Справа № 2-1208-2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2009 року Староміський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого судді Татаурової І.М.,

при секретарі Сускові А.О.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу господарських будівель та земельної ділянки дійсними та визнання права власності на придбане нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу господарських будівель та земельної ділянки дійсними та визнання права власності на придбане нерухоме майно. Мотивує свої вимоги тим, що 20.05.2009 р. позивач уклав з відповідачем у простій письмовій формі договір купівлі-продажу господарських будівель та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач розрахувався з відповідачем, який отримав готівкою 58 000,00 грн. та, в свою чергу, передав покупцеві ключі від господарських будівель та документацію до проданого ним майна – державний акт на земельну ділянку, технічний паспорт. Позивач фактично вступив у володіння та користування як господарськими будівлями так і земельною ділянкою. Договір купівлі-продажу мав бути посвідченим нотаріально, але відповідач ухиляється від своїх обіцянок піти до нотаріуса. Така поведінка відповідача порушує права позивача, оскільки останній не може фактично скористатись своїми правами власника, а саме зареєструвати право власності в БТІ, замовити виготовлення на своє ім’я державного акту на землю. Просить суд визнати договори купівлі-продажу господарських будівель та земельної ділянки дійсними та визнати право власності на придбане нерухоме майно, що по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали за обставин, викладених у ньому, просили його задовольнити.

Відповідач визнав пред’явлений до нього позов, не заперечив фактичних обставин, не заперечив проти задоволення позову. Зауважив, що він від прав третіх осіб вільний, що земля та нерухомість, продані ним позивачеві під заставою та арештом не перебувають, їх адреса як юридична не використовується.

Вислухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу господарських будівель та земельної ділянки дійсним та визнання права власності на придбане нерухоме майно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що рішенням Староміського райсуду м. Вінниці від 14.03.1995 р. за відповідачем ОСОБА_3 визнано право особистої власності на 3/16 часток будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 5-6), яке складається з приміщень: кімнати 1-5 площею 10,4 кв.м., тамбура І площею 5,1 кв.м. Крім цього, йому виділено земельну ділянку, розміром 5 соток з краю ділянки справа від будинку. Право власності зареєстровано 28.04.1995 р. в ВО БТІ за реєстровим №10568.

Відповідно до договору довічного утримання від 20.12.2002р. ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 у власність 5/8 частин житлового будинку №2(6) з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 На земельній ділянці розташовані: житловий будинок, цегляний, житловою площею 39,6 кв.м. позначений на плані літерою «А», напівпідвал н/п/А; веранда «а»; тамбур «а1», ганок, козирок; сарай «Б»; погріб «п/Б»; гараж – незак. буд. «Г»; огорожа «1-4. Відчужина частина житлового будинку складається з : коридору 1-1, площею 6,8 кв.м.; кімнати 1-4, житловою площею 18,4кв.м; кухні 1-2, площею 10,8кв.м.; кухні 1-2, площею 10,8кв.м; веранди з ганком ІV, площею 5,5 кв.м; комори ІІ, площею 13,9кв.м.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2008 р. ОСОБА_3 є власником 3/16 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель АДРЕСА_1, яка складається з: житлового будинку цегляного, житловою площею 39,6 кв.м., загальною площею 95,6 кв.м. позначеного на плані літ. «А», напівпідвалу «н/п/А», веранди «а», тамбуру «а 1», ганку, козирка, сарая «Б», льоху «п/Б», огорожі «№1-4» (а.с. 11), зареєстрованого в КП «ВО БТІ» за реєстровим №10568 в реєстровій книзі № 169 від 29.08.2008 р.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, власником його ідеальної частки є ОСОБА_3 (а.с. 12-16.).

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №23187549 від 13.04.2009 р. про предмет позову інформація відсутня (а.с. 17).

Згідно з витягом з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру №АБД-875075 від 20.03.2009 р. ОСОБА_3 має в особистій власності земельну ділянку № 0510137000.03.029.0169 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1, всього земельних угідь 0,1000 га, з них с/г угідь 0,0535, під багаторічними насадженнями 0,0535, про що 20.03.2009 р. отримав державний акт (а.с.18,19).

24.06.2009 р. КП «ВМ БТІ» був сформований витяг з реєстру прав власності на спірне нерухоме майно для його відчуження (а.с.20).

Власник, відповідно ст. 319 ЦК України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Тому сторони у справі у простій письмовій формі уклали 20.05.2009 р. договір купівлі-продажу господарських будівель: сарая «Б», погреба з шиєю «п/Б» та гаража «Г» за 50000,00 грн., які були передані покупцем продавцеві при підписанні даного договору (а.с. 8).

Крім цього, сторони у справі у простій письмовій формі уклали 20.05.2009 р. договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 9) площею 0,0207 га, розташованої по АДРЕСА_1, позначеної рожевим кольором (зоною 1, для відчуження ОСОБА_1.), відповідно до кадастрового плану, виготовленого 01.04.2009р. «Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру» (а.с. 7), за 8000,00 грн., які були передані покупцем продавцеві при підписанні даного договору.

Згідно ст. 220 ч. 2 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до вимог ст.ст. 325, 328 ЦК України суб’єктами права власності є фізичні та юридичні особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 220, 319, 325, 328 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати договори купівлі-продажу господарських будівель від 20 травня 2009 року та земельної ділянки від 20 травня 2009 року – дійсними.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на господарські будівлі позначені на плані БТІ: сарай - літерою «Б», погріб з шиєю - літерами «п/Б» та гараж - літерою. «Г», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0207 га (згідно кадастрового плану земельної ділянки складеного 01.04.2009р., відображена рожевим кольором) у межах згідно з планом, кадастровий номер якої №0510137000:03:029.0169, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: