Справа № 2-131/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 квітня 2009 року                                                                                              м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Рибачука А.І., при секретарі Словіцькій О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що між ним та відповідачем було укладено шлюб, який                           16.08 1968 року зареєстрований в Стебницькій міській раді Львівської області, актовий запис № 96, від якого у них народилося двоє дітей, які вже досягнули повноліття. В останні роки їхнього спільного подружнього життя з вини відповідача у них часто  виникати непорозуміння, які переростали в сварки, під час яких відповідач ображала його брутальними словами, що принижувало його честь та гідність. В травні 2006 року він залишив відповідача та почав проживати окремо. З цього часу вони не підтримують жодних подружніх стосунків та не ведуть спільного господарства.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави викладені ним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, посилаючись на те, що вона є пенсіонером, інвалідом II групи та потребує сторонньої допомоги, так як може самостійно пересуватись лише в межах квартири.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази зібрані по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя, а відповідно до ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

З позовної заяви та пояснень позивача видно, що між позивачем та відповідачем відсутні будь–які подружні стосунки, вони не ведуть спільного господарства, протягом тривалого часу проживають окремо. Про існування сім’ї як такої свідчать лише формальні ознаки.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, так як збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.

Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 10, 60, 212, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який 16.08.1968 року зареєстрований в Стебницькій міській раді Львівської області, актовий запис № 96.

При оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17.00 грн. держмита за реєстрацію розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                  А.І. Рибачук