Справа № 148/486/15-ц

Провадження №6/148/17/16

УХВАЛА

16 травня 2016 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.,

секретаря Лавренюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин подання державного виконавця Тульчинського районного віддіду ДВС Головного територіального управління юстиції у Віннницькій області про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець ВДВС Тульчинського територіального управління юстиції у Вінницькій області звернувся в суд з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України з вилученням паспорта громадянина України для тимчасового виїзду за кордон до виконання ним своїх зобов’язань. Подання мотивоване тим, що 02.03.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання судового рішення, ухваленого у справі №148/486/15-ц, про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ПАТ Банк "Фінанси та кредит"в сумі 28067,09 грн.

     В судове засідання державний виконавець Галіза Ю.О. не з’явився, надіславши на адресу суду заяву з проханням розглядати  дане подання без його участі. 

Суд вивчивши доводи подання, дослідивши матеріали цивільної справи № 148/486/15-ц, вважає, що подання задоволення не підлягає з огляду на наступне.

     Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»,який в тому числі і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п.5 ч. 1 ст. 6 цього Закону передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ухилення від виконання, покладених судовим рішенням - до виконання зобов’язань.

Відповідно до ст. 377-1, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за

місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, тому саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до положення ч.2 ст. 10 ЦПК  наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання, а не лише за наявності факту невиконання зобов'язань, причому факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Така вимога закріплена і в Інструкції з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17 квітня 2012 р. та затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.Ця Інструкція містить окремий  розділ ХІ "Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну", в якому передбачено зміст подання державного виконавця при зверненні до суду, в тому числі подання повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 ЗУ Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

   Отже, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов’язань.

   Як вбачається з матеріалів подання, на підтвердження доводів, викладених у ньому, державним виконавцем, окрім наявності боргу, не наведено доказів того, що боржник ухиляється від виконання судового рішення. Наявність у боржника невиконаних зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, не є підставою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та в’їзду на територію України, такою підставою згідно закону є ухилення від виконання даних зобов’язань.

   За таких обставин, враховуючи вимоги Закону України Про порядок виїзду з України і в’їзду в України громадян України, яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

   На підставі викладеного вище, керуючись ст.33 Конституції України, Законом України Про виконавче провадження, ст. 377-1 ЦПК України,п.5 ч.1, ч.4 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України суд,  

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Тульчинського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов’язань -  відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                              Л.А.Штифурко