22-ц/775/478/2016(м)

221/742/16-ц

Головуючий у 1-й інстанції Гальченко І.В. Категорія 81

Суддя-доповідач Сорока Г.П.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Сороки Г.П.

суддів - Биліни Т.І., Принцевської В.П.

секретар - Гаркуша О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 23 березня 2016 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції,

В С Т А Н О В И Л А :

17 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції (далі Волноваського ВДВС) та просив визнати незаконними дії державного виконавця Волноваського ВДВС та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 09.12.2015 року Волноваський ВДВС відмовив у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом Волноваського районного суду Донецької області від 11.09.2015р. №221/2635/15-ц, з посиланням на п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», а також розпорядження КМУ №1058-р від 07.11.2014р. Вказаним розпорядженням КМУ затверджено перелік населених пунктів, на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Вказаним законодавчим актом не визначено, що у разі проживання чи перебування у відповідних населених пунктах зареєстрованого місця проживання боржника органи державної виконавчої служби повинні відмовляти у прийнятті до провадження виконавчого документа. Тому вважає, що посилання відповідача на обумовлені вище правові норми, як на підставу прийняття спірної постанови слід визнати неправомірними.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 23 березня 2016 року у задоволенні вимог ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця Волноваського ВДВС та скасування постанови в.о. начальника Волноваського ВДВС Вороніної Н.В. від 09.12.2015року про відмову у відкритті виконавчого провадження відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Не погодившись з ухвалою суду, посилаючись на неправильне застосування і порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить ухвалу суду від 23 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі. Зазначає, що суд не звернув уваги на те, що розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 року, яким затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, не є законом та не передбачає обставин, які виключають здійснення виконавчого провадження, та не встановлює, що у разі проживання чи перебування у відповідних населених пунктах зареєстрованого місця проживання боржника, органи державної виконавчої служби повинні відмовляти у прийнятті до провадження виконавчого документа. Суд не звернув уваги на те, що стадія виконання судових рішень є однією із стадій судочинства, як про це вказує практика Європейського суду з прав людини та основних свобод щодо порядку застосування п.1 ст.6 Конвенції від 04.11.1950 року, що відповідно до вимог ст.92 Конституції України виключно законами визначаються засади судочинства, а також на те, що рішення суду є обов'язковим до виконання, тому відмова у відкритті виконавчого провадження порушує його права як стягувача.

Скаржник ОСОБА_2 та представник Волноваського ВДВС в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися відповідно телефонограмою та поштовим повідомленням, направленим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Авдєєнко В.В. електронною поштою до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.

Представник Волноваського ВДВС про причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не подав.

З урахуванням наведеного, виходячи з положень ст.305 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності вказаних осіб без фіксації судового засідання технічними засобами фіксації згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що на виконання рішення Волноваського районного суду Донецької області від 09.12.2015 року, яке набрало законної сили, було видано виконавчий лист, який заявник направив на примусове виконання до ВДВС і 09.12.2015 року постановою в.о.начальника відділу ДВС Волноваського районного управління юстиції Вороніною Н.В. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження вказано, що Законами України «Про боротьбу з тероризмом» і «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначені заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО, які знаходяться і проживають у зоні проведення АТО (або переселилися з неї під час її проведення). Постановою КМ України №1085-р від 07.11.2014 року (з наступними змінами) затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної виконавчої влади України не здійснюють (або здійснюють не в повному обсязі) свої повноваження. А оскільки боржник мешкає в с.Новомиколаївка Волноваського району Донецької області, а ця територія є тимчасово непідконтрольна Україні (входить до території активної зони АТО), то Волноваський ВДВС не здійснює там свої повноваження і провести будь-які виконавчі дії не може. Тому суд дійшов до висновку, що відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» було правильно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження і такі дії державного виконавця відповідають вимогам Закону, а заявник не надав суду доказів порушення ВДВС вимог Закону України «Про виконавче провадження» чи інших Законів України, тому вимоги заявника про визнання дій ДВС протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Однак, з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведених в п.п.3,5,13,17,18 постанови №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 вказаного Закону), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12 вказаного Закону).

Суб'єктом оскарження може бути державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу».

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини 7 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

При розгляді таких скарг суд має керуватися положеннями ЦПК, в тому числі і ст.ст.26,27,45 ЦПК щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків.

Сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь у справі як заявник, а інші учасники виконавчого провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядаються за загальними правилами ЦПК за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст.ст.210,213,387 ЦПК України.

Між тим, зі справи вбачається, що, вирішуючи справу, суд першої інстанції на наведені вимоги належної уваги не звернув.

Зі справи вбачається, що в своїй скарзі ОСОБА_2 просив визнати неправомірною та скасувати постанову Волноваського ВДВС від 09.12.2015 року №49602968. Свої вимоги обґрунтовував відсутністю, передбачених п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки розпорядженням КМУ №1058-р від 07.11.2014р. затверджено перелік населених пунктів, на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, але не визначено, що у разі проживання чи перебування у відповідних населених пунктах зареєстрованого місця проживання боржника органи державної виконавчої служби повинні відмовляти у прийнятті до провадження виконавчого документа, крім того, дане розпорядження не є законом та не може бути підставою для відмови у відкриття виконавчого провадження.

При цьому у скарзі заявник не вказав хто конкретно із працівників Волноваського ВДВС порушив його права, не зазначив усіх заінтересованих осіб, прав і обов'язків яких стосуються його вимоги.

Вирішуючи питання про прийняття скарги та призначення справи до розгляду суд першої інстанції на зміст скарги належної уваги не звернув, не залучив до участі у справі заінтересованих осіб, зокрема, в.о.начальника Волноваського ВДВС Вороніну Н.В., яка виносила оскаржувану постанову, а також боржника, прав та обов'язків яких стосуються заявлені вимоги. Боржнику не повідомлялось про виникнення сопору щодо відповідних виконавчих дій.

Незважаючи на те, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження у справі не відкривається, скарга розглянута не в межах матеріалів цивільної справи, по якій ухвалено рішення, щодо виконання якого виник спір, а в окремому провадженні.

До скарги не було долучено виконавчого листа, у відкритті виконавчого провадження на виконання якого було відмовлено, такий лист у справі відсутній та судом не досліджувався. Не досліджувались і матеріали цивільної справи, щодо виконання рішення по якій виник спір.

Також слід зауважити, що Законами України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та іншими нормативно-правовими актами встановлено положення щодо порядку дії державних органів влади та щодо забезпечення прав та свобод осіб, які проживають на цій території або тимчасово перемістилися з неї, в тому числі і щодо повідомлення та виклику таких осіб, щодо їх прав на розпорядження на території України майном, яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній органам влади України території. На положення вказаних нормативних актів суд не звернув уваги та не проаналізував щодо конкретних спірних правовідносин.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така, що постановлена у порушення процесуального права, підлягає скасуванню з направленням матеріалів скарги на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.307,312,313,314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 23 березня 2016 року скасувати, направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Сорока Г.П.

Судді : Биліна Т.І.

Принцевська В.П.