Судове рішення #5554168

                                                                                                                                                Справа № 2-а-536/2009 рік                                  

ПОСТАНОВА

I М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

             

             03 серпня 2009 року                                                                                                            м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

                                     головуючого – суддi ОСОБА_1,

                                     секретаря – Бойків В.П.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про стягнення доплати до пенсії дітям війни,-

в с т а н о в и в:

     

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячного підвищення пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов’язати останнього здійснити нарахування цього підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити його виплату за 2006-2008 роки сумі 4471,20 грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни. З першого січня 2006 року їй повинно виплачуватись щомісячне підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2006 - 2008 роках їй таке підвищення пенсії не виплачувалось. Вважає, що сума невиплаченого їй щомісячного підвищення пенсії як дитині війни за 2006-2008 роки складає: (4302 + 4809+5793)х30:100 = 4471,20 грн.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав до суду письмові заперечення на позов в яких зазначив, що управління ПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області не виплачувало дітям війни передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у зв’язку з відсутністю коштів у Пенсійному фонді та відсутністю програмного забезпечення, яке б давало можливість проводити відповідні нарахування. Крім того, визначення мінімального розміру пенсії за віком, згідно якого позивачка проводить свої розрахунки, визначено лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому ч.3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Таким чином зазначене визначення мінімального розміру пенсії за віком до обчислення підвищень згідно ст. 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуватись не може.   При визначенні розміру підвищення управління керувалося чинним законодавством, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а також  прийнятою після постановлення Конституційним судом України рішення від 22.05.2008 року Постановою Кабінет Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно з п.8 якої дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 р.- 48,1 грн., з 1 липня 2008 р.- 48,2 грн. та з 1 жовтня 2008 р. – 49,8 грн. Таким чином у 2008 році позивачка отримувала підвищення до пенсії як дитина війни у встановленому розмірі. Крім того, законом встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення даного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. З рішенням Конституційного суду, вона була ознайомлена ще в 2007 році, оскільки дані події були висвітлені у засобах масової інформації, а саме опублікування рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 в офіційному періодичному виданні "Віснику Конституційного Суду України", однак до суду з позовом тоді не зверталася, а звернулася уже після спливу строку позовної давності. Посилаючись на наведені обставини просив в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши інші здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов належить до  часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов’язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Таким чином з 01.01.2008 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були викладені в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Отже, з 22.05.2008 року відновила свою дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, в якій було зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії СС 633593 від 27.10.1998 року, виданого Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а тому на неї поширюються положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 6-8).

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 цього кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Про те, що позивачка ще в 2007 році знала про порушення відповідачем її права на отримання щомісячного підвищення пенсії, вона сама ствердила в судовому засіданні, зазначивши, що про порушення своїх прав їй стало відомо після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року та після висвітлення зазначених подій у пресі та засобах масової інформації.

ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом тільки 10.06.2009 року, тобто вже після пропуску річного строку на звернення до адміністративного суду та не на навела поважних причин його пропуску.

При цьому представник відповідача вказує на факт пропущення позивачкою вказаного строку як на підставу для відмови в задоволенні позову.

При таких обставинах, враховуючи, що позивачка не представила доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску строку звернення до суду з вимогами за період з 01.01.2006 року по 10.06.2008 року, суд приходить до висновку, що її позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають в зв»язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Що стосується вимоги про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови перерахувати та виплатити доплату до пенсії, то суд вважає, що позивачка мала на увазі бездіяльність відповідача, а саме: ненарахування відповідачем позивачці підвищення до пенсії як дитині війни. Суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Вказана вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Позов в частині стягнення з відповідача недоплаченого щомісячного підвищення пенсії в конкретній грошовій сумі не підлягає до задоволення, оскільки суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити позивачці підвищення до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому що  управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області проявило бездіяльність щодо свого законодавчо визначеного обов’язку вчинити дії, пов’язані з нарахуванням та виплатою позивачці підвищення до пенсії як дитині війни, а суд не може здійснювати розрахунок суми підвищення до пенсії позивачці, так як це є компетенцією відповідача.

На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, п. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, керуючись ст.ст. 11, 71, 99, 100, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про стягнення доплати до пенсії дітям війни задоволити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 10.06.2008 року.

В задовленні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня складання її в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.                                        

Суддя:

Постанову в повному обсязі складено 04 серпня 2009 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація