місцем роботи ,наявність кредитного договору від 12.08.2013 року та стан здоров’я обвинуваченого.
Разом з тим ,суд приймає до уваги заперечення на апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 ,яке подано потерпілим ОСОБА_3, ,який просить залишити вирок суду без змін ,оскільки обвинувачений до теперішнього часу не відшкодував йому шкоду заподіяну внаслідок вчиненого злочину.
Враховуючи наведене ,апеляційний суд вважає , що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах , передбачених санкціями ч.3ст.185, ч.2 ст.190 КК України.
Апеляційний суд вважає ,що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставах ст.75 КК України ,оскільки виправлення обвинуваченого можливо тільки під час реального відбування покарання.
Враховуючи наведене , апеляційний суд вважає , що апеляція обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню , а вирок суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 411, 413, 419 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок судді Краматорського міського суду Донецької області від 22 січня 2014 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Судді: